ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ КАРОТИНОЇДІВ У ДЕРЕВІЮ ПАГОРБОВОГО ТА ДЕРЕВІЮ ПОДОВОГО СУЦВІТТЯХ

Анотація

Вступ. Актуальним на сьогодні є пошук нових сполук, здатних пригнічувати вільнорадикальне окиснення на різних стадіях патологічного процесу. З урахуванням перспектив практичного використання особливу увагу привертають антиоксиданти. Пріоритетним та перспективним є застосування природних біоантиоксидантів як таких, що проявляють менше побічних ефектів. До поширених груп біоантиоксидантів належать жиророзчинні ендогенні антиоксиданти – каротиноїди, які мають виражені антиоксидантні властивості. Основна функція каротиноїдів і в рослинній клітині, і в організмі людини полягає в захисті її структур від ушкоджувальної дії вільних радикалів. З огляду на високу біологічну активність каротиноїдів, доцільним є дослідження перспективних видів роду Achillea L. – деревію пагорбового (Achillea collina J. Becker ex Reichenb.) і деревію подового (Achillea micrantoides Klok. et Krytzka), які широко розповсюджені в Україні, мають тривалий період вегетації, є перспективними для фармакогностичного та фармакологічного вивчення.

Мета дослідження – виявити і визначити кількісний вміст каротиноїдів у деревію пагорбового та деревію подового суцвіттях, заготовлених у різних регіонах України.

Метoди дoслідження. Матеріалом для дослідження було деревію пагорбового та деревію подового суцвіття. Сировину збирали на території Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської, Харківської областей протягом вегетаційного періоду (липень – жовтень) у 2019–2020 рр. Якісний склад каротиноїдів встановлювали методом тонкошарової хроматографії (ТШХ) на пластинах “Silufol UF-254” (“Avalier”, Чехія), використовуючи рухомі фази – гексан – ацетон (95:5), гексан – бензол – ацетон (1:1:1) і стандартні зразки β-каротину, лютеїну, зеаксантину. Для визначення кількісного вмісту суми каротиної­дів застосовували метод УФ-спектроскопії, вимірюючи оптичну густину на спектрофотометрі “Specord-200 UV/Vis Lambda 365 (Analytic Jena)” за довжини хвилі λ=450–479 нм у кюветі з товщиною шару 10 мм. Як розчин порівняння використовували β-каротин та лютеїн (“LGC Standards”, Англія).

Результати й oбгoвoрення. Методом ТШХ у досліджуваних об’єктах ідентифіковано речовини, що належать до каротиноїдів (речовина 1: Rf=0,73, бурого забарвлення в УФ-ділянці; речовина 2: Rf=0,90, помаранчевого забарвлення в УФ-ділянці). Кількісний вміст суми каротиноїдів у деревію пагорбового су­цвіттях був у межах 13,72–16,28 мг %, у деревію подового суцвіттях – у межах 15,34–17,22 мг %. Найбільший кількісний вміст суми каротиноїдів спостерігали у деревію подового суцвіттях, заготовлених у м. Генічеськ Херсонської області ((17,22±2,89) мг %), дещо менший – у деревію пагорбового суцвіттях, заготовлених у м. Лозова Харківської області ((16,28±2,75) мг %).

Висновки. Методом ТШХ у деревію пагорбового та деревію подового суцвіттях ідентифіковано каротиноїди. Встановлено, що кількісний вміст суми каротиноїдів у деревію пагорбового суцвіттях, заготовлених у різних регіонах, був у межах 13,72–16,28 мг %, у деревію подового суцвіттях – у межах 15,34–17,22 мг %. Враховуючи наявність у каротиноїдів антиоксидантних властивостей (за даними літератури), важливим є подальше дослідження сировини видів роду Деревій з метою створення нових лікарських засобів.