ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДХАРКУВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ГУСТИХ ЕКСТРАКТІВ ДЯГЕЛЮ ЛІКАРСЬКОГО

Автор(и)

  • І. М. Потішний ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • С. М. Марчишин ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • Л. В. Слободянюк ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • О. Л. Демидяк ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2023.i4.14379

Ключові слова:

густий екстракт, дягель лікарський, листки, кореневища і корені, відхаркувальна активність

Анотація

Вступ. Дягель лікарський (Angelica archangelica L.; Archangelica officinalis (Moench.) Hoffm.) – дворічна трав’яниста рослина з родини селерові (Apiaceae), яка розповсюджена в країнах Європи, Азії та Північної Америки. В Україні цей вид зростає на Поліссі, Прикарпатті, в Лісостепу. Дягель лікарський широко використовують як у традиційній, так і в доказовій медицині багатьох країн як протизапальний, сечогінний, потогінний і заспокійливий засіб. Експериментальними фармакологічними дослідженнями доведено протиастматичний, антипроліферативний, радіопротекторний, протизапальний, антиоксидантний, протиалергічний, сечогінний, противиразковий, гепатопротекторний, знеболювальний, антигістамінний, цитотоксичний, противірусний і протигрибковий потенціал дягелю лікарського.

Мета дослідження – експериментально вивчити відхаркувальну активність густих екстрактів, одержаних з підземних органів і з листків дягелю лікарського.

Методи дослідження. Відхаркувальні властивості густих екстрактів дягелю лікарського вивчали у двох різних експериментах, за результатами яких оцінювали секреторну активність і моторну здатність бронхів. Референтним препаратом було обрано сироп “Геделікс”, який має секретолітичну, муколітичну та спазмолітичну дію (виробник “Кревель Мойзельбах ГмбХ”, Німеччина). Досліджувані густі екстракти з листків (ГЕЛД) та з кореневищ і коренів дягелю лікарського (ГЕКД) у дозах 100 та 150 мг/кг і препарат порівняння – сироп “Геделікс” із розрахунку 100 мг/кг вводили перорально мишам-самцям масою 18–20 г.

Результати й oбгoвoрення. Досліджуваний екстракт з підземних органів дягелю лікарського показав досить високу здатність секретувати мокротиння. Так, ГЕКД у дозі 150 мг/кг проявив найвищу здатність секретувати мокротиння – 203,9 % (у референс-препарату – сиропу “Геделікс” ця активність становила 257,7 %). У дозах 100 та 150 мг/кг ГЕЛД проявив дещо меншу секреторну здатність. Вона була у 2 рази нижчою від активності референс-препарату – сиропу “Геделікс” (111,5 і 115,4 % проти 257,7 %). Найвищу активність у зменшенні часу просування макових зернят по війчастому епітелію трахеї щурів щодо контролю мав сироп “Геделікс” у дозі 100 мг у перерахунку на екстракт плюща, що становило 33,4 %. З досліджуваних об’єктів дещо нижчу активність, порівняно з референс-препаратом, у зменшенні часу просування макових зернят по війчастому епітелію трахеї тварин проявив ГЕКД у дозі 150 мг на 250 мл інкубаційної суміші – 22,5 %, найнижчу активність – ГЕЛД у дозі 100 мг, що становило 5,9 %.

Висновки. Дослідження відхаркувальної дії густих екстрактів з листків та з кореневищ і коренів дягелю лікарського за впливом на рухову активність війчастого епітелію та секреторну функцію бронхів показали, що за цим ефектом активність досліджуваних екстрактів незначно поступалась активності препарату порівняння – сиропу “Геделікс”. Встановлено, що відхаркувальна активність густого екстракту з кореневищ і коренів дягелю лікарського переважала над відхаркувальною активністю густого екстракту з листків.

