ПСИХОПАТОЛОГІЧНА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ З УРАХУВАННЯМ ФАКТОРА МІГРАЦІЇ

Автор(и)

  • O. P. Venger ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім.І.Я.Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна
  • O. Ye. Smashna ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України”
  • Yu. I. Mysula ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • V. S. Bilous ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • L. M. Sas ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • O. O. Liuta ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • Ya. M. Nestorovych ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • T. P. Guseva ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9561

Ключові слова:

міграція

Анотація

Сучасна політична та економічна ситуація в Україні обумовлює те, що явища еміграції та рееміграції входять до числа найактуальніших державних та суспільних проблемних питань. Згідно з даними Міжнародної організації з міграції, станом на 2011 рік кількість українських емігрантів складала близько 6,5 млн осіб (14,4 % постійного населення).

Мета дослідження – вивчення синдромологічних особливостей депресивних розладів у емігрантів та реемігрантів.

Матеріал і методи. Клінічно обстежено 98 емігрантів, 95 реемігрантів та 98 не емігрантів, хворих на депресивні розлади психогенного, ендогенного та органічного характеру.

Результати. Виявлена більша ураженість реемігрантів типовими афективними синдромами – вітальної та апатичної депресії, а емігрантів – атиповими афективними синдромами, зокрема, тривожно-депресивними та ажитації, що можна пояснити впливом об’єктивних соціально-психологічних факторів, а також інтрапсихічною трансформацією актуальних стресогенних подразників, пов’язаних з еміграцією та рееміграцією.

Висновки. 1. Фактор еміграції та рееміграції впливає на психоемоційну сферу емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади різного ґенезу, про що свідчать особливості виявленої нами в процесі дослідження психопатологічної симптоматики. 2. Пацієнти з психогенними депресивними розладами найбільше піддаються впливу фактора еміграції, порівняно з пацієнтами із ендогенними та органічними депресіями. 3. Контингент емігрантів та реемігрантів відрізняється значуще більш вираженими ознаками соматизації, обсесивно-компульсивних розладів і тривожності, дещо вищими компонентами ворожості та фобічної тривожності. 4. Найбільш вираженими показниками, що характеризують депресивні та астенічні тенденції у реемігрантів, були ознаки депресії та міжособистісної сенситивності, а також індекс виразності дистресу. На наш погляд, причинами цих відмінностей є вплив об’єктивного фактора фрустрації у групі реемігрантів та тривожних побоювань щодо можливості продов­ження роботи за кордоном у зв'язку із психічним захворюванням – у емігрантів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-23

Як цитувати

Venger, O. P., Smashna, O. Y., Mysula, Y. I., Bilous, V. S., Sas, L. M., Liuta, O. O., … Guseva, T. P. (2018). ПСИХОПАТОЛОГІЧНА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ З УРАХУВАННЯМ ФАКТОРА МІГРАЦІЇ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (4), 58–63. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9561

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження