ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ІНТЕНСИВНІСТЮ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ ТА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МАЛОІНВАЗИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЛІКУВАННІ УСКЛАДНЕНОГО ХОЛЕДОХОЛІТІАЗУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2026.v.i1.16136Ключові слова:
холедохолітіаз, холангіт, панкреатит, лабораторні показники, больовий синдром, хірургічне лікування, контрастуванняАнотація
РЕЗЮМЕ. Мета роботи – встановити взаємозв’язок між інтенсивністю больового синдрому та клініко-лабораторними показниками у хворих із ускладненим холедохолітіазом залежно від типу малоінвазивного втручання.
Матеріал і методи. Проведено клінічне обстеження і проаналізовано лабораторні показники 122 пацієнтів із холедохолітіазом (ХЛ), ускладненим холангітом (Х) та біліарним панкреатитом (БП). Залежно від методики лікування пацієнтів було поділено на дві групи та відповідні підгрупи.
До першої групи (ХЛ+Х) увійшли дві підгрупи: підгрупа порівняння 1а (n=30), до якої включено пацієнтів, яким лікування проводили за загальноприйнятою методикою з використанням ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії (ЕРХГ), і підгрупа спостереження 1b (n=29), в якій застосовували комплексний метод лікування, що пердбачав передопераційну підготовку, атараналгезію, ендоскопічну папілосфінктеротомію, літекстракцію та ендобіліарне стентування гепатикохоледоха поліпропіленовим стентом.
До другої групи входили пацієнти з холедохолітіазом, ускладненим біліарним панкреатитом (ХЛ+БП), яких також було поділено на дві підгрупи за аналогічним принципом залежно від обраної тактики лікування.
Результати. Встановлено, що у групі пацієнтів з ХЛ+Х через 72 год після оперативного втручання з попереднім контрастуванням жовчних шляхів інтенсивність болю вірогідно прямо асоціювалась із рівнями гаммаглутамілтранспептидази (ГГТП) та білка, що зв’язує жирні кислоти (L-FABP). У хворих з ХЛ+Х, які були оперовані без попереднього контрастування жовчних шляхів, через 72 год виявлявся прямий, середньої сили зв’язок між інтенсивністю болю та рівнями ГГТП, L-FABP та АСТ. У хворих на ХЛ, ускладнений БП показав, що через 72 год після оперативного втручання з попереднім контрастуванням інтенсивність болю вірогідно прямо асоціювалась з рівнями ГГТП, L-FABP, АЛТ і АСТ. При цьому, у хворих з ХЛ+БП, які були оперовані без попереднього контрастування жовчних шляхів, через 72 год виявлявся прямий зв’язок між інтенсивністю болю та всіма досліджуваними лабораторними показниками (ГГТП, L-FABP, АЛТ, АСТ та загальний білірубін).
Висновки. Через 72 години після малоінвазивного втручання виявляються вірогідна пряма асоціація між інтенсивністю больового синдрому та рівнями ГГТП і L-FABP у пацієнтів із холедохолітіазом, ускладненим холангітом, а також вірогідна пряма асоціація інтенсивності болю з рівнями ГГТП, L-FABP, АЛТ і АСТ, як у випадку проведення попереднього контрастування жовчних шляхів, так і без його застосування.
Посилання
Zhang Z, Liu Z, Liu L, Song M, Zhang C, Yu H et al. Strategies of minimally invasive treatment for intrahepatic and extrahepatic bile duct stones. Front Med. 2017; 11:576–589. DOI: 10.1007/s11684-017-0536-5.
Molvar C, Glaenzer B. Choledocholithiasis: Evaluation, treatment, and outcomes. Semin Intervent Radiol. 2016;33(4):268–276. DOI: 10.1055/s-0036-1592329.
Kadah A, Khoury T, Mahamid M, Assy N, Sbeit W. Predicting common bile duct stones by non-invasive parameters. Hepatobiliary Pancreat Dis Int. 2020;19:266–270. DOI: 10.1016/j.hbpd.2019.11.003.
Salama AF, Abd Ellatif ME, Abd Elaziz H, Magdy A, Rizk H, Basheer M. et al. Preliminary experience with laparoscopic common bile duct exploration. BMC Surg. 2017;17:32. DOI: 10.1186/s12893-017-0225-y.
Xia HT, Liu Y, Jiang H, Yang T, Liang B, Zeng JP. et al. A novel laparoscopic transcystic approach using an ultrathin choledochoscope and holmium laser lithotripsy in the management of cholecystocholedocholithiasis: An appraisal of their safety and efficacy. Am J Surg. 2018;215:631–635. DOI: 10.1016/j.amjsurg.2017.05.020.
Zhou Y, Zha WZ, Wu XD, Fan RG, Zhang B, Xu YH et al. Three modalities on management of choledocholithiasis: a prospective cohort study. Int J Surg. 2017;44:269–273. DOI: 10.1016/j.ijsu.2017.06.032.
