ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ З ПОМІРНО ЗНИЖЕНОЮ ФРАКЦІЄЮ ВИКИДУ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА

Анотація

РЕЗЮМЕ. Мета – встановити вплив серцевої недостатності з помірно зниженою фракцією викиду в порівнянні зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка на клінічний перебіг фібриляції передсердь.

Матеріал і методи. У дослідженні було проаналізовано стаціонарні картки історії хвороб 335 пацієнтів із фібриляцією передсердь та серцевою недостатністю. Серед хворих було 186 (55,5 %) чоловіків та 149 (44,5 %) жінок віком від 38 до 87 років, середній вік пацієнтів становив (67,07±10,76) роки. Усі пацієнти були поділені на дві групи: пацієнти з фібриляцією передсердь (ФП) та серцевою недостатністю із помірно зниженою фракцією викиду (СНпзФВ) лівого шлуночка – 116 (34,6 %), та пацієнти з ФП із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ) лівого шлуночка – 219 (65,4 %).

Результати. У пацієнтів із помірно зниженою фракцією викиду (СНпзнФВ) відзначено суттєве зміщення структури форм фібриляції передсердь порівняно з групою зі збереженою ФВ (СНзбФВ). Частка постійної ФП у групі СНпзнФВ є значно вищою – 55,2 % проти 31,5 % при збереженій ФВ. Натомість персистентна ФП частіше реєструється у пацієнтів зі збереженою ФВ – 54,8 % порівняно з 37,9 %. Пароксизмальна форма в обох групах трапляється рідко, однак її частота нижча при помірно зниженій ФВ – 6,9 % проти 13,7 % (ВШ 2,67, 95 % ДІ: 1,68–4,25, p<0,001). Отже, помірно знижена ФВ суттєво впливає на прогресування фібриляції передсердь, сприяючи переходу її у постійну форму.

Висновки. Зниження ФВ асоціюється із підвищеними шансами та ризиком розвитку постійної ФП (ВШ=2,67, ВР=1,75, p<0,001).