ОЦІНКА РІВНЯ ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ЩУРІВ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ КАНЦЕРОГЕНЕЗІ ТА ВПЛИВ НА НИХ ЕНТЕРОСОРБЦІЇ

Автор(и)

  • O. I. Kachur ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
  • L. S. Fira ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
  • P. H. Lykhatskyi ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2019.v.i2.10290

Ключові слова:

запальні процеси, прозапальні інтерлейкіни, протизапальні інтерлейкіни, сорбент АУТ

Анотація

Вступ. Проблема збільшення злоякісних пухлин товстої кишки – одна з найбільш актуальних у галузі медицини. Об’єктом уваги при вивченні канцерогенезу товстої кишки є стан імунної системи організму та активація запальних процесів в експериментальних тварин. Для нормалізації показників запалення перспективними є методи детоксикаційної терапії, а саме ентеросорбція.

Мета дослідження – оцінити рівень маркерів запалення в крові експериментальних тварин із хімічно індукованим канцерогенезом та їх динаміку при введенні вуглецевого ентеросорбенту АУТ.

Методи дослідження. Дослідження проводили на білих щурах-самцях. Тваринам моделювали рак товстої кишки шляхом введення 1,2-диметилгідразин гідрохлориду в дозі 7,2 мг/кг маси тіла протягом 30-ти тижнів. Ентеросорбент АУТ вводили інтрагастрально щоденно впродовж 21-ї доби після моделювання канцерогенезу в дозі 1 мл завису (що відповідає 0,2 г чистої маси препарату) на 100 г маси тіла тварини. Активність запальних процесів оцінювали за вмістом прозапального інтерлейкіну 6, протизапального інтерлейкіну 4 та С-реактивного протеїну в сироватці крові експериментальних тварин.

Результати й обговорення. Встановлено, що введення щурам 1,2-диметилгідразин гідрохлориду супроводжується зміною цитокінового профілю та вмісту С-реактивного протеїну. В уражених тварин спостерігали збільшення вмісту прозапального інтерлейкіну 6 та С-реактивного протеїну, а також зменшення вмісту протизапального інтерлейкіну 4 в усі терміни дослідження. Застосування ентеросорбенту АУТ сприяло нормалізації цих показників.

Висновок. Отримані результати підтверджують позитивну динаміку використання детоксикаційної терапії сорбентом АУТ під час прогресуючого розвитку запальних процесів за умов змодельованого канцерогенезу.

Посилання

Berezhnaya, N.M., & Chekhun, V.F (2005). Immu­nologiya zlokachestvennogo rosta [Immunology of ma­lignant growth]. Кyiv: Naukova dumka [in Russian].

Karmazina, I.S., & Kulinich, V.A. (2015). Kore­liatsiinyi analiz pokaznykiv bilkovoho obminu pry kan­tserohenezi ta pry zapalenni [Correlation analysis of protein metabolism indices at carcinogenesis and inflammation]. Pryrodnyi almanakh – Natural Almanac, 12, 112-118 [in Ukrainian].

Andreichyn, S.M., Lototska, S.V., & Meretskyi, V.M. (2015). Zminy pokaznykiv tsytokinovoi lanky imunitetu u khvorykh na KhOZL pry zastosuvanni enterosorbtsii [Changes in the indices of cytokine immunity in patients with COPD when using enterosorption]. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 3, 44-47 [in Ukrainian].

Nikolaev, V.G., Sakhno, L.A., & Snezhkova, E.A. (2015). Саrbon adsorbents: achievements and perspec­tives. Experimental Oncology, 1, 2-8

Gross, D., & Tolba, R. (2015). Ethics in aimal-based research. Eur. Surg. Res., 55 (1-2), 43-57. DOI: https://doi.org/10.1159/000377721

Gaber, W., Azkalany, G.S., Gheita, T.A., Mohey, A., & Sabry, R. (2013). Clinical significance of serum interleukin-6 and −174 G/C promoter polymorphism in Rheumatoid arthritis patients. Egypt. Rheumatol.,35 (2), 107-113. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejr.2012.11.002

Alybaeva, K.M, Berdyyarova, N.A, Mukhamed­zhanova, N.K, Maymakova, A.M., & Nurakhova, A.D. (2015). Analiz kolichestvennogo opredeleniya urovnya S-reaktyvnogo belka i prokaltsytonina u patsyyentov s infektsyonnoy patologiyey [Analysis of the quantitative determination of the level of C-reactive protein and procalcitonin in patients with infectious diseases]. Vestnyk AHYUV – Bulletin of AGIUV, 1-2, 36-40 [in Russian].

Okeh, U.(2009). Statistical problems in medical research. East. Afr. J. Public. Health, 6 (1), 1-7. DOI: https://doi.org/10.4314/eajph.v6i3.45762

Nikitin, Ye.V., Chaban, T.B., & Servetskyi, S.K. (2007). Suchasni uiavlennia pro systemu tsytokiniv [Contemporary notions about the system of cytokines]. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases 2, 64-69 [in Ukrainian].

Zhou, B., Shu, B., Yang, J., Liu, J., Xi, T., & Xing, Y. (2014). C-reactive protein, interleukin-6 and the risk of colorectal cancer: a meta-analysis. Cancer Causes Control, 25 (10), 1397-1405. DOI: https://doi.org/10.1007/s10552-014-0445-8

Vasyleva, G.I., Ivanova, I.A., & Tyukavkina, S.Yu. (2001). Tsytokiny – obshchaya sistema gomeostaticheskoy regulyatsii kletochnykh funktsyy [Cytokines – general system of homeostatic regulation of cellular functions]. Tsytologiya – Cytology, 43 (12), 1101-1111 [in Ukrainian].

Erlinger,T., Plaiz, E., Rifai, N., & Helzlsouer, K. (2004) C-reactive protein and the risk of incident colorectal cancer. JAMA, 5, 585-590. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.291.5.585

Zhang, X., Liu, S., & Zhou, Y. (2016). Circulating levels of C-reactive protein, interleukin-6 and tumor necrosis factor-α and risk of colorectal adenomas: a meta-analysis. Oncotarget, 27, 7 (39), 64371-64379 DOI: https://doi.org/10.18632/oncotarget.11853

Godos, J., Biondi, A., Galvano, F., Basi­le, F., Sciacca, S., Giovannucci, E.L., & Grosso, G. (2017). Markers of systemic inflammation and colorectal ade­noma risk: Meta-analysis of observational studies. World J. Gastroenterol., 23 (10), 1909-1919. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v23.i10.1909

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-10

Як цитувати

Kachur, O. I., Fira, L. S., & Lykhatskyi, P. H. (2019). ОЦІНКА РІВНЯ ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ЩУРІВ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ КАНЦЕРОГЕНЕЗІ ТА ВПЛИВ НА НИХ ЕНТЕРОСОРБЦІЇ. Медична та клінічна хімія, (2), 24–29. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2019.v.i2.10290

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