ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИЧНОГО НАПОЮ НА АКТИВНІСТЬ Na+,K+-АТФази У ГОЛОВНОМУ МОЗКУ ЩУРІВ

Автор(и)

  • Н. І. Литвинюк ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • О. В. Боднарчук ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2023.i2.13974

Ключові слова:

енергетичний напій, головний мозок, аденозинтрифосфат, Мg+-активуюча Na+,K+-АТФаза, експериментальні тварини

Анотація

Вступ. Енергетичні напої значно поширені серед молоді як енергостимулятори, споживають їх з метою підвищення продуктивності праці. Проте вони є небезпечними для нервової та серцево-судинної систем. Одними з важливих показників, що характеризують швидкість енергетичного обміну в головному мозку, є швидкість утворення аденозинтрифосфату (АТФ) та зміни активності ензиму Na+,K+-АТФази, що сприяє нерівномірному розподілу іонів Na+ і K+ по різних сторонах мембрани, завдяки чому формується градієнт концентрації іонів, необхідних для передачі нервового імпульсу при збудженні.

Мета дослідження – вивчити зміни вмісту аденозинтрифосфату, рівня магнію та активності Na+,K+-АТФази в гомогенаті головного мозку щурів за умов споживання енергетичного напою.

Методи дослідження. Вплив енергетичного напою вивчали на статевозрілих щурах-самцях масою 180–200 г. Вони перебували на стандартному раціоні віварію за відповідних умов освітлення, температурного режиму та вологості. Експериментальних тварин поділили на п’ять груп: 1-ша – інтактні тварини, які отримували воду; 2-га – щури, які одержували енергетичний напій упродовж місяця, забір матеріалу здійснювали на 1-шу добу після завершення його споживання; 3-тя – тварини, які отримували енергетичний напій упродовж місяця, забір матеріалу здійснювали на 10-ту добу після завершення його споживання; 4-та – щури, які одержували енергетичний напій упродовж місяця, забір матеріалу здійснювали на 20-ту добу після завершення його споживання; 5-та – тварини, які отримували енергетичний напій упродовж місяця, забір матеріалу здійснювали на 30-ту добу після завершення його споживання. Вміст аденозинтрифосфату й активність Na+,K+-АТФази визначали спектрофотометричним методом, рівень магнію – атомно-адсорбційним методом за допомогою приладу “С-115ПК”.

Результати й обговорення. Споживання енерготоніка щурами призвело до зниження активності Na+,K+-АТФази й одночасного підвищення рівня аденозинтрифосфату. Після відміни енергетика спо­стерігали тенденцію до різкого зростання вмісту аденозинтрифосфату, підвищення активності Na+,K+-АТФази і збільшення рівня магнію.

Висновки. Отримані результати дозволяють стверджувати, що внаслідок споживання енергетичних напоїв змінюються показники енергетичного обміну, зокрема вміст аденозинтрифосфату й активність ензиму енергетичного обміну Мg+-активуючої Na+,K+-АТФази.

Посилання

Seifert, S. (2011). Health effects of energy drinks on children, adolescents, and young adults. Pediatrics, (3), 511-528.

Alsunni, A. (2011). Energydrinks consumption pattern perceived benefis and associated advers effect samong students. Jayubmed collabbottabad, 460-480.

Reissig, C.J., Strain, E.C., Griffiths, R.R. (2009). Caffe in at eden ergydrink a growing problem. Drug and Alcohol Dependence, 99.

Zucconi, S., Volpato, C., Adinolfi, F., Gandini, E., Gentile, E., & Loi, A. (2013). Gathering consumption data on specific consumer groupsof energydrinks Exter­­nal Scientific Report for European Foods af Etyauthority, 130.

Bailey, R. Saldanha Lg, Gahche Jg., Dwyer Jt. (2014). Estimating caffeine in take from energydrinks and dieta rysup plements in theun it ed states. Nutrition Reviews, 163.

Virtanen, H. (2015). Abstract 1046. Presented at World Diabetes Congress Vancouver. British Columbia.

Simon, M., & Mosher, J. (2007). Alcohol, energydrinks, and youth: a dangerous mix. Sanrafael ca: marininstitute, 175-183.

Alsunni, A. (2011). Are energy drinks physiological. Pak J. Physiol., 49.

Goldfarb, M., Tellier, C., & Thanassoulis, G. (2014). Revie wof published case sof adverse cardiovascular events after in gestion of energydrinks. Theam erican Journal of Cardiology, 168-172.

Dirocco Jr. During A., Morelli Pj., Heyden M., Biancaniello, Ta. (2011). Atrial fibrillation in healt hyadolescents after highly caffein at edbeverage consumption: two case reports. J. Medcase Reports, 155.

Nerush, P.O., & Demchenko, O.M. (2005). Fatty acid composition of brain structures of rats of different ages under thyroxine toxicosis. Physiological Journal, 51 (3), 230 [in Ukrainian].

Shapoval, L.M., Dmytrenko, O.V., & Vavilo­va, G.L. (2012). Influence of modulation of Na+,K+-ATPase of neurons of medulla oblongata on hemodynamic effects in rats with genetically determined hypertension. Phy­siological Journal, 58 (5), 208 [in Ukrainian].

Verma, H., & Gard, R. (2017). Effect of mag­nesium supplementation on type 2 diabetes associated cardiovascular risk factors. Systematic Review and Meta-analysis, 80.

Forrest, H., & Nielsen, R. (2018). Magnesium deficiency and increased in flammacion. Current Perspectives, 155.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-07-11

Як цитувати

Литвинюк, Н. І., & Боднарчук, О. В. (2023). ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИЧНОГО НАПОЮ НА АКТИВНІСТЬ Na+,K+-АТФази У ГОЛОВНОМУ МОЗКУ ЩУРІВ. Медична та клінічна хімія, (2), 70–74. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2023.i2.13974

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