КІНЕЗІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДІАГНОСТИКИ ТА КРИТЕРІЇ ВІДНОВЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПОВНОЦІННОСТІ В ДИНАМІЦІ ВІДНОВЛЕННЯ СВІДОМОСТІ ПІСЛЯ ТЯЖКОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ У ПАЦІЄНТІВ З НЕУСВІДОМЛЕНОЮ РУХОВОЮ АКТИВНІСТЮ

  • O. V. Kulik Науково-практичний центр нейрореабілітації «Нодус», Бровари
Ключові слова: постравматичний коматозний стан, кінезіологічні показники, локомоторні координації, рухова активність

Анотація

Посттравматичні посткоматозні стани тривалого розладу свідомості – це група синдромів, які характеризують порушення свідомості і, водночас, стадійність її відновлення після гострої тривалої церебральної коми, що виникла внаслідок тяжкої черепно-мозкової травми.

До групи цих синдромів належать посткоматозні синдроми пригніченої свідомості, синдроми реінтеграції свідомості, перехідні синдроми та синдроми ясної свідомості.

Мета дослідження – обґрунтувати та розробити систему медичної (фізичної) ранньої реабілітації хворих з посткоматозними порушеннями свідомості внаслідок тяжкої черепно-мозкової травми, визначити предиктори неврологічного (рухового) дефіциту та високінформативні прогностичні індекси відновлення свідомості.

Матеріал і методи. У дослідження було включено 220 хворих із травматичними посткоматозними розладами свідомості, які обстежувалися і проходили курси нейрореабілітаційного лікування в ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова НАМН України» та в ТОВ «Науково-практичний центр нейрореабілітації «Нодус» з січня 2007 по липень 2018 року включно.

Результати. Доведено пряму кореляційну залежність відновлення тонких координаторно-локомоторних актів з рівнем «якості» свідомості. Тетрапарези на стадії синдромів пригніченої свідомості неодмінно призводили до виражених рухових дисфункцій у всіх кінцівках, які у повній мірі зберігалися до синдрому ясної свідомості.

При цьому у всіх без винятку пацієнтів виявлено різні за проявом приховані, значимі кінезіологічні розлади, тоді як клініко-неврологічний статус вважали прийнятним. Латентний перебіг даного роду порушень був притаманний пацієнтам з перехідними синдромами і синдромами ясної свідомості, що зумовлено необхідністю продов­жити комплекс відновного лікування.

Висновки. Проведення кінезіологічного обстеження досліджуваних пацієнтів за розробленими сценаріями КО дозволило диференційовано використати та оптимізувати методи кінезіологічного тестування залежно від вихідних фізичних можливостей хворих, які визначалися посткоматозними порушеннями свідомості в динаміці травматичної хвороби.

Посилання

Jenett, B., & Plum, F. (1972). Persistent vegetative state after brain damage. A syndrome in search of a name. Lancet, l, 734-737.

Laureys, S., Faymonville, M.E., Moonen, G., Luxen, A., & Maquet, P. (2000). PET scanning and neuronal loss in acute vegetative state. Lancet, 355, 1825-1826.

Mannion, R.J., Cross, J., Bradley, P., Coles, J.P., Chatfield, D., Carpenter, A., … & Hutchinson, P.J. (2007). Me­chanism-based MRI classification of traumatic brainstem injury and its relationship to outcome. J. Neurotrauma, 24, 128-135.

Schiff, N.D., Ribary, U., Moreno, D.R., Beattie, B., Kronberg, E., Blasberg, R., … & Plum, F. (2002). Residual cerebral activity and behavioural fragments can remain in the persistently vegetative brain. Brain, 125 (Pt 6), 1210-1234.

Shulman, R.G., Hyder, F., & Rothman, D.L. Shul­man G. R. (2014). Insights from neuroenergetics into the interpretation of functional neuroimaging: an alternative empirical model for studying the brain's support of behavior. J. Cereb. Blood Flow Metab., 34, 11, 1721-1735.

Haupt, W.F., Hansen, H.C., Janzen, R.W., Fir­sching, R., & Galldiks, N. (2015). Coma and cerebral ima­ging. Springerplus, 16, 4, 180-185.

Tononi, G., & Koch, C. (2015). Consciousness: here, there and every where? Philos. Trans. R. Soc. Lond B. Biol. Sci., 19, 1668-1671.

Saatman, K.E., Duhaime, A.C., Bullock, R., Maas, A.I., Valadka, A., & Manley, G.T. (2008). Classification of traumatic brain injury for targeted therapies. J. Neurotrauma, 25 (7), 719-738. doi: 10.1089/neu.2008.0586.

