ВАРІАНТИ ПЕРЕБІГУ ХЛАМІДІЙНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ПРАКТИЦІ ЛІКАРІВ РІЗНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

  • S. I. Klymniuk ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • V. P. Borak ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • L. B. Romanyuk ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • N. Ya. Kravets ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • V. T. Borak ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • N. I. Tkachuk ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • H. R. Malyarchuk ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • N. M. Oliynik ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • I. M. Halabitska ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
Ключові слова: хламідійна інфекція, синдром Рейтера, етіологія, діагностика, лікування

Анотація

Актуальність проблеми хламідіозів на сьогодні надзвичайно велика – у зв’язку зі значним поширенням хвороби та різноманітністю клінічних проявів. Хламідії спричиняють полісистемні та поліорганні ураження, що знаходить відображення у відповідних діагнозах. За клініко-епідеміологічними характеристиками проблема хламідіозів знаходиться у зоні професійних інтересів інфекціоністів, урологів, окулістів, акушерів-гінекологів, ревматологів. Необізнаність про них (особливо щодо атипових форм) не тільки лікарів первинної ланки обслуговування, а й фахівців інших спеціальностей, призводить до несвоєчасної діагностики та верифікації діагнозу і, відповідно, відсутності адекватного лікування.

Метою нашого дослідження було дослідити частоту виникнення атипових форм хламідіозу у пацієнтів, що звертаються до лікарів різних спеціальностей.

Матеріал і методи. Нами обстежено 17 пацієнтів із синдромом Рейтера хламідійного ґенезу, чоловіків було 15, жінок – 2, що збігається з даними літератури. Основним методом верифікації діагнозу був імуноферментний аналіз (ІФА) для виявлення специфічних IgM і G.

Результати. Хворі, що були включені у дослідження, зі скаргами зверталися до різних спеціалістів (ревматолога, інфекціоніста, уролога, гінеколога, офтальмолога і сімейного лікаря). Найчастіше було діагностовано урет­рит, дизуричні розлади, реактивний артрит, кератокон'юнктивіт, увеїт, кератит. Проте синдром Рейтера при першій консультації було встановлено лише 5 пацієнтам (29,41 %), що свідчить про низьку настороженість щодо цього захворювання і вибір помилкової тактики лікування, яка не враховує етіологічну першопричину виникнення цього синдрому. Синдром Рейтера при другому зверненні було виявлено у 7 хворих (41,78 %), а решті хворих (29,41 %) діагноз було встановлено лише після консультації із суміжними спеціалістами.

Висновки. Отже, сидром Рейтера на сьогоднішній день є поширеним захворюванням, що трапляється у практиці різних спеціалістів. Цей синдром потребує подальшого вивчення для полегшення верифікації діагнозу і вибору правильної тактики лікування, що враховує етіологічну причину розвитку даного захворювання та чутливість збудника до сучасних антибактеріальних засобів, що і буде метою наших подальших досліджень.

Посилання

Fedorenko, S.M., Titov, V.M., Lutsuk, O.S., & Sel­vestr, S.P. (2009). Klinichni formy khlamidioziv. Khvoroba Reitera. Infek­tsiini khvoroby u klinichnii ta epidemiolohichnii praktytsi [Clinical forms of chlamydia. Reiters disease. Infectious diseases in clinical and epidemiological practice]. Lviv [in Ukrainian].

Titov, V.M., Fedorenko, S.M., Lutsuk, O.S., Nakonechnyi, I.A., Hychka, M.M., Selvestr, S.P., & Kukhar, M.H. (2010). Do problemy khlamidioziv. Infektsiini khvoroby: diahnostyka i problemy v diahnostytsi ta terapii [Infectious diseases: diagnostics and problems in diagnostics and therapy]. Vinnytsia [in Ukrainian].

Hospodarskyi, I.Ya., & Hospodarska, Kh.O. (2008). Etiotropne likuvannia patsiientiv zi syndromom Reitera. Dosiahnennia i problemy klinichnoi infektolohii [Etiotropic treatment of patients with Reiters syndrome. Achievements and problems of clinical infectology]. Ternopil [in Ukrainian].

Osipov, P.G. (2014). Sovremennaya antibiotikoterapiya v lechenii bolnykh s urogenitalnym khlamidiozom preparatom lomefloksatsin [Modern antibiotic therapy in the treatment of patients with urogenital chlamydiosis with lomefloxacin]. Nauchnyye vedomosti – Scientific Statements, 11, 27-29 [in Russian].

Petrukh, L.I., & Pavlenko, O.V. (2015). Khlamidioz. Flurenizyd. Supozytorii antykhlamidiinoi dii [Chlamydia flureni­zide suppositories of antichlamidal action]. Lviv: Naukove tovarystvo im. Shevchenka [in Ukrainian].

Опубліковано
2019-01-23
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження