КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ВІДМІННОСТІ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ МНОЖИННОЮ МІЄЛОМОЮ ЗАЛЕЖНО ВІД ФУНКЦІЇ СТАНУ НИРОК
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i3.15561Ключові слова:
множинна мієлома, швидкість клубочкової фільтрації, анемія, ниркова дисфункція, β2-мікроглобулінАнотація
РЕЗЮМЕ. Множинна мієлома (ММ) є злоякісним гематологічним захворюванням, що характеризується клональною проліферацією патологічних плазматичних клітин у кістковому мозку та надмірною продукцією моноклонального імуноглобуліну, відомого як М-градієнт. Хвороба найчастіше проявляється анемією, рецидивними інфекціями, остеолітичними ураженнями кісток скелета, що, в свою чергу, призводить до порушення функції органів та систем. Нерідко уражаються нирки внаслідок відкладання легких ланцюгів імуноглобулінів, гіперкальціємії або інфільтрації ниркової тканини пухлинними клітинами.
Мета – порівняти частоту клінічних проявів та лабораторні показники пацієнтів з ММ та нирковою дисфункцією (НД).
Матеріал і методи. В дослідженні взяли участь 105 пацієнтів з ММ. Хворих поділили зважаючи на функціональний стан нирок, при цьому наявність НД верифікували за рівнем ШКФ: 1 група – 80 пацієнтів з ШКФ > 60 мл/хв/1,73м2 та 2-а група – 25 пацієнтів з ШКФ < 60 мл/хв/1,73м2. Усім пацієнтам проводили ретельний збір анамнезу захворювання та життя, загальноклінічні обстеження та лабораторні дослідження. Порівняння двох груп здійснювали за критерієм Манна – Уїтні. Відносні величини представлені у відсотках, групи порівнювали за критерієм c2 Пірсона. Рівень достовірності приймали при р<0,05.
Результати. Дослідження виявило, що у пацієнтів з ММ та зниженою функцією нирок достовірно частіше відзначалися задишка (56,0 % проти 22,5 %, p<0,05) та діарея (72,0 % проти 43,8 %, p<0,05), порівняно з пацієнтами без НД. Крім того, у цій групі пацієнтів були виявлені зміни в лабораторних показниках, зокрема ознаки анемії, підвищені маркери запалення та порушення функції нирок. Зокрема, у пацієнтів з НД спостерігалися нижчі рівні гемоглобіну та альбуміну, а також вищі рівні β2-мікроглобуліну, креатиніну та сечовини.
Висновки. Дослідження чітко демонструє, що зниження ШКФ у пацієнтів з ММ асоціюється з погіршенням клінічної картини, змінами в показниках крові, що відображають анемію та запалення, а також зі значними порушеннями функції нирок, підтвердженими змінами біохімічних маркерів.
Посилання
Rajkumar SV. Multiple myeloma: 2020 update on diagnosis, risk-stratification and management. Am J Hematol. 2020 May;95(5):548-567. DOI: 10.1002/ajh.25791. DOI: https://doi.org/10.1002/ajh.25791
Kundu S, Jha SB, Rivera AP, Flores Monar GV, Islam H, Puttagunta SM, et al. Multiple Myeloma and Renal Failure: Mechanisms, Diagnosis, and Management. Cureus. 2022 Feb 16;14(2):e22585. DOI: 10.7759/cureus.22585. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.22585
Bridoux F, Leung N, Nasr SH, Jaccard A, Royal V. Kidney disease in multiple myeloma. La Presse Médicale. 2025 Jan;54(1):104264. DOI: 10.1016/j.lpm.2024.104264. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lpm.2024.104264
Menè P, Stoppacciaro A, Lai S, Festuccia F. Light Chain Cast Nephropathy in Multiple Myeloma: Prevalence, Impact and Management Challenges. Int J Nephrol Renovasc Dis. 2022;15:173-183. DOI: 10.2147/IJNRD.S280179. DOI: https://doi.org/10.2147/IJNRD.S280179
Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) CKD Work Group. KDIGO 2024 clinical practice guideline for the evaluation and management of chronic kidney disease. Kidney Int. 2024 Apr;105(4 Suppl):S117- S314. DOI: 10.1016/j.kint.2023.10.018. DOI: https://doi.org/10.1016/j.kint.2023.10.018
Faiman B. Diarrhea in Multiple Myeloma: A Review of the Literature. Clin J Oncol Nurs. 2016 Aug;20(4):E100- E105. DOI: 10.1188/16.CJON.E100-E105. DOI: https://doi.org/10.1188/16.CJON.E100-E105
Faquin WC, Schneider TJ, Goldberg MA. Effect of inflammatory cytokines on hypoxia-induced erythropoietin production. Blood. 1992 Apr 15;79(8):1987-94. DOI: https://doi.org/10.1182/blood.V79.8.1987.bloodjournal7981987
Beguin Y, Yerna M, Loo M, Weber M, Fillet G. Erythropoiesis in multiple myeloma: defective red cell production due to inappropriate erythropoietin production. Br J Haematol. 1992 Dec;82(4):648-53. DOI: 10.1111/j.1365-2141.1992.tb06939.x. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2141.1992.tb06939.x
Cesar BN, Braga WMT, Hamerschlak N, et al. Kidney function in newly diagnosed myeloma patients: factors associated with kidney impairment and recovery. BMC Nephrol. 2024 May 8;25(1):344. DOI: 10.1186/s12882-024-03717-5. DOI: https://doi.org/10.1186/s12882-024-03717-5
Heher EC, Rennke HG, Laubach JP, Richardson PG. Kidney disease and multiple myeloma. Clin J Am Soc Nephrol. 2013 Nov;8(11):2007-17. DOI: 10.2215/CJN. 12231212. DOI: https://doi.org/10.2215/CJN.12231212
Cohen G. Immune Dysfunction in Uremia 2020. Toxins (Basel). 2020 Jul 1;12(7):439. DOI: 10.3390/toxins12070439. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins12070439
Agarwal R, Light RP. Patterns and prognostic value of total and differential leukocyte count in chronic kidney disease. Clin J Am Soc Nephrol. 2011 Jun;6(6):1393-9. DOI: 10.2215/CJN.10521110. DOI: https://doi.org/10.2215/CJN.10521110
Zhang T, Lin Z, Zheng Z, et al. Prognostic significance of β2-microglobulin decline index in multiple myeloma. Front Oncol. 2024 Apr 25;14:1322680. DOI: 10. 3389/fonc.2024.1322680. DOI: https://doi.org/10.3389/fonc.2024.1322680