ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖ СТРУКТУРОЮ СТЕГНОВОЇ ТА ВЕЛИКОГОМІЛКОВОЇ КІСТОК І ВМІСТОМ МАКРОЕЛЕМЕНТІВ У ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН ПРИ ДІАБЕТИЧНІЙ АРТРОПАТІЇ КОЛІННОГО СУГЛОБА

Автор(и)

  • М. С. Гнатюк ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • Н. С. Вадзюк ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • Л. В. Татарчук ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2024.i1.14596

Ключові слова:

колінний суглоб, діабетична артропатія, стегнова та великогомілкова кістки, макроелементи

Анотація

Вступ. У хворих на цукровий діабет нерідко ушкоджуються суглоби. Особливості змін структури стегнової та великогомілкової кісток і вміст у них макроелементів при діабетичній артропатії колінного суглоба вивчено недостатньо.

Мета дослідження – вивчити особливості взаємозв’язків між структурою стегнової та великогомілкової кісток і вмістом у них макроелементів у експериментальних тварин при діабетичній артропатії колінного суглоба.

Методи дослідження. Досліджено структуру і вміст макроелементів у стегновій та великогомілковій кістках 90 лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, яких поділили на три групи: 1-ша – 30 інтактних практично здорових тварин; 2-га – 30 щурів з місячною діабетичною артропатією колінного суглоба; 3-тя – 30 тварин з двомісячною вказаною патологією. Цукровий діабет моделювали шляхом одноразового внутрішньочеревного введення стрептозотоцину фірми “Sigma” в дозі 50 мг/кг. Евтаназію щурів здійснювали кровопусканням за умов використання тіопенталового наркозу. Проводили лінійні вимірювання стегнової та великогомілкової кісток і визначали в них вміст макроелементів. Кількісні показники обробляли статистично.

Результати й обговорення. Встановлено, що при діабетичній артропатії колінного суглоба істотно погіршуються процеси росту, хондрогенезу, остеогенезу і мінералізації стегнової та великогомілкової кісток. При місячному діабетичному ушкодженні колінного суглоба вміст кальцію у стегновій кістці знизився на 7,2 %, фосфору – на 11,7 %, магнію – на 7,9 %, натрію – зріс на 5,4 %. При двомісячній артропатії наведені показники змінилися, відповідно, на 10,3, 16,0, 17,0 та 9,1 % (р<0,001). Більш виражений дисбаланс макроелементів виявлено при двомісячній артропатії колінного суглоба у великогомілковій кістці, що підтвердилося зменшенням відношення вмісту в ній фосфору та кальцію на 7,6 % (р<0,001).

Висновки. Експериментальна діабетична артропатія колінного суглоба характеризується порушенням росту, хондрогенезу та остеогенезу, нерівномірним, диспропорційним зниженням вмісту кальцію, фосфору, магнію і зростанням рівня натрію у стегновій та великогомілковій кістках. Найбільш виражений дисбаланс між вмістом досліджуваних макроелементів виявлено при двомісячній діабетичній артропатії колінного суглоба та у великогомілковій кістці, він впливає на порушення процесів хондрогенезу, мінералізації та остеогенезу.

Посилання

Orlenko, L. (2020). Hormonal characteristics of diabetes-associated osteoarthritis. Bulletin of Problems Biology and Medicine, 2 (159). DOI: 10.102954/2077-4214-2020-2-156-138-143 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.29254/2077-4214-2020-2-156-138-143

Kryzyna, O.V. (2018). Trophic disorders of the tissues of the lower extremities in type 2 diabetes. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery, 1 (6). DOI: 10.1024026/1818-1384/1(61).2018.126901. DOI: https://doi.org/10.24026/1818-1384.1(61).2018.126901

Berenbaum, F. (2011). Diabetes induced os­teoarthritis from a new paradigm to a new phenotype. Ann. Rheum. Dis., 70 (8). DOI: https://doi.org/10.1136/ard.2010.146399

Tu M., Qiao F., Wong L. (2019). The pathogenic role connective tissue growth factor in ostheoarthritis. Biosci. Rep., 39 (7). DOI: https://doi.org/10.1042/BSR20191374

Hnatyuk, M.S., Monastyrska, N.Ya., Tatarchuk, L.V. (2023). Peculiarities of antioxidant protection in the synovial membrane of the knee joint in diabetic arthropathy. Medical and Clinical Chemistry, 25 (1). DOI: 10. 11603mcch.2410-681X.2023i1.13712 [in Ukrainian]

Lukyantseva, H.V., Pastukhova, V.A., Ko­val­chuk, O.H., Dutchak, U.M. (2019). Changes in the chemical composition of rat bones under the influence of tartrazine yellow. World of Medicine and Biology, 4 (70). DOI: 10.26724/2079-8334-2019-4-70-203-208 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.26724/2079-8334-2019-4-70-203-208

Bahrii, M.M., Dibrova, V.A., Popadynets, O.H., Hryshchuk, M.I. (2016). Methods of morphological research. Vinnytsia: Nova knyha [ in Ukrainian].

Festing, M., Nevalainen, T. (2014) The design and statistical analysis of animal experiments introduction to this issue. Ilar J., 55(3). DOI: https://doi.org/10.1093/ilar/ilu046

Zaporozhyan, V.M., Aryaev, M.L (2013). Bioethics and biosafety. Kyiv: Zdorovia [ in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-29

Як цитувати

Гнатюк, М. С., Вадзюк, Н. С., & Татарчук, Л. В. (2024). ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖ СТРУКТУРОЮ СТЕГНОВОЇ ТА ВЕЛИКОГОМІЛКОВОЇ КІСТОК І ВМІСТОМ МАКРОЕЛЕМЕНТІВ У ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН ПРИ ДІАБЕТИЧНІЙ АРТРОПАТІЇ КОЛІННОГО СУГЛОБА. Медична та клінічна хімія, (1), 40–45. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2024.i1.14596

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