Посилання

Sowndhararajan, K., Deepa, P., Kim, M., Park, S.J., & Kim, S. (2017). A Review of the Composition of the Essential Oils and Biological Activities of Angelica Species. Sci. Pharm., 85(3), 33. DOI: https://doi.org/10.3390/scipharm85030033

Alersieiev, I.S. (2013). Complete atlas of medicinal plants. Donetsk: TOV “Hloriya Treid” [in Ukrainian].

Safonov, M.M. (2011). Complete atlas of medicinal plants. Ternopil: Navchalna knyha Bohdan [in Ukrainian].

Maurya, А., Verma, S.C., Gupta, V., & Shankar, M.B. (2017). Angelica archangelica L. – A phytochemical and pharmacological review. Asian J. Res. Chem., 10(6), 852-856. DOI: https://doi.org/10.5958/0974-4150.2017.00142.0

Aćimović, M., Rat, M., & Pezo, L. (2022). Biological and Chemical Diversity of Angelica archangelica L. – Case Study of Essential Oil and Its Biological Activity. Agronomy, 1 (7), 1570. DOI: https://doi.org/10.3390/agronomy12071570

Chauhan, R.C., Nautiyal, M.C., & Cecotti, R. (2016). Variation in the essential oil composition of Angelica archangelica from three different altitudes in Western Himalaya, India. Ind. Crops Prod., 94, 401-404. DOI: https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2016.08.044

Kaur A., & Bhatti R. (2021). Understanding the phytochemistry and molecular insights to the pharma-cology of Angelica archangelica L. (garden angelica) and its bioactive components. Phytotherapy Research, 35(11), 5961-5979. DOI: https://doi.org/10.1002/ptr.7206

Rajtar, B., Skalicka-Wozniak, K., & Swiątek, L. (2017). Antiviral effect of compounds derived from Angelica archangelica L. on herpes simplex virus-1 and Coxsackievirus B3 infections. Food and Chemical Toxicology, 109, 1026-1031. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fct.2017.05.011

El-Saber Batiha, Gaber, Shaheen, Hazem M., & Elhawary, Esraa A. (2023). Phytochemical Constituents, Folk Medicinal Uses, and Biological Activities of Genus Angelica: A Review. Molecules, 28(1), 267. https://doi.org/10.3390/molecules28010267. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules28010267

Marchyshyn, S.M., Potishnyi, I.M., Slobodya-niuk, L.V., Parashchuk, E.A. (2023). Study of angelica coumarins by high performance liquid chromatography. Medical and Clinical Chemistry, 25(2), 75-79 [in Ukrai-nian].

Marchyshyn, S.M., Dakhim, I.S., & Harnyk, M.S. (2014). Research on the expectorant activity of a thick extract of daisies. Pharmaceutical Journal, 3(31), 82-84 [in Ukrainian].

Marchyshyn, S., Slobodianiuk, L., Budniak, L., Shostak, L., & Gerush, O. (2022). Investigation on the Expectorant Effect of Extracts from Primula veris L. Open Access Macedonian Journal of Medical Sciences, 10(A), 1368-1372. DOI: https://doi.org/10.3889/oamjms.2022.10657

Engler, H., & Szelenyi, I. (1984). Tracheal phenol red secretion, a new method for screening mucosecretolytic compounds. J. Pharmacol. Methods, 11(3), 151-157. DOI: https://doi.org/10.1016/0160-5402(84)90033-0

Lin, B.Q., Li, P.B., & Wang, Y.G. (2008). The expectorant activity of naringenin. Pulm. Pharmacol. Ther., 21(2), 259-263. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pupt.2007.05.001

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-09

Як цитувати

Потішний, І. М., Марчишин, С. М., Слободянюк, Л. В., & Демидяк, О. Л. (2024). ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДХАРКУВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ГУСТИХ ЕКСТРАКТІВ ДЯГЕЛЮ ЛІКАРСЬКОГО. Медична та клінічна хімія, (4), 96–100. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2023.i4.14379

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