Gimranov, R.F. (2009). Diagnosticheskiye vozmozh­nosti kartirovaniya golovnogo mozga u bolnykh s cherep­no­mozgovoy travmoy [Diagnostic possibilities of brain mapping in patients with craniocerebral injury]. Voyenno­meditsinskiy zhurnal – Military Medical Journal, 330, 3, 66-67 [in Russian].

DeFinaa, P., Fellusb, J., Politoa, M.Z., Thompson, R.S., James, W.G., & DeLucad, M.J. (2009). The new neuroscience frontier: Promoting neuroplasticity and brain repair in trau­matic brain injury. Clin. Neuropsychol., 23, 8, 1391-1399.

Amantini, A., Grippo, A., & Fossietal, S. (2005). Prediction of a wakening and out comein prolonge dacute coma from severe traumatic brainin jury: evidence for validity of short latency SEPs. Clin. Neurophysiol., 116, 1, 229-235.

Baars, B., Ramsoy, T., & Laureys, S. (2003). Laureys Brain, conscious experience and the observing self. TrendsNeurosci., 26, 671-675.

Voss, H.U., Uluç, A.M., Dyke, J.P., Watts, R., Koby­larz, E.J., McCandliss, B.D., … & Schiff, N.D. (2006). Possible axonal regrowth in late recovery from the minimally conscious state. J. Clin. Invest., 116 (7), 2005-2011.

Laureys, S., Lemaire, C., Maquet, P., Phillips, C., & Franck, G. (1999). Cerebral metabolism during vegetative state and after recovery to consciousness. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry, 67 (1), 121.

Schiff, N.D. (2009). Recovery of consciousness after brain injury: a mesocircuit hypothesis. Trends Neu­rosci., 33, 1, 1-9.

Aleksandrova, Ye.V., Zaytsev, O.S., Tenediyeva, V.D., Potapov, A.A., Zakharova, N.Ye., Kravchuk, A.D., … & Shur­khay, V.A (2011). Katekholaminy plazmy krovi v protsesse vosstanovleniya soznaniya u bolnykh s tyazheloy cherepno-mozgovoy travmoy [Catecholamines of blood plasma in the process of restoring consciousness in patients with severe traumatic brain injury]. Zhurn. Nevrol. i psikhiatr. – J. Nevrol. and Psychiatrist, 3, 58-63 [in Russian].

Zaytseva, O.S., Bragina, N.N., Potapov, A.A., Zaytsev, O.S., Zakharova, N.Ye., Sharova, Ye.V., … & Soboleva, O.I. (2011). Uroven preimushchestvennogo porazheniya golovnogo mozga. V kn.: Psikhopatologiya tyazheloy cherepno-mozgovoy travmy [The level of predominantly oporazhe­niya brain. In the book: Psychopathology of severe traumatic brain injury]. Moscow: MEDpress-inform [in Russian].

Korniyenko, V.N. (2003). Diagnosticheskiye vozmozhnosti kompyuternoy i magnitno-rezonansnoy tomografii pri cherepno-mozgovoy travme V kn: Dokazatelnaya neyrotravmatologiya [Diagnostic capabilities of computer and magnetic resonance imaging in traumatic brain injury. In the book Evidence-Based Neurotraumatology]. Potapova, A.A. et al. (Eds.). Moscow [in Russian].

Likhterman, L.B., & Potapov, A.A. (1998). Klassifikatsiya cherepno-mozgovoy travmy. Klinicheskoye ruko­vodstvo po cherepno-mozgovoy travme [Classification of traumatic brain injury. Clinical guide to traumatic brain injury]. Konovalov, A.N., Likhterman, L.B., & Potapov, A.A. (Eds.). Moscow: Antidor [in Russian].

Oknina, L.B., Sharova, Ye.V., Zaytsev, O.S., Zakharova, N.Ye., Masherov, Ye.L., Shchekutyev, G.A., … & Potapov, A.A. (2001). Dlinnolatentnyye komponenty akustiches­kogo vyzvannogo potentsiala (N100, N200 i N300) v prognoze vosstanovleniya soznaniya u bolnykh s tyazheloy cherepno-mozgovoy travmoy [Long-latency components of acoustic evoked potential (N100, N200 and N300) in the prognosis for recovery of consciousness in patients with severe cerebro-cerebral trauma]. Voprosy neyrokhirurhii – Questions of Neurosurgery, 75 ( 3), 19-30 [in Russian].

Augustenborg, C.C. (2010). The endogenous feedback network: A new approach to the comprehensive study of consciousness. Conscious Cogn, 19, 547-579.

