КІЛЬКІСНА МОРФОЛОГІЧНА ОЦІНКА ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕМОДЕЛЮВАННЯ М’ЯЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНЬОЇ КИШКИ ПРИ ВИДАЛЕННІ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПАРЕНХІМИ ПЕЧІНКИ

  • A. H. Shulgai ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • L. V. Tatarchuk ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • M. S. Hnatjuk ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
Ключові слова: резекція печінки, порожня кишка, м’язова оболонка, ремоделювання

Анотація

Видалення великих об'ємів паренхіми печінки може супроводжуватися виникненням пострезек­ційної портальної гіпертензії. Остання призводить до морфологічної перебудови органів басейну ворітної печін­кової вени, ураження їх структур, морфологічних змін м’язової оболонки, які при ушкоженнях порожньої кишки у названих патологічних умовах досліджені недостатньо.

Мета – морфометричними методами вивчити особливості ремоделювання м’язової оболонки порожньої кишки при видаленні різних об’ємів паренхіми печінки.

Матеріал і методи. Комплексом морфологічних методів досліджена порожня кишка 45 статевозрілих білих щурів-самців, які були поділені на 3-и групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-а – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки, 3-я – 15 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназія щурів здійснювалася кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку експерименту. Із по­рожньої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали товщини колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки, діаметри гладких міоцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, стромально-міоцитарні відношення, відносні об’єми пошкоджених міоцитів. Кількісні показники обробляли статистично.

Результати. Встановлено, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфомет­ричні показники змінювалися незначно. Видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезек­ційної портальної гіпертензії. Виражено зміненими при цьому виявилися морфометричні параметри структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки. Товщина колового шару м’язової оболонки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки статистично достовірно (р<0,05) зменшилася на 4,1 %, діаметр міоцитів – на 6,1 %, ядерно-цитоплазматичні відношення у них зросли на 35,4 %, cтромально-міоцитарні відношення – на 14,3 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 14,4 рази. Кількісні морфологічні показники структур поздовжнього шару м’язової оболонки порожньої кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки змінювалися аналогічно, але ступінь їх вираження був меншим, порівняно із структурами колового шару. Так, діаметр міоцитів у даних експериментальних умовах виявився зменшеним всього на 1,6 %, діаметр ядер зріс на 4,6 % (р<0,01), ядерно-цитоплазматичні відношення – на 15,2 % (р<0,001), стромально-міоцитарні відношення – на 14,1 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 8,1 раза.

Висновки. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезеційної портальної гіпер­тензії та вираженого ремоделювання структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки, яке характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних параметрів гладких міо­цитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитоплазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зростанням стромальних структур та відносних об’ємів пошкоджених міоцитів у м’язовій оболонці, що може ускладнюватися дисфункцією ушкодженого органа.

Біографії авторів

A. H. Shulgai, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

проректор з науково-педагогічної роботи

L. V. Tatarchuk, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

асистент кафедри нормальної фізіології

M. S. Hnatjuk, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

Кафедра оперативної хірургії з топографічною анатомією

Посилання

Avtadnilov, G.G. (2002). Osnovy kolichestvennoy patologicheskoy anatomii [Basis of quantitative pathological anatomy]. Moscow: Meditsyna [in Russian].

Vishnevskiy, V.A., Yefanov, M.G., & Kazakov, I.V. (2012). Segmentarnyye rezektsyi, otdalennyye rezultaty pri zlokachestvennykh opukholyakh pechieni [Segmentar resections, long-term results in malignant liver tumors]. Ukr. Zhurnal Khirurhii – Ukrainian Journal of Surgery, 1 (16), 5-15 [in Russian].

Hnatiuk, M.S., Tatarchuk, L.V., & Yasinovskyi, O.B. (2016). Morfometrychna otsinka osoblyvostei remodeliu­vania struk­tur dvanadtsiatypaloi kyshky pry resektsii riz­nykh obiemiv pechinky [Morphometric evaluation of the features of remodeling of duodenal structures during resection of different volumes of the liver]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia “Medytsyna” – Scientific Journal of Uzhhorod University. Series "Medicine", 1 (49), 3-5 [in Ukrainian].

(2003). Zahalni etychni pryntsypy eksperymentiv na tvarynakh [General ethical principles of experiments on animals]. Endokrynolohiia – Endocrinology, 8, 1, 142-145 [in Ukrainian].

Lapach, S.N., Gubenko, A.V. Babich, P.N. (2001). Statistichieskiye metody v mediko-biologicheskikh issledova­niyakh Excell [Statistical methods in medicobiological investigations Excell]. Kyiv: Morion [in Ukrainian].

Makarov, M.A., Avdyeyev, S.G., Chuchalin, A.G. (2012). Rol disfunktsyi endoteliya i regidnosti arteriy v pato­geneze khronicheskoy obstruktivnoy bolezni legkikh [Role of endothelial cell disfunction in medical and biolo­gical investigation]. Terapevticheskiy arkhiv – Theraputical Archive, 3, 74-80 [in Russian].

Mosiichuk, L.N., & Zak, M.Yu. (2010). Khronichnyi hastryt [Chronic gastritis]. Novosti meditsyny i farmatsyi – News of Medicine and Pharmacy, 21 (349), 12-15 [in Ukrainian].

Sarkisov, D.S. (1998). Strukturnyye osnovy adaptatsyi i kompensatsyi narushennykh funktsyy [Structural basis adaptation and compensation damage function]. Moscow: Meditsina [in Russian].

Sorochinnikov, A.G., & Dorosevich, A.Ye. (2007). Gistologicheskaya i mikroskopicheskaya tekhnika [Histolo­gical and microscopic equipments]. Moscow: Meditsyna [in Russian].

Fedorov, V.D., Vishnevskiy, V.A., & Nazarenko, N.A. (2007). Osnovnye oslozhneniya obshyrnykh rezektsyy pe­cheni i puti ikh preduprezhdeniya [The main complications of extensive liver resections and ways to prevent them]. Byull. Sibirskoy meditsyny – Bulletin of Siberian Medicine, 4, 16-24 [in Russian].

Khukhlina, O.S., Dudka, T.V., & Shumko, H.I. (2018). Bronkhialna astma ta khronichnyi kholetsystyt: оsoblyvosti klitynnoho perebihu, mekhanizm vzaiemoobtiazhennia, shliakhy patohennoi korektsii [Bronchial asthma and chronic cholecystitis: features of the cellular flow, mechanisms of mutual burden, pathogenic correction]. Chernivtsi: BDMU [in Ukrainian].

Shulhai, A.H., Tatarchuk, L.V., & Hnatiuk, M.S. (2017). Osoblyvosti remodeliuvania sudyn hemomikro­tsyrkulatornoho rusla klubovoi kyshky pry resektsii riznykh obiemiv pechinky [Remodeling peculiarities of ileum he­mo­microcirculatory bed vessels at resection of different liver size]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Scientific Journal of Investigation, 4, 145–149 [in Ukrainian].

Nanashima, A., Sumida, Y., & Abo, T. (2008). A modified grading system for post-hepatectomy metastatic liver сancer originating form colorectal carcinoma. J. Surg. Oncol., 98, 363-370.

Опубліковано
2018-11-23
Як цитувати
Shulgai, A. H., Tatarchuk, L. V., & Hnatjuk, M. S. (2018). КІЛЬКІСНА МОРФОЛОГІЧНА ОЦІНКА ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕМОДЕЛЮВАННЯ М’ЯЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНЬОЇ КИШКИ ПРИ ВИДАЛЕННІ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПАРЕНХІМИ ПЕЧІНКИ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (4), 143-148. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9598
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження