ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИЧНОГО НАПОЮ НА АКТИВНІСТЬ Na+,K+-АТФази У ГОЛОВНОМУ МОЗКУ ЩУРІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2023.i2.13974Ключові слова:
енергетичний напій, головний мозок, аденозинтрифосфат, Мg+-активуюча Na+,K+-АТФаза, експериментальні твариниАнотація
Вступ. Енергетичні напої значно поширені серед молоді як енергостимулятори, споживають їх з метою підвищення продуктивності праці. Проте вони є небезпечними для нервової та серцево-судинної систем. Одними з важливих показників, що характеризують швидкість енергетичного обміну в головному мозку, є швидкість утворення аденозинтрифосфату (АТФ) та зміни активності ензиму Na+,K+-АТФази, що сприяє нерівномірному розподілу іонів Na+ і K+ по різних сторонах мембрани, завдяки чому формується градієнт концентрації іонів, необхідних для передачі нервового імпульсу при збудженні.
Мета дослідження – вивчити зміни вмісту аденозинтрифосфату, рівня магнію та активності Na+,K+-АТФази в гомогенаті головного мозку щурів за умов споживання енергетичного напою.
Методи дослідження. Вплив енергетичного напою вивчали на статевозрілих щурах-самцях масою 180–200 г. Вони перебували на стандартному раціоні віварію за відповідних умов освітлення, температурного режиму та вологості. Експериментальних тварин поділили на п’ять груп: 1-ша – інтактні тварини, які отримували воду; 2-га – щури, які одержували енергетичний напій упродовж місяця, забір матеріалу здійснювали на 1-шу добу після завершення його споживання; 3-тя – тварини, які отримували енергетичний напій упродовж місяця, забір матеріалу здійснювали на 10-ту добу після завершення його споживання; 4-та – щури, які одержували енергетичний напій упродовж місяця, забір матеріалу здійснювали на 20-ту добу після завершення його споживання; 5-та – тварини, які отримували енергетичний напій упродовж місяця, забір матеріалу здійснювали на 30-ту добу після завершення його споживання. Вміст аденозинтрифосфату й активність Na+,K+-АТФази визначали спектрофотометричним методом, рівень магнію – атомно-адсорбційним методом за допомогою приладу “С-115ПК”.
Результати й обговорення. Споживання енерготоніка щурами призвело до зниження активності Na+,K+-АТФази й одночасного підвищення рівня аденозинтрифосфату. Після відміни енергетика спостерігали тенденцію до різкого зростання вмісту аденозинтрифосфату, підвищення активності Na+,K+-АТФази і збільшення рівня магнію.
Висновки. Отримані результати дозволяють стверджувати, що внаслідок споживання енергетичних напоїв змінюються показники енергетичного обміну, зокрема вміст аденозинтрифосфату й активність ензиму енергетичного обміну Мg+-активуючої Na+,K+-АТФази.
Посилання
Seifert, S. (2011). Health effects of energy drinks on children, adolescents, and young adults. Pediatrics, (3), 511-528. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2009-3592
Alsunni, A. (2011). Energydrinks consumption pattern perceived benefis and associated advers effect samong students. Jayubmed collabbottabad, 460-480.
Reissig, C.J., Strain, E.C., Griffiths, R.R. (2009). Caffe in at eden ergydrink a growing problem. Drug and Alcohol Dependence, 99. DOI: https://doi.org/10.1016/j.drugalcdep.2008.08.001
Zucconi, S., Volpato, C., Adinolfi, F., Gandini, E., Gentile, E., & Loi, A. (2013). Gathering consumption data on specific consumer groupsof energydrinks External Scientific Report for European Foods af Etyauthority, 130. DOI: https://doi.org/10.2903/sp.efsa.2013.EN-394
Bailey, R. Saldanha Lg, Gahche Jg., Dwyer Jt. (2014). Estimating caffeine in take from energydrinks and dieta rysup plements in theun it ed states. Nutrition Reviews, 163. DOI: https://doi.org/10.1111/nure.12138
Virtanen, H. (2015). Abstract 1046. Presented at World Diabetes Congress Vancouver. British Columbia.
Simon, M., & Mosher, J. (2007). Alcohol, energydrinks, and youth: a dangerous mix. Sanrafael ca: marininstitute, 175-183.
Alsunni, A. (2011). Are energy drinks physiological. Pak J. Physiol., 49.
Goldfarb, M., Tellier, C., & Thanassoulis, G. (2014). Revie wof published case sof adverse cardiovascular events after in gestion of energydrinks. Theam erican Journal of Cardiology, 168-172. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2013.08.058
Dirocco Jr. During A., Morelli Pj., Heyden M., Biancaniello, Ta. (2011). Atrial fibrillation in healt hyadolescents after highly caffein at edbeverage consumption: two case reports. J. Medcase Reports, 155. DOI: https://doi.org/10.1186/1752-1947-5-18
Nerush, P.O., & Demchenko, O.M. (2005). Fatty acid composition of brain structures of rats of different ages under thyroxine toxicosis. Physiological Journal, 51 (3), 230 [in Ukrainian].
Shapoval, L.M., Dmytrenko, O.V., & Vavilova, G.L. (2012). Influence of modulation of Na+,K+-ATPase of neurons of medulla oblongata on hemodynamic effects in rats with genetically determined hypertension. Physiological Journal, 58 (5), 208 [in Ukrainian].
Verma, H., & Gard, R. (2017). Effect of magnesium supplementation on type 2 diabetes associated cardiovascular risk factors. Systematic Review and Meta-analysis, 80. DOI: https://doi.org/10.1111/jhn.12454
Forrest, H., & Nielsen, R. (2018). Magnesium deficiency and increased in flammacion. Current Perspectives, 155. DOI: https://doi.org/10.2147/JIR.S136742
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Медична та клінічна хімія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.