Pedachenko, Ye.H. (2005). Suchasni pryntsypy ta stan nadannia nevidkladnoi dopomohy pry cherepno-mozkovii travmi v Ukraini [Modern principles and the state of providing emergency care for craniocerebral trauma in Ukraine]. Proceedings of the Conference “Aktualni pytannia nevidkladnoi neirokhirurhii” – “Actual Questions of Urgent Neurosurgery”. Ternopil [in Ukrainian].

Dzyak, L.A., Kobelyatskiy, Yu.Yu., Yovenko, I.A., & Tsarev, A.V. (2015). Intensivnaya terapiya povrezhdeniy mozga i rannyaya neyroreabilitatsiya pri politravme s prevalirovaniyem tyazheloy cherepno-mozgovoy travmy. Opyt primeneniya originalnogo amantadina sulfata [Intensive care of brain damage and early neuro-rehabilitation with polytrauma with the prevalence of severe craniocerebral trauma. Experience of applying amantadine sulfate]. Medytsyna nevidkladnykh staniv – Emergency Medicine, 8, 57-65 [in Ukrainian].

Muravskyi, A.V. (2016). Osoblyvosti MRT zmin u bokseriv z perenesenymy cherepno-mozkovymy travmamy [Features of MRI changes in boxers with transmitted craniocerebral traumas]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi Aka­demii – Current Problems of Modern Medicine: Bulletin of the Ukrainian Medical Stomatological Academy, 16, 1 (53), 132-137 [in Ukrainian].

Dubrov, S.O. (2016). Intensyvna terapiia patsiientiv iz cherepno-mozkovoiu travmoiu: chy ye mozhlyvist pokrashchyty rezultaty likuvannia? [Intensive care of patients with craniocerebral trauma: is it possible to improve the results of treatment?]. Meditsyna neotlozhnykh sostoyaniy – Emergency Medicine, 3 (74), 51-52 [in Ukrainian].

Shkolnyk, V.M. (2017). Osoblyvosti neirodynamichnykh zmin holovnoho mozku v zalezhnosti vid stupenia tiazhkosti perenesenoi cherepno-mozkovoi travmy ta holovy [Features of neurodynamic changes of the brain, depending on the degree of gravity of the transferred craniocerebral trauma and head]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi Akademii – Actual Problems of Modern Medicine: Bulletin of the Ukrainian Medical Stomatological Academy, 17, 1 (57), 205-207 [in Ukrainian].

Kochin, I.V. (2015). Osoblyvosti medyko-sanitarnykh vtrat i orhanizatsiia ekstrennoi medychnoi dopomohy naselenniu ta viyskovosluzhbovtsiam v zoni provedennia antyterorystychnoi operatsii [Features of medical and sanitary losses and the organization of emergency medical care to the population and military personnel in the area of anti-terrorist operation]. Medytsyna nevidkladnykh staniv – Emergency Medicine, 6, 16-20 [in Ukrainian].

Suchasna boiova travma: naichastishe biitsi ATO strazhdaiut vid poranennia kintsivok [Modern battle trauma: most ATO fighters suffer from injury to extremities]. URL:/185032.html

Nahalyuk, Yu.V., Koval, B.M., Lytvynova, N.Yu., Rohovskyi, V.M., Tsema, E.V., & Mishalov, V.H. (2015). Pytannia diahostyky vohnepalnykh poshkodzhen mahistralnykh sudyn [Problems of diagnostics of firearms of major vessels]. Sertse i sudyny – Heart and Vessels, 1, 101-109 [in Ukrainian].

Klein, A.-M., Howell, K., Vogler, J., Grill, E., & Straube, A., & Bender, A. (2013). Rehabilitation Outcome of Unconscious Traumatic Brain Injury Patients. J. Neurotrauma, 30, 17, 1476-1183.

Godbolt, A., Lindgren, M., Stenberg, M., Cronberg, T., Tengvar, C., & Sörbo, A. (2014). Prolonged disorder of consciousness after severe acquired brain injury in adults. New recommendations provide a basis for investigation and rehabilitation. Lakartidningen, 111, 49-50, 2230-2234.

Katz, D.I., Polyak, M., Coughlan, D., Nichols, M., & Roche, A. (2009). Natural history of recovery from brain injury after prolonged disorders of consciousness: outcome of patients admitted to inpatient rehabilitation with 1-4 year follow-up. Prog. Brain Res., 177, 73-88.

Whyte, J., Nakase-Richardson, R., Hammond, F.M., McNamee, S., Giacino, J.T., Kalmar, K., … & Horn, L.J. (2013). Functional outcomes in traumatic disorders of consciousness: 5-year outcomes from the National Institute on Disability and Rehabilitation Research Traumatic Brain Injury Model Systems. Arch. Phys. Med. Rehabil., 94, 10, 1855-1860.

