ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЕКСТРАКТІВ ПОЛИНУ ГІРКОГО ТА ПОЛИНУ ЗВИЧАЙНОГО ЗА УМОВИ ПАТОЛОГІЇ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i2.11365Ключові слова:
протизапальна дія, полин гіркий, полин звичайний, карагеніновий набряк, формаліновий набрякАнотація
Вступ. До рослин, що мають багатовіковий досвід використання в медицині, належать види роду Полин, які застосовують як апетитні, глистогінні, бактерицидні, жовчогінні та протизапальні засоби. Їх дія зумовлена наявністю різних груп біологічно активних сполук.
Мета дослідження – вивчити протизапальну активність екстрактів полину гіркого і полину звичайного на моделях карагенінового та формалінового набряків.
Методи дослідження. Для визначення протизапальної активності екстрактів трави полину гіркого і полину звичайного за умови патології різного генезу використовували дві методики на моделях асептичного запалення (карагеніновий та формаліновий набряки), які рекомендував Державний експертний центр МОЗ України для доклінічних досліджень і встановлення антиексудативної активності. Дослідження та аналіз отриманих експериментальних даних проводили в порівнянні з препаратом із групи нестероїдних протизапальних засобів – натрію диклофенаком та кверцетином.
Результати й обговорення. Порівняльне вивчення протизапальної активності екстрактів полину гіркого і полину звичайного при карагеніновому набряку, який характеризувався циклооксигеназним шляхом запалення, показало, що вони проявляли антиексудативну дію протягом усього експерименту. Найбільше пригнічення набряку спостерігали на 5 год з моменту введення флогогенного агента, що свідчило про вплив екстрактів полину гіркого і полину звичайного на медіатори запалення – простагландини. При формаліновому набряку антиексудативна активність екстрактів проявлялась уже на 3 год і підвищувалась до кінця експерименту, що вказувало на пригнічення активності медіаторів запалення.
Висновок. Встановлено виражену протизапальну дію екстрактів полину гіркого і полину звичайного, які впливають на медіатори запалення – простагландини, їх можна використовувати як протизапальні засоби при запальних процесах підшлункової залози та жовчного міхура.
Посилання
Shchokina, K.H., Drohovoz, S.M., & Maksymov, Yu.М. (2004). Porivniannia protyeksudatyvnoi dii suchasnykh nesteroidnykh protyzapalnykh zasobiv [Comparison of anti-exudative effect of modern non-steroidal anti-inflammatory drugs]. Liky – Drugs, 3-4, 34-40 [in Ukrainian].
Zalyhina Ye.V., Podpletnia V.Yu., & Sliesarchuk V.Yu. (2017). Doslidzhennia hostroi toksychnosti ta protyzapalnoi dii ekstraktu hustoho vodno-spyrtovoho z nezrilykh plodiv horikha voloskoho [Research of acute toxicity and anti-inflammatory activity of thick water-alcohol extract of unripe walnut fruits]. Ukrainskyi biofarmatsevtychnyi zhurnal – Ukrainian Biopharmaceutical Journal, 2 (49), 44-48 [in Ukrainian].
Kononenko, A.V., Drohovoz, S.M., & Shchokina, K.H. (2012). Doslidzhennia antyeksudatyvnoi aktyvnosti ekstraktu lystia horobyny zvychainoi na modeliakh zymozanovoho ta karaheninovoho nabriakiv [Study of anti-exudative activity of Sorbus aucuparia leaves extract on the carragenin and zimozan edema models]. Ukrainskyi biofarmatsevtychnyi zhurnal – Ukrainian Biopharmaceutical Journal, 3 (20), 39-43 [in Ukrainian].
Shtrygol, S.Yu. (2005). Farmakologicheskye svoystva i problemy bezopasnosti primeneniya NPVP – selektyvnykh i spetsyficheskykh ingibitorov tsyklooksygenazy-2 [Pharmacological properties and problems of safety use of NSAIDs – selective and specific inhibitors of cyclooxygenase-2]. Provizor – Pharmacist, 2, 37-42 [in Russian].
Hawkey, C.J., & Langman, M.J.S. (2003). Non-steroidal anti-inflammatory drugs: overall risk and management. Complementary roles for COX 2 inhibitors and proton pump inhibitors. Gut., 52, 600-808. DOI: https://doi.org/10.1136/gut.52.4.600
Mohammad Mahmud Assaf, Shchokina, K.H., Drohovoz, S.M., & Derymedvid, L.V. (2011). Farmakolohichne doslidzhennia protynabriakovoi aktyvnosti ekstraktiv lystia ta korenia lopukha [Pharmacological research of anti-exudative activity of extracts of common burdock leaves and root]. Zaporozhskiy medytsynskiy zhurnal – Zaporozhye Medical Journal, 13 (3), 25- 27 [in Ukrainian].
Hrechana, O.V., Mazulin, O.V., & Sur, S.V. (2006). Fitokhimichne vyvchennia efirnoi olii polynu hirkoho [Phitochemical study of Artemisia absinthium essential oil]. Farmatsevtychnyi zhurnal – Pharmaceutical Journal, 2, 82-86 [in Ukrainian].
Wasim, A., Azhar, H., Ansani, A., & Tahera, T. (2010). Medicinal importance of Artemisia absinthium Linn (Afsanteen) in Unani Medicine: A revew. Hippocratic Journal of Unani Medicine, 5 (4), 117-125.
Stephanov, О.V. (2001). Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv: metodychni rekomendatsii [Preclinical research of drugs: methodical recommendations]. Кyiv: Avitsena [in Ukrainian].
Trynus, F.P., Mokhort, N.A., & Klebanov, B.M. (1975). Nesteroidnye protyvovospalitelnye sredstva [Non-steroidal anti-inflammatory drugs]. Кyiv: Zdorovia [in Russian].
(2015). Derzhavna Farmakopeia Ukrainy: v 3 t. Derzhavne pidpryiemstvo “Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv” [State Pharmacopoeia of Ukraine: in 3 Volumes. State enterprise “Ukrainian scientific pharmacopoeia center of the quality of drugs” 2nd edition]. Kharkiv: State enterprise “Ukrainian Scientific Pharmacopoeia Center of the Quality of Drugs” [in Ukrainian].
Shchokina, K.H., Drohovoz, S.M., & Strashnyi, V.V. (2003). Porivniannia protyeksudatyvnoi dii suchasnykh protyzapalnykh zasobiv [Comparison of antiexudative activity of modern anti-inflammatory drugs]. Provyzor – Pharmacist, 4, 8-11 [in Ukrainian].
Zupanets, I.A., Popov, S.B., & Otrishko, I.A. (2002). Eksperymentalne vyznachennia protyzapalnoi aktyvnosti kompozytsii hliukozaminu hidrokhlorydu ta dyklofenaku natriiu na modeli karaheninovoho nabriaku [Experimental determination of anti-inflammatory activity of composition of glucosamine of hydrochloride and diclofenac sodium on the model of carrageenic edema]. Klinichna farmatsiia – Clinical Pharmacy, 2, 48-50 [in Ukrainian].
Chanda, S., Dave, R., Kaneria, M., & Sukla, V. (2012). Acute oral toxicity of Polyalthia longifolia var. pendula leaf extract in Wistar albino rats. Pharm. Biol., 50, 1408-1415. DOI: https://doi.org/10.3109/13880209.2012.682117
