СТАН ДОБОВОГО ДІУРЕЗУ НИРОК В УМОВАХ ІШЕМІЧНО-РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ КІНЦІВОК, ТРАВМИ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ, УСКЛАДНЕНОЇ ГІПОВОЛЕМІЧНИМ ШОКОМ, ТА ЇХ ПОЄДНАННЯ У РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ТРАВМАТИЧНОЇ ХВОРОБИ

  • H. Y. Tsymbaliuk ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
Ключові слова: діурез, нирки, травма, реперфузійний синдром, експеримент.

Анотація

Мета роботи – вивчити вплив ішемічно-реперфузійного синдрому на функціональний стан нирок у ранньому післятравматичному періоді.

Матеріал і методи. В експерименті використали 80 статевозрілих білих щурів-самців лінії Wistar масою 190–220 г, які перебували на стандартному раціоні віварію.

Усіх тварин поділили на групи: контрольну і 3 дослідних (по 8 тварин у кожній групі). У тварин першої дослідної групи під тіопенталонатрієвим знеболенням (40 мг·кг-1) проксимально на задні лапки накладали кровоспинний джгут терміном на 120 хв. У другій дослідній групі було змодельовано поєднану травму органів черевної порожнини шляхом нанесення двох дозованих ударів у ділянку черевної порожнини; гіповолемічний шок моделювали шляхом кровопускання від 20 до 22 % об’єму циркулюючої крові з стегнових судин. У третій дослідній групі моделювали поєднану травму органів черевної порожнини та реперфузію кінцівок. Тварин контрольної групи вводили тільки в наркоз.

Через 1, 3 і 7 діб у піддослідних тварин визначали функціональний стан нирок методом водного навантаження. Оцінювали величину діурезу та швидкість клубочкової фільтрації.

Тварин дослідних груп виводили з експерименту в умовах тіопенталонатрієвого наркозу методом тотального кровопускання з серця.

Результати. В групі тварин після накладання джгутів на задні кінцівки після першої доби істотно знижувався та мав мінімальні значення діурез, згодом показник збільшувався, однак не досягав рівня контрольної групи навіть через 7 діб (менше на 33,6 %, (р<0,05) порівняно з контролем). У групі тварин з травмою органів черевної порожнини та гіповолемічним шоком показник досягав мінімального рівня через 3 доби та фактично залишався на тому ж рівні до сьомої доби. У групі тварин, яким поєднували травму органів черевної порожнини, кровотечу та накладання джгутів на задні кінцівки, спостерігали тенденцію до постійного зниження показника протягом усього часу спостереження. Його мінімальні значення зафіксували через 7 діб (на 33,6 % (р<0,05) менше, порівняно з контролем). Швидкість клубочкової фільтрації знижувалась у всіх групах піддослідних тварин. Наростання показника протягом часу спостереження визначено в групі тварин, яким накладали джгути, хоча навіть після 7 доби він залишався удвічі меншим за контрольні показники. В групі тварин з травмою органів черевної порожнини та гіповолемічним шоком показник досягав мінімальних значень через 3 доби та залишався на цьому рівні до кінця спостереження, що відповідає класичній картині патофізіологічних змін в моделі поєднаної травми. Найвираженішими зміни були у тварин з поєднанням травми та ішемічно-реперфузійного синдрому. Значне зниження показника фіксували усіх контрольних точках спостереження.

Біографія автора

H. Y. Tsymbaliuk, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
 

Посилання

(2017). Center for Disease Control Prevention. Estimated number of extremities visited to ed and cost of injury reports. Retrieved from: https://wisqars.cdc.gov:8443/cost.

Inaba, K., Siboni, S., Resnick, S., Zhu, J., Wong, M. D., Haltmeier, T., et al. (2015). Tourniquet use for civilian extremity trauma. J. Trauma Acute Care Surg., 79, 232-237.

Maryam Malek & Mehdi Nematbakhsh (2015). Renal ischemia/reperfusion injury; from pathophysiology to treatment. J. Renal Inj. Prev., 4 (2), 20-27.

Nathalie Le Clef, Anja Verhulst, Patrick C. D’Haese, Benjamin, A. (2016). Vervaet (2016). Unilateral renal ische­mia-reperfusion as a robust model for acute to chronic kidney injury in mice. PLoS One, 11 (3), 7.

Nguan, C.Y., Guan, Q., Gleave, M.E., & Du, C. (2014). Promotion of cell proliferation by clusterin in the renal tissue repair phase after ischemia-reperfusion injury. Am. J. Physiol. Renal Physiol., 306, 724-733.

Oxburgh, L., & de Caestecker, M.P. (2012). Ischemia-reperfusion injury of the mouse kidney. Methods Mol. Biol., 886, 363-379.

Wei-Hung Lai, Cheng-Shyuan Rau, Shao-Chun Wu, Yi-Chun Chen, Pao-Jen Kuo, Shiun-Yuan Hsu, Ching-Hua Hsieh, Hsiao-Yun Hsieh (2016). Post-traumatic acute kidney injury: a cross-sectional study of trauma patients. Scand. J. Trauma Resusc. Emerg. Med., 24, 136.

Boichuk, T.M., Rohovyi, Yu.Ye., & Popovych, H.B. (2012). Patofiziolohiia hepatorenalnoho syndromu pry khimichnii hipoksii [Pathophysiology of hepatorenal synd­rome when chemical hypoxia]. Chernivtsi: Medychnyi universytet [in Ukrainian].

Merliev, D.I., & Hudyma, A.A. (2014). Dynamika funktsionalnoho stanu nyrok v umovakh skeletnoi, cherepno-mozkovoi ta poiednanoi travm u period rannikh proiaviv travmatychnoi khvoroby [Dynamics of the functional status of the kidneys in conditions of skeletal, craniocerebral and combined traumas during the period of early manifestations of traumatic illness]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Journal of Scientific Researches, 2, 90-93 [in Ukrainian].

Pishak, V.P. & Kohan, A.O. (2009). Kharakterystyka funktsionalnoho stanu nyrok u hostromu periodi eksperymentalnoi politravmy [Characteristics of the functional state of the kidneys in the acute period of the experimental polytrauma]. Buk. med. visnyk – Bukovyna Medical Journal, 13 (1), 88-92 [in Ukrainian].

Опубліковано
2018-10-02
Як цитувати
Tsymbaliuk, H. (2018). СТАН ДОБОВОГО ДІУРЕЗУ НИРОК В УМОВАХ ІШЕМІЧНО-РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ КІНЦІВОК, ТРАВМИ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ, УСКЛАДНЕНОЇ ГІПОВОЛЕМІЧНИМ ШОКОМ, ТА ЇХ ПОЄДНАННЯ У РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ТРАВМАТИЧНОЇ ХВОРОБИ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (3), 163-169. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9350
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження