ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ М’ЯЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ТОВСТОЇ КИШКИ ЗА УМОВ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНОЇ ПОРТАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

М. С. Гнатюк; О. М. Процайло; Л. В. Татарчук; Н. Я. Монастирська; С. О. Коноваленко

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2022.i2.13203

Автор(и)

М. С. Гнатюк ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
О. М. Процайло ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
Л. В. Татарчук ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
Н. Я. Монастирська ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
С. О. Коноваленко ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2022.i2.13203

Ключові слова:

пострезекційна портальна гіпертензія, товста кишка, м’язова оболонка, енергетичне забезпечення

Анотація

Вступ. Пострезекційна портальна гіпертензія ускладнюється повнокров’ям, ураженням, погіршенням енергетичного забезпечення органів басейна ворітної вени, якого у м’язовій оболонці кишок не вивчено.

Мета дослідження – встановити особливості порушень енергетичного забезпечення м’язової оболонки товстої кишки за умов пострезекційної портальної гіпертензії.

Методи дослідження. Біохімічно та морфологічно вивчено товсту кишку 50 щурів, яких поділили на 3 групи: 1-ша – 15 інтактних тварин; 2-га – 20 щурів з пострезекційною портальною гіпертензією; 3-тя – 15 тварин з поєднанням пострезекційної портальної гіпертензії і поліорганної недостатності. Пострезекційну портальну гіпертензію моделювали шляхом резекції лівої та правої бокових часток печінки (58,1 % її паренхіми). Через місяць від початку досліду здійснювали евтаназію щурів кровопусканням за умов використання наркозу. Енергозабезпечення м’язової оболонки товстої кишки визначали за вмістом аденозинтрифосфату, аденозиндифосфату, аденозинмонофосфату, відношенням аденозинтрифосфату/аденозиндифосфату. На мікропрепаратах вимірювали товщину м’язової оболонки товстої кишки, відносний об’єм міоцитів, строми, ушкоджених міоцитів, стромально-міоцитарні відношення, діаметр міоцитів, їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення в міоцитах. Між біохімічними та морфометричними показниками проводили кореляційний аналіз. Кількісні величини обробляли статистично.

Результати й обговорення. Резекція 58,1 % паренхіми печінки призводила до пострезекційної портальної гіпертензії, розширення та повнокров’я ворітної печінкової вени, брижових вен, венозного русла тонкої і товстої кишок, спленомегалії, асциту, рідше – до розвитку поліорганної недостатності. У стінці товстої кишки виявили дистрофію, некробіоз епітеліоцитів, міоцитів, ендотеліоцитів, стромальних структур, інфільтративні та склеротичні процеси. У м’язовій оболонці стромально-міоцитарні відношення зросли на 19,4 %, ядерно-цитоплазматичні відношення в міоцитах – на 6,7 %, відносний об’єм ушкоджених міоцитів збільшився в 7,2 раза, при розвитку поліорганної недостатності – на 25,7 %, 9,1 %, у 16,3 раза відповідно. У м’язовій оболонці зменшилися рівні аденозинтрифосфату, аденозиндифосфату, аденозинмонофосфату, відношення аденозинтрифосфату/аденозиндифосфату, тобто погіршилось її енергозабезпечення.

Висновки. Видалення лівої та правої бокових часток печінки в лабораторних статевозрілих білих щурів-самців призводить до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії, вираженого ураження та погіршення енергетичного забезпечення м’язової оболонки товстої кишки. Ступінь порушення енергетичного забезпечення м’язової оболонки залежить від вираження ушкоджень її структур та поєднання пострезекційної портальної гіпертензії з поліорганною недостатністю.

Посилання

Vishnievskiy, V.A., Yefanov, M.G., & Kazakov, I.V. (2012). Segmentar resection, long-term results in malignant liver tumors. Ukr. J. of Surgery, 1 (16), 5-15 [in Russian].

Rialon, K.L. Murillo, R., & Fevurtly, R.O. (2015). Impact of screening for hepatic hemangioma in patients with multiple cutaneous infantile hemangiomas. Pediatr. Dermatol., 32 (6), 162-167.

Hnatiuk, M.S., Tatarchuk, L.V., & Yasinovskyy, O.B. (2016). Morphometric evaluation of the features of remodeling of duodenal structures during resection of different volumes of the liver. Scientific Journal of Uzhhorod University. Series “Medicine”, 1 (49), 3-5 [in Ukrainian].

Bosch, J., & Iwakiri, Y. (2017). The portal hypertension syndrome: etiology, classification, relevance, and animal models. Hepatology International, 12 (1), 1-10.

Mohylevets, E.V., Horelyk, P.V., & Dubrovschyk, O.Y. (2018). Portal hypertension complicated by bleeding from varicose veins of the esophagus and the stomach: the current state of the problem of treatment and prevention. Ukr. Journal of Surgery, 1 (36), 67-72 [in Russian].

Benedykt, V.V. (2010). On the importance of the processes of energy supply of the small intestine in the pathogenesis of its functional impedance in the widespread peritonitis and intestinal obstruction. Hospital Surgery, 2 (50), 59-62 [in Ukrainian].

Bagriy, M.M., Dibrova, V.A., Popadynets, O.G., & Grishchuk, I.M. (2016). Methods of morphological research. Vinnytsia: Nova knyha [in Ukrainian].

Avtadnilov, G.G. (2002). Basis of quantitative pathological anatomy. Moscow: Meditsyna [in Russian].

Grzhibovsky, A.I., Ivanov, O.V., & Gorbatova, M.A. (2016). Comparison of quantitative data of two pair samples using the software Statistica and SPSS: parametric and nonparametric criteria. Science and Health, 3, 5-25 [in Ukrainian]. DOI:1034689/SH/2026.18.3001.

Zaporozhyan, V.M., & Aryaev, M.L. (2013). Bioethics and biosafety. Kyiv: Zdorovia [in Ukrainian].

Tatarchuk, L.V., Shulhai, A.H., & Hnatiuk, M.S. (2018). Features of energy supply of the ileum during resection of different volumes of the liver. Medical and Clinical Chemistry, 4 (20), 11-16. [in Ukrainian].