ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ТРАВИ ПЕРЕСТРІЧУ ГАЙОВОГО (MELAMPYRUM NEMOROSUM L.)

Анотація

Вступ. Лікарські засоби рослинного походження останнім часом усе частіше застосовують при лікуванні та профілактиці багатьох хвороб. Згідно з літературними джерелами, важливу роль для життєдіяльності організму відведено ненасиченим жирним кислотам, адже саме вони знижують рівень ліпопротеїнів та холестерину в крові, що сприяє зменшенню кількості атеросклеротичних бляшок і гальмує розвиток атеросклерозу. Ненасичені жирні кислоти входять до складу фосфоліпідів, ліпопротеїнів клітинних мембран; беруть участь в обміні речовин, а також є структурною складовою сполучних тканин і нервових волокон. Одним із представників флори України, що містить жирні кислоти, потрібно виділити перестріч гайовий (Melampyrum nemorosum L.), який належить до родини ранникові (Scrophulariaceae), підкласу Lamiideae. 

Мета дослідження – вивчити якісний склад та кількісний вміст жирних кислот у траві перестрічу гайового (M. nemorosum) траві залежно від місця зростання і періоду заготівлі.

Методи дослідження. Об’єкт дослідження – зразки трави перестрічу гайового, заготовлені в околицях с. Микитинці Косівського району Івано-Франківської області в різні фази вегетації у 2022 і 2023 рр.; околицях с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області у 2022 р.; околицях с. Спас Коломийського району Івано-Франківської області у 2022 р.; околицях с. Городець Сарненського району Рівненської області у 2022 р.; околицях с. Торунь Хустського району Закарпатської області у 2022 р. Якісний склад та кількісний вміст жирних кислот у досліджуваних зразках сировини досліджували методом газової хроматографії за методикою ДСТУ 2575-94. Метод полягає у перетворенні тригліцеридів жирних кислот на метилові естери жирних кислот з подальшим газохроматографічним аналізом. Для дослідження використовували газовий лабораторний хроматограф Купол-55 з полуменево-іонізаційним детектором та програмуванням температури, а також термостатом для температур, не нижчих 200 °С, і випарником для температур, не нижчих 300 °С. Дослідження проводили на газохроматографічній колонці з нержавіючої сталі. Як нерухому фазу використовували 10 % діетиленглікольсукцинат, як рухому – азот. Сорбентом був хроматон  N-AW-DMCS 0,16–0,2 мм.

Результати й обговорення. У траві перестрічу гайового ідентифіковано від 6 до 8 жирних кислот залежно від періоду заготівлі та місця зростання. Кількісно переважали лінолева (28,26–60,44 %), пентадеканова (8,51–25,55 %), олеїнова (7,22–20,92 %), стеаринова (1,01–34,21 %) та ейкозенова (1,46–33,21 %)  кислоти. Також було виявлено гексадеканову, міристинову і ліноленову кислоти,  вміст яких становив до 11,26 %.

Висновки. У ході дослідження було встановлено якісний склад та кількісний вміст жирних кислот у траві перестрічу гайового. Загалом ідентифіковано до 8 жирних кислот, серед яких значно переважали лінолева, пентадеканова, олеїнова, стеаринова та ейкозенова.