СЕРЕДНЯ ОЧІКУВАНА ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ЯК КРИТЕРІЙ МЕДИКО-ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2014.2.3370Анотація
Мета: виявлення критеріїв формування та тенденцій змін середньої очікуваної тривалості життя за п’ять років (2008–2012 рр.).
Матеріали і методи. Дослідження проведене на підставі даних Державної служби статистики про смертність і середню очікувану тривалість життя за статтю, типом поселення, регіоном, за 2008–2012 рр. Застосовувалися демографічні та статистичні методи.
Результати. У 2008–2012 рр. відбулося зростання середньої очікуваної тривалості життя, як у чоловіків, так і у жінок, як у місті, так і на селі, – на 3,83 року у чоловіків та 2,09 року у жінок. Збільшення середньої очікуваної тривалості життя переважно було пов’язане з позитивною динамікою смертності від хвороб системи кровообігу та від зовнішніх причин.
Висновки. Україні притаманні значні територіальні відмінності у показниках середньої очікуваної тривалості життя. Найкращі показники спостерігаються у західних областях, найгірші – у східних, різниця досягає трьох років у чоловіків та двох у жінок.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: смертність, середня очікувана тривалість життя, стать, тип поселення, регіон.##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
