ВПЛИВ КОМБІНОВАНОЇ ДІЇ НАНОЧАСТИНОК ОКСИДУ ЦИНКУ ТА ГЕРБІЦИДУ ГЛІФОСАТУ НА СТАН ГУМОРАЛЬНОЇ ЛАНКИ ІМУННОЇ СИСТЕМИ

Я. Ю. Петренко; М. М. Корда

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2022.i4.13574

Автор(и)

Я. Ю. Петренко ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
М. М. Корда ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2022.i4.13574

Ключові слова:

наночастинки оксиду цинку, гліфосат, імуноглобуліни

Анотація

Вступ. Нанотехнології є на сьогодні найбільш перспективним напрямком у розвитку світової науки. Наноматеріали стали причиною справжнього прориву в багатьох галузях і проникають у всі сфери нашого життя. Наночастинки, завдяки їх унікальним властивостям, широко застосовують у наукових дослідженнях, промисловості та медицині. З повсякденним зростанням темпів використання наноматеріалів усе менше уваги приділяють можливому негативному впливу наночастинок на здоров’я людей та на безпеку навколишнього середовища в цілому. Характерна для наночастинок здатність посилювати транспорт хімічних речовин і лікарських засобів у клітини та через бар’єри організму робить актуальним питання про можливість потенціювання токсичної дії хімічних контамінантів при їх сумісному надходженні в організм.

Мета дослідження – вивчити особливості комбінованого впливу наночастинок оксиду цинку та гербіциду гліфосату на стан гуморальної ланки імунної системи експериментальних щурів.

Методи дослідження. Досліди виконано на щурах-самцях, яким внутрішньошлунково протягом 14 діб вводили у вигляді суспензії (0,5 мл) наночастинки оксиду цинку в дозі 100 мг/кг маси тала та гліфосат (у формі гербіциду раундапу) в дозі 250 мг/кг маси тіла. Токсиканти вводили сумісно та окремо. Тварин виводили з експерименту на 15-ту добу. В сироватці крові визначали вміст циркулюючих імунних комплексів та імуноглобулінів класів А, М, G.

Результати й обговорення. Встановлено, що під впливом наночастинок оксиду цинку досліджувані показники достовірно не відрізнялися від показників контролю. Введення щурам гліфосату призводило до виражених змін імуноглобулінів класу G та циркулюючих імунних комплексів. Максимальні зміни показників зареєстровано у групі тварин, яким вводили наночастинки оксиду цинку сумісно з гліфосатом. У цьому випадку показники вмісту імуноглобулінів та циркулюючих імунних комплексів достовірно погіршувалися порівняно з аналогічними показниками у групі тварин, яким вводили тільки гербіцид.

Висновок. Наночастинки оксиду цинку посилюють здатність гербіциду гліфосату викликати зміни гуморальної ланки імунної системи білих щурів.

Посилання

Leonenko, N.S., Demetska, O.V., Leonenko, O.B. (2016). Features of physicochemical properties and toxic effects of nanomaterials – to the problem of assessing their dangerous effects on living organisms. Modern Problems of Toxicology, Food and Chemical Safety. 1, 64-77 [in Ukrainian].

Chekman, I.S. (2009). Nanoparticles: properties and usage perspectives. Ukrainian Biochemistry Journal, 1 (81), 122-129.

Jiang, J., Cai, J. (2018). The advancing of zinc oxide nanoparticles for biomedical applications. Bioinorganic Chemistry and Applications, Article ID 1062562, 18 pageshttps://doi.org/10.1155/2018/1062562.

Chekman, I.S., Ulberh, Z.R., Rudenko, A.D., Marushko, Yu.V., Hruzina, T.H., Reznichenko, L.S., Dybkova, S.M., Hrebelnyk A.I. (2013). Zinc and nanozinc: properties, application in clinical practice. Ukrainian Medical Journal, 2 (94, III/IV, 42-47 [in Ukrainian].

Mykytiuk, M.V. (2011). Nanoparticles and prospects for their application in biology and medicine. Problems of Ecology and Medicine, 5-6, 41-49 [in Ukrainian].

Trakhtenberh, I.M., Dmytrukha, N.M. (2013). Metal nanoparticles, production methods, areas of application, physicochemical and toxic properties. Ukrainian Journal on Problems of Occupational Medicine, 4 (37), 62-74 [in Ukrainian].

Heera, P. (2015). Nanoparticle characterization and application: an overview. Int. J. Curr. Microbiol. App., 4 (8), 379-386.

Silva, E. Da., Kembouchea, Y., Tegnera, U., Baunb, A., Keld A. (2019). Jensen Interaction of biologically relevant proteins with ZnO nanomaterials: Aconfounding factor for in vitro toxicity endpoints. Toxicology in Vitro, 56, 41-51.

Chekman, I.S., Hovorukha, M.O. (2011). Nanogenotoxicology: the influence of nanoparticles on the cell. Ukrainian Medical Journal, 1 (81), I/II, 30-35 [in Ukrainian].

Neiva, T.J.C., Moraes, A.C.R., Schwyzer, R., Rocha, T.R.F., Fries, D.M., Silva, A.M., Benedetti, A.L. (2010). In vitro effect of the herbicide glyphosate on human blood platelet aggregation and coagulation. Rev. Bras. Hematol. Hemoter., 32(4), 291-294.

Grinevich, Yu.A., Alferov, A.M. (1981). Identification of immune complexes in the blood of cancer patients. Laboratory Case, 8, 493-495 [in Russian].

Wang B., Feng W., Wang M. (2008). Acute toxicological impact of nano- and submicroscaled zinc oxide powder on healthy adult mice. Journal of Nanoparticle Research, 10 (2), 263-276.

Drannik, G.N. (2010). Clinical immunology and allergology: benefit. for students, interns, immunologists, allergists, doctors of medical profile of all specialties. Kyiv: Polihraf plius [in Russian].

Howaida, N., Atti, H., Shalaby, M., & Arafah, M. (2013). Oral exposure to zinc oxide nanoparticles induced oxidative damage, inflammation and genotoxicity in rat’s lung. Life Science Journal, 10 (1), 1969-1979.