КОРЕКЦІЯ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ МОЛЕКУЛЯРНИМ ВОДНЕМ У ЩУРІВ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ

Анотація

РЕЗЮМЕ. Метаболічний синдром (МС) характеризується інсулінорезистентністю, абдомінальним ожирінням, дисліпідемією та артеріальною гіпертензією і асоціюється з розвитком ендотеліальної дисфункції, що проявляється зниженням продукції судинорозслабляючих агентів, підвищенням рівнів вазоконстрикторів і дисбалансу регуляторів фібринолізу.

Мета дослідження – вивчити вплив молекулярного водню (H₂) на ендотеліальну функцію у щурів із експериментально індукованим МС.

Матеріал і методи. В експерименті використано 90 самців щурів Wistar, поділених на три групи за тривалістю експозиції МС (6, 12 та 20 тижнів). МС індукували високовуглеводневою/високожировою дієтою. Для корекції використовували воду, збагачену молекулярним воднем (0,6 ppm). Визначали рівні простацикліну, тромбоксану А₂, інгібітора активатора плазміногену-1 (PAI-1) та тканинного активатора плазміногену (tPA) у сироватці методом ELISA.

Результати. У молодих щурів з експозицією МС 6 тижнів зміни показників ендотеліальної функції були мінімальні, а вплив H₂ практично не проявлявся. На середньому етапі МС (12 тижнів) спостерігалося достовірне зниження простацикліну на 24 % та tPA на 52 % порівняно з контролем, при одночасному підвищенні тромбоксану А₂ на 39 % і PAI-1 на 96 %. Корекція воднем частково відновлювала ці показники: tPA зростав на 53 %, тромбоксан знижувався на 20 %, PAI-1 – на 31 %. У старших тварин (20 тижнів) мали місце найглибші зміни: простациклін знижувався на 31 %, тромбоксан зростав на 54 %, PAI-1 – на 120 %, tPA демонстрував надлишкову активацію; H₂ відновлював або нормалізував ці показники на 19–30 %.

Отримані дані свідчать про фазоспецифічний ефект H₂: на ранніх етапах вплив обмежений, на середньому – відбувається часткове відновлення ендотеліальної функції, а при тривалому перебігу МС – виражена нормалізація або стримування надлишкових змін. Біохімічно цей ефект може пояснюватися модуляцією оксидативного стресу та запалення через активацію шляху Nrf2/HO-1, зменшення ROS, пригнічення прозапальних каскадів (NF-κB, TLR4/MyD88) і відновлення фібринолітичного балансу.

Висновок. Молекулярний водень ефективно коригує ендотеліальну дисфункцію при МС у щурів, проявляючи фазоспецифічну активність, і може розглядатися як перспективний судинозахисний агент для терапії метаболічних порушень.