ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ТРАВИ ЯЧМЕНЮ ЗВИЧАЙНОГО І ЖИТА ПОСІВНОГО
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2021.i2.12246Ключові слова:
ячмінь звичайний, жито посівне, амінокислоти, іонообмінна рідинно-колонкова хроматографіяАнотація
Вступ. Амінокислоти мають багатовекторну фармакологічну активність, тому актуальними є пошук нових джерел амінокислот і дослідження їх складу в лікарських рослинах.
Мета дослідження – вивчити якісний склад амінокислот, визначити їх вміст у траві ячменю звичайного і жита посівного.
Методи дослідження. Ідентифікацію та визначення кількісного вмісту амінокислот проводили методом іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії.
Результати й обговорення. У досліджуваній сировині якісний склад та кількісний вміст домінуючих амінокислот були майже ідентичними. Загальний вміст амінокислот у траві ячменю звичайного становив 5,988 мг/100 мг, у траві жита посівного – 4,359 мг/100 мг. У траві ячменю звичайного серед замінних амінокислот у значній кількості накопичувались аспарагінова і глутамінова кислоти та пролін (25,63 %, 16,25 %, 12,91 % від суми амінокислот відповідно), серед незамінних – лізин (5,00 % від суми амінокислот). У траві жита посівного за вмістом переважали замінні амінокислоти: глутамінова кислота, пролін, аспарагінова кислота (17,88 %, 10,99 %, 10,63 % від суми амінокислот відповідно), серед незамінних – лейцин, лізин, фенілаланін (7,14 %, 6,13 %, 4,61 % від суми амінокислот відповідно). Серед незамінних амінокислот у мінорній кількості у траві жита посівного та ячменю звичайного містився метіонін (1,40 і 0,88 % від суми амінокислот відповідно).
Висновки. Уперше вивчено якісний склад та визначено кількісний вміст амінокислот у траві ячменю звичайного і жита посівного. Встановлено вміст 18 амінокислот, з яких 7 належать до незамінних, 8 – до замінних, 3 – до напівзамінних. Серед ідентифікованих амінокислот домінували аспарагінова і глутамінова кислоти, пролін, у значній кількості містилися лейцин, лізин і фенілаланін. Одержані результати проведених досліджень можуть бути використані при розробці нових рослинних лікарських засобів на основі ячменю звичайного і жита посівного.
Посилання
Syrovaya, A.O., Shapoval, L.G., Makarov, V.A., Petyunina, V.N., & Graboveckaya, E.R. (2015). Aminokisloty glazami khimikov, farmatsevtov, biologov: v 2-h t. Tom 2 [Amino acids through the eyes of chemists, pharmacists, biologists: in 2 vol. Vol. 2]. Kharkiv: Shchedra sadyba plius [in Ukrainian].
Iosypenko, O.O., Кyslychenko, V.S., & Omelchenko, Z.І. (2020). Vyvchennia aminokyslotnoho skladu lystia kabachkiv [Study of the amino acid composition of zucchini leaves]. Medychna ta klinichna khimiia – Medical and Clinical Chemistry, 22 (2), 72-80 [in Ukrainian].
Lysikov, Yu.A. (2012). Aminokisloty v pitanii cheloveka [Amino acids in human nutrition]. Eksperimentalnaya i klinicheskaya gastroenterologiya – Experimental and Clinical Gastroenterology, (2), 88-105 [in Russian].
Pinkevych, V.O., Zhuravel, I. O., & Burda, N.Ye. (2020). Doslidzhennia aminokyslotnoho skladu syrovyny matioly dvorohoi (Matthiola bicornis (Sibth. & Sm.) DC.) sortu Tsarytsia nochi [Study of the amino acid composition of raw materials of Matthiola bicornis (Sibth. & Sm.) DC. Variety Queen of the Night]. Medychna ta klinichna khimiia – Medical and Clinical Chemistry, 3, 48-53 [in Ukrainian].
Odia, A., & Esezobor, O.Z. (2017). Therapeutic uses of amino acids. In book: Amino Acid – New Insights and Roles in Plant and Animal. Publisher: InTechEditors: Toshiki Asao and Md. Asaduzzaman
Waheed, E.J., Obaid, S.M.H., & Al-Hamdani, A.A.S. (2019). Biological activities of amino acid derivatives and their complexes a review. Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences, 10 (2), 1624-1641.
Bezsmertna, L.O., Emelyanova, N.O., Mukoyid, R.M., & Matiyaschuk, A.M. (2012). Aminokislotnyi sklad solodiv zlakovykh kultur [Amino acid composition of cereal malts]. Naukovi zdobutky molodi u vyrishenni aktualnykh problem vyrobnytstva ta pererobky syrovyny, standartizatsii i bezpeky prodovolstva: ΙΙ Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia molodykh vchenykh, aspirantiv i studentiv – Scientific Achievements of Young People in Solving Current Problems of Production and Processing of Raw Materials, Standardization and Food Safety: Materials ΙΙ International Scientific-practical Conf. Young Scientists, Graduate Students, 1, 320-321 [in Ukrainian].
Tartynska, G.S., Dababneh, M.F., Shalan, N., Zhuravel, I О., Kyslychenko, V.S. & Popyk, A.I. (2018). Тhe study of macro- and microelement composition of rye and barley Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences, 10 (2), 314-317.
Volochai, V.I., & Kovalov, V.M. (2012). Vyvchennia aminokyslotnoho skladu travy halinsohy dribnokvitkovoi ta halinsohy viichastoi [Study of amino acid composition of the herb Galinsoga parviflora and Galinsoga ciliata]. Zaporozhskiy meditsynskiy zhurnal – Zaporozhye Medical Journal, 3 (72), 44-46 [in Ukrainian].
Shimorova, Y.Ye., Кyslychenko, V.S., & Horiacha, L.M. (2020). Izuchenie aminokislotnogo sostava pasternaka posevnogo (Pastinaca sativa L.) [Amino acids composition study of parsnip (Pastinaca sativa L.)]. Norwegian Journal of Development of the International Science, 38, 42-45 [in Russian].
Karpiuk, U.V., Kyslychenko, V.S., Cholak, I.S., & Yemelianova, O.I. (2020). Determination of free and bound amino acids in plant raw materials of Zea mays L. by the method of high-performance liquid chromatography. Pharmacognosy Research, 12, 143-148.
Khvorost, O.P., Leontiiev, B.S., Yaroshenko, A.O., & Shpychak, O.S. (2020). Study of amino acid composition and basic technological parameters of viburnum fruits harvested in Ukraine. Journal of Global Pharma Technology, 12 (1), 618-624.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Медична та клінічна хімія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.