Pan L, Chen M, Ji L, Zheng L, Yan P, Fang J et al. The safety and efficacy of laparoscopic common bile duct exploration combined with cholecystectomy for the management of cholecysto-choledocholithiasis: an up-to-date meta-analysis. Ann Surg. 2018;268:247–253. DOI: 10.1097/SLA.0000000000002731.
Tan C, Ocampo O, Ong R, Tan KS. Comparison of one stage laparoscopic cholecystectomy combined with intra-operative endoscopic sphincterotomy versus two-stage pre-operative endoscopic sphincterotomy followed by laparoscopic cholecystectomy for the management of pre-operatively diagnosed patients with common bile duct stones: a meta-analysis. Surg Endosc. 2018;32:770–778. DOI: 10.1007/s00464-017-5739-y.
Yuan Y, Gao J, Zang J, Zhang C, Yang X, Chen X, Zhou H. A randomized, clinical trial involving different surgical methods affecting the sphincter of Oddi in patients with choledocholithiasis. Surg Laparosc Endosc Percutan Tech. 2016;26:124–127.
Zhang Z, Shao G, Li Y, Wang X, Zhao H, Chen L et al. Efficacy and safety of laparoscopic common bile duct exploration with primary closure and intraoperative endoscopic nasobiliary drainage for choledocholithiasis combined with cholecystolithiasis. Surg Endosc. 2023; 37(3):1700–1709. DOI: 10.1007/s00464-022-09601-3.
Klinichnyy protokol «Zhovchnokam'yana khvoroba (ZHKKH)» [Clinical protocol “Gallstone disease (GSD)”]. Order of Ministry of Health of Ukraine No. 271 dated 13.06.2005. (in edition of 2021). Kyiv: Ministry of Health of Ukraine; 2021. Ukrainian.
Mayumi T, Okamoto K, Takada T, Strasberg SM, Solomkin JS, Pitt HA. Tokyo Guidelines 2018: Management bundles for acute cholangitis and cholecystitis. J Hepatobiliary Pancreat Sci. 2018;25(1):96–100. DOI: 10. 1002/jhbp.519.
Takada T, Isaji S, Mayumi T, Yoshida M, Yokoe M, Miura F. JPN clinical practice guidelines 2021 with easy-to-understand explanations for the management of acute pancreatitis. J Hepatobiliary Pancreat Sci. 2022;29:1057–1083. DOI: 10.1002/jhbp.1146.
Chaban OO, Khaustova OO (eds.). Praktychna psykhosomatyka: diahnostychni shkaly: navchal'nyy posibnyk [Practical Psychosomatics: Diagnostic Scales: Textbook]. 2nd ed., rev. and enl. Kyiv: Vydavnychyy dim “Medknyha”; 2019. 112 p. Ukrainian.
Zhang B, Liu X, Wang Q, Chen H, Li S, Zhao Y. Gamma-glutamyltransferase as a prognostic marker in patients undergoing hepato-biliary surgery. Ann Transl Med. 2021;9(1):12–18.
Rodriguez-Antonio I, Lopez-Sánchez GN, Reyes-Gómez VA, Jiménez-Ramírez C, Vázquez-Flores M, García-Mendoza M. Laparoscopic cholecystectomy: histopathological analysis of metabolic-associated fatty liver disease and fibrosis. Ann Hepatol. 2022;27:100651. DOI: 10.1016/j.aohep.2021.100651.
Lee DH, Kim JH, Lee JK. Predictive factors for post-endoscopic cholangitis and liver enzyme elevation after ERCP. Dig Dis Sci. 2019;64(5):1356–1364.
Portilla D, Dent C, Sugaya T, Nagothu KK, Kundi I, Moore P. Liver fatty acid-binding protein as a biomarker of acute kidney injury after cardiac surgery. Kidney Int. 2008;73(4):465–472.
Pelsers MM, Namiot Z, Glatz JFC. Fatty acid-binding proteins as plasma markers of tissue injury. Clin Chim Acta. 2010;411(9–10):805–812.
Kim SH, Kim YK, Park JH, Choi SK, Lee SY, Kim JS. Hepatic enzyme elevation and postoperative pain: correlations in laparoscopic cholecystectomy. Surg Endosc. 2017;31(8):3454–3462.
Villani R, Romano A, Sangineto M, Serviddio G, Giannelli G. Prevalence and clinical relevance of liver dysfunction after surgery. Sci Rep. 2023;13:49427. DOI: 10.1038/s41598-023-49427-0.
Lal M, Gupta V, Kumar S, Sharma R. Liver function trends after biliary decompression in obstructive jaundice. Int Surg J. 2020;7(1):168–177.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
##plugins.generic.dates.accepted## 2026-04-09
##plugins.generic.dates.published## 2026-04-22
