ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИЕКСУДАТИВНОЇ АКТИВНОСТІ ЕКСТРАКТІВ З ЛИСТЯ SALVIA OFFICINALIS
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2019.v.i4.10839Ключові слова:
шавлія лікарська, екстракт, запалення, протизапальна дія, експериментАнотація
Вступ. Удосконалення фармакотерапії запалення є актуальним завданням сучасної фармацевтичної та медичної науки.
Мета дослідження – вивчити протизапальну активність 11 різних екстрактів з листя шавлії лікарської (ШЛ) на моделі карагенінового набряку.
Методи дослідження. Експеримент виконано на білих безпородних щурах-самцях масою 200–250 г. Екстракти вводили внутрішньошлунково в діапазоні доз 10–100 мг/кг через 1 год, після чого в задню кінцівку субплантарно вводили 1 мл 0,1 % розчину карагеніну. Фіксували об’єм набряку щогодини протягом 4 год. Препарат порівняння – диклофенак натрію.
Результати й обговорення. Встановлено протизапальну активність 9 з 11 екстрактів. Екстракт на основі відвару ШЛ (екстракт № 1), екстракт, отриманий шляхом екстрагування 50 % етанолом (екстракт № 2), фенольний екстракт ШЛ з додаванням L-лізину (екстракт № 4) та комплекс гідроксикоричних сполук ШЛ (екстракт № 11) зменшували запалення протягом як альтеративної, так і ексудативної фаз запалення на 31–100 % (р<0,05). Фенольний комплекс, очищений від амінокислот та іонів металів (екстракт № 7), сапоніновий комплекс (екстракт № 8), сумарний фенольний комплекс (екстракт № 9) та флавоноїдний комплекс (екстракт № 10) зменшували запалення лише на фазі альтерації (зменшення набряку – 26–67 %, р<0,05). Зменшував запалення під час ексудативної фази екстракт, одержаний шляхом екстрагування 96 % етанолом (екстракт № 3). Зменшення ексудації на його тлі становило 73–90 % (р<0,05). За цих умов тільки комплекс фенольних сполук у суміші з L-аргініном (екстракт № 5) та полісахаридний комплекс із листя ШЛ (екстракт № 6) не проявили антиексудативної активності.
Висновки. Отримані дані характеризують досліджувані екстракти з листя ШЛ (окрім екстрактів № 5 та 6) як ефективні протизапальні засоби, що здатні редукувати запальний процес, який розвивається за циклооксигеназним шляхом. Усі досліджувані субстанції не поступалися за протизапальною активністю диклофенаку натрію. Одержані результати обумовлюють необхідність подальшого експериментального та клінічного дослідження листя ШЛ і засобів на його основі.
Посилання
Medzhitov, R. (2008). Origin and physiological roles of inflammation. Nature, 454 (7203), 428-435.
Nathan, C., & Ding, A. (2010). Nonresolving inflammation. Cell, 140 (6), 871-882. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cell.2010.02.029
(2016). Committee on herbal medicinal products. European Union herbal monograph on Salvia officinalis L., folium. Committee on herbal medicinal products. London. Retrieved from: https://www.ema.europa.eu/en/documents/herbal-monograph/ final-european-union-herbal-monograph-salvia-officinalis-l-folium-revision-1_en.pdf (accessed 04.10.2019).
Jakovljevic, M., & Jokic, S. (2019). Bioactive profile of various Salvia officinalis L. preparations: review. Plants, 8. Article 55.
Stefanov, O.V. (2001). Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv: metod. rekom. [Preclinical drug research: guidelines]. Kyiv: Avitsenna [in Ukrainian].
European convention for the protection of vertebrate animals used for the experimental and other scientific purposes [Text]: European Treaty Series No. 123: Text amended according to the provisions of the Protocol (ETS No. 170), as of its entry into force, on 2 December 2005. Strasbourg, 1986. 48 p.
Glantz, M. (1998). Mediko-biologicheskaya statistika [Medical and biological statistics]. Moscow: Praktika [in Russian].
Gan, T.J. (2010). Diclofenac: an update on its mechanism of action and safety profile. Current Medical Research and Opinion, 26 (7), 1715-1731. DOI: https://doi.org/10.1185/03007995.2010.486301
Satriano, J. (2004). Arginine pathways and the inflammatory response: interregulation of nitric oxide and polyamines: review article. Amino Acids, 26 (4), 321-329. DOI: https://doi.org/10.1007/s00726-004-0078-4
Verkhovodova, Yu.V., Kireiev, I.V., Koshovyi, O.M., & Myha, M.M. (2019). Doslidzhennia vplyvu ekstraktiv lystia shavlii likarskoi na diurez u shchuriv [Investigation of the influence of Salvia officinalis leaves extracts on diuresis in rats]. Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia – Pharmacology and Drug Toxicology, 13 (4), 249-254 [in Ukrainain].
Tobacman, J.K. (2001). Review of harmful gastrointestinal effects of carrageenan in animal experiments. Environmental Health Perspectives, 109 (10), 983-994. DOI: https://doi.org/10.1289/ehp.01109983