Emsley, J.G., Mitchell, B.D., Magavi, S.S., Arlotta, P., & Macklis, J.D. (2004). The repair of complex neuronal circuitry by transplanted and endogenous precursors. Neuro Rx, 1, 4, 452-471.

Rossini, P.M., & DalForno, G. (2004). Integrated technology for evaluation of brain function and neural plasticity. Phys. Med. Rehabil. Clin. N. Am., 15, 1, 263-306.

Warden, D.L., Gordon, B., McAllister, T.W., Silver, J.M., Barth, J.T., Bruns, J., ... & Zapata, G. (2006). Zitnay Guidelines for the pharmacologic treatment of neurobehavioral sequelae of traumatic brain injury. J. Neurotrauma, 23, 10, 1468–1501.

Laureys, S., Boly, M., & Maquet, P. (2006). Tracking the recovery of consciousness from coma. J. Clin. Invest., 116, 7, 1823-1825.

Bales, J.W., Kline, A.E., Wagner, A.K., & Dixon, C.E. (2010). Targeting dopaminein acute traumatic brain injury. Open Drug Dis. J., 2, 119-128.

Clauss, R.P. (2010). Neurotransmitters in coma, vegetative and minimally conscious states, pharmacological interventions. Med. Hypoth, 75, 3, 287-290.

Bohland, J.W., Wu, C., Barbas, H., Bokil, H., Bota, M., Breiter, H.C., Cline, H.T. … & Partha, P. (2009). A proposal for a coordinated effort for the determination of brainwide neuroanatomical connectivity in model organisms at a mesoscopic scale. Mitra PLoS Comput. Biol., 5.

Schiff, N.D. (2010). Recovery of consciousness after severe brain injury: The role of arousal regulation mechanisms and some speculation on the heart-brain interface. Cleveland Clin. J. Med., 77, 3, 27-33.

Aleksandrova, Ye.V., Zaytsev, O.S., & Potapov, A.A. (2014). Neyromediatornyye osnovy soznaniya i bessoznatelnykh sostoyaniy [Neurotransmitter bases of consciousness and unconscious states]. Voprosy Neyrokhi­rurgii – Questions of Neurosurgery, 4, 26-32 [in Ukrainian].

Smirnov, G.V. (1999). Biomekhanicheskoye issledovaniye: rukovodstvo po reabilitatsii bolnykh s dvigatelnymi narusheniyami [Biomechanical research : guidelines for the rehabilitation of patients with movement disorders]. Belova, A.N., & Shchepetova, O.N. (Eds.). Moscow: Antidor [in Russian].

Belova, A.N., & Shchepetova, O.N. (2002). Shkaly, testy i oprosniki v meditsinskoy reabilitatsii [Scales, tests and questionnaires in medical rehabilitation]. Moscow: Antidor [in Russian].

Gamburtsev, V.A. (1973). Goniometriya cheloveches­kogo tela (dinamicheskaya somatometriya) [Goniometry of the human body (dynamic somatometry)]. Moscow: Medi­tsina [in Russian].

Guba, G.P. (1983). Uglometriya. Spravochnik po nevrologicheskoy semiologii [Anglometry. Reference book on neurological semiology]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Russian].

Voronov, A.V. (2004). Imitatsionnoye biomekhanicheskoye modelirovaniye kak metod izucheniya dvigatelnykh deystviy cheloveka [Simulation biomechanical modeling as a method of studying the motor actions of a person]. Teoriya i praktika fizicheskoy kultury – Theory and Practice of Physical Culture, 2 [in Russian].

Davies, G.J. (1992). A compendium of isokinetics in clinical usage and rehabilitation techniques (4-th Ed.). Wisconsin (U.S.A.): S&S Publishers.

(2010). The Clinical Advantage Biodex Multi-Joint System (no. 900-550). Biodex Medical Systems Inc., 2.1.-4.1

Опубліковано
2018-11-02
Як цитувати
Kulik, O. (2018). КІНЕЗІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДІАГНОСТИКИ ТА КРИТЕРІЇ ВІДНОВЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПОВНОЦІННОСТІ В ДИНАМІЦІ ВІДНОВЛЕННЯ СВІДОМОСТІ ПІСЛЯ ТЯЖКОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ У ПАЦІЄНТІВ З НЕУСВІДОМЛЕНОЮ РУХОВОЮ АКТИВНІСТЮ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (4), 94-108. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9553
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження