СТАН АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ ТА ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ В ОРГАНІЗМІ БІЛИХ ЩУРІВ ПІД ДІЄЮ КАДМІЮ ХЛОРИДУ НА ТЛІ СПОЖИВАННЯ ПИТНОЇ ВОДИ З РІЗНОЮ КОНЦЕНТРАЦІЄЮ ІОНІВ НАТРІЮ

Н. В. Флекей; М. В. Данчишин; О. Є. Копач; О. М. Смачило; П. П. Флекей

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2024.i3.14927

Автор(и)

Н. В. Флекей ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
М. В. Данчишин ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
О. Є. Копач ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
О. М. Смачило ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
П. П. Флекей ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2024.i3.14927

Ключові слова:

контамінація довкілля, питна вода, важкі метали, натрію хлорид, кадмію хлорид, щури, антиоксидантна система, пероксидне окиснення ліпідів

Анотація

Вступ. Однією з найбільших проблем сьогодення є зміни хімічного складу природних і питних вод. Зі споживанням води, забрудненої сполуками натрію та важкими металами, зокрема кадмієм, пов’язують розвиток тяжких інтоксикацій серед населення. Відомо, що під впливом різних несприятливих чинників у живому організмі різко посилюються оксидативні процеси, інтенсивність яких може знизити лише система антиоксидантного захисту.

Мета дослідження – дослідити активність пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантних ензимів в організмі білих щурів під дією кадмію хлориду на тлі споживання питної води з різною концентрацією іонів натрію.

Методи дослідження. Дослідження проведено на 30 білих безпородних щурах, поділених на чотири дослідні групи (n=6) і контрольну (n=6), яка споживала питну воду з міського водогону. Тварини 1-ї і 3-ї груп отримували воду, що містила натрію хлорид у концентрації 20,0 мг/дм³, 2-ї та 4-ї – 200,0 мг/дм³. Через 30 днів від початку експерименту щурам 3-ї і 4-ї груп внутрішньошлунково було введено кадмію хлорид у д??? 1/20 ??? ??озі 1/20 від ЛД₅₀. Визначали показники пероксидного окиснення ліпідів та активність окремих антиоксидантних ензимів у сироватці крові тварин.

Результати й обговорення. Достовірне підвищення активності антиоксидантних ензимів та зниження оксидантних відмічено в організмі білих щурів лише при споживанні ними питної води, що містила іони натрію в концентрації 200,0 мг/дм³. Проте внутрішньошлункове введення кадмію хлориду на тлі споживання тваринами води з іонами натрію в концентрації як 20,0, так і 200,0 мг/дм³ сприяло подальшому зростанню активності супероксиддисмутази в 1,45 та 2 рази (р<0,05), каталази – у 2,6 (р<0,05) і 6,8 раза (р<0,05), вмісту церулоплазміну – на 61,8 % (р<0,05) та 82,8 % (р<0,05) відповідно і зменшенню вмісту дієнових кон’югатів та ТБК-активних продуктів пероксидного окиснення ліпідів.

Висновки. Внутрішньошлункове введення кадмію хлориду на тлі споживання білими щурами води з іонами натрію в концентрації 20,0 і 200,0 мг/дм³ викликає зростання активності ензимів системи антиоксидантного захисту на фоні зниження рівня показників пероксидного окиснення ліпідів. Інтенсивність негативного впливу кадмію залежить від концентрації натрію в питній воді. За умови тривалого споживання такої питної води можна очікувати, що встановлені зміни призведуть до розвитку інших патологічних процесів в організмі споживачів.

Посилання

Lamas, G.A., Ujueta, F., & Navas-Acien, A. (2021). Lead and cadmium as cardiovascular risk factors: the burden of proof has been met. Journal of the American Heart Association, 10(10), e018692.

Himeno, S., & Aoshima, K. (Eds.). (2019). Cadmium toxicity: new aspects in human disease, rice contamination, and cytotoxicity. Springer. DOI: 10.1007/978-981-13-3630-0.

Ohta, H., & Ohba, K. (2020). Involvement of metal transporters in the intestinal uptake of cadmium. The Journal of Toxicological Sciences, 45(9), 539-548. DOI: 10.2131/jts.45.539.

Arega, T. (2020). Sodium and potassium analysis of drinking water quality assessment and its health effects in Ethiopia: A retrospective study. J Oral Health Dent, 4(1), 261-266.

Satarug, S., Gobe, G.C., Vesey, D.A., & Phelps, K.R. (2020). Cadmium and lead exposure, nephrotoxicity, and mortality. Toxics, 8(4), 86. DOI: 10.3390/toxics 8040086.

Genchi, G., Sinicropi, M.S., Lauria, G., Carocci, A., & Catalano, A. (2020). The effects of cadmium toxicity. International journal of environmental research and public health, 17(11), 3782. DOI: 10.3390/ijerph17113782

Bytsiura, L.O., & Kapusta, T.Ya. (2021). Study of the Ternopil Reservoir. Monitoring the presence of metals in water and bottom sediments. Materials reporting scientific conference of teachers, graduate students, master’s students, students of the Department of Geoecology and Teaching Methods of Environmental Disciplines and the National Research Institute “Modeling of Ecological and Geographical Systems”. Ternopil: Editorial and Publishing Department of TNPU, 64-67. [in Ukrainian].

Valgimigli, L. (2023). Lipid Peroxidation and Antioxidant Protection. Biomolecules 2023, 13, 1291. DOI: 10.3390/biom13091291

Vlizlо, V.V. (Ed.). (2012). Laboratory methods of research in biology, animal husbandry and veterinary medicine: a guide. Lviv: Spolom. 764 р. [in Ukrainian].

Moskalenko, V.M., Gulchii, O.P., & Golubchikov, M.V. (2009). Biostatistics. Kyiv: Knyha plius [in Ukrainian].

Marriutti, L.R.B., & Bragagnolo, N. (2017). Influence of salt on lipid oxidation in meat and seafood products: a review, Food Res. Int. 94, 90–100. DOI: 10.1016/j.foodres.2017.02.003.

Nefyodova, O.O., Shevchenko, O.S., Halperin, O.I., Shevchenko, I.V., Bashta, I.G., & Baklunov, V.V. (2021). Evaluation of the effect of cadmium on the development of bone and cartilage pathology and the role of succinates in the correction of Cd-induced cytotoxicity. Herald of problems of biology and medicine. Issue 2 (160), 34-39 [in Ukrainian].