КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНІ АСПЕКТИ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ ТА ЇЇ КОМОРБІДНОГО ПЕРЕБІГУ З ЕНДОМЕТРІОЗОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i1.14525Ключові слова:
лейоміома матки, генітальний ендометріоз, менструальна функція, метрорагія, безпліддя, хронічний ендометрит, допоміжні репродуктивні технології, ультразвукова діагностикаАнотація
РЕЗЮМЕ. Як лейоміома матки (ЛМ), так і генітальний ендометріоз мають багато спільних клінічних ознак, включаючи тазовий біль, порушення менструального циклу та зниження фертильності, проте, чи співіснують ці розлади випадково, чи через спільні етіологічні фактори, невідомо.
Метою даного дослідження було проаналізувати клініко-діагностичні характеристики пацієнток з інтрамуральною ЛМ та її коморбідним перебігом з генітальним ендометріозом.
Матеріал і методи. В дослідження було включено 63 пацієнтки з діагнозом інтрамуральної лейоміоми ЛМ та генітального ендометріозу, які були поділені на групу з коморбідним перебігом досліджуваних патологій (n=33) та групу з ізольованою лейоміомою матки (n=30). Цикли контрольованої оваріальної стимуляції за допомогою ДРТ та встановлений діагноз непліддя в анамнезі мали 5 пацієнток. Жінкам проводили бімануальне обстеження внутрішніх статевих органів та ультразвукове дослідження органів малого таза.
Результати. Серед пацієнток як з коморбідним перебігом ЛМ та ендометріозу, так і з ізольованою ЛМ, вірогідно переважають особи з наявними матковими кровотечами (81,82 % та 73,33 % відповідно), явищами дизурії (у 45,45 % та 40,00 % відповідно), слизовими (у 54,55 % та 56,67 % відповідно) та кров’янистими (у 45,45% та 43,33% відповідно) виділеннями; при гінекологічному огляді у 100 % осіб виявлено збільшення тіла матки (бімануально). Щодо менструальної функції, то вік початку менструації в обох групах дослідження вірогідно менший (на 7,50 % та 7,79 % відповідно); кровотеча є вірогідно тривалішою (в 2,01 раза та 1,77 раза відповідно), частка осіб із гіперменореєю (54,55 % та 56,67 % відповідно) та частка осіб з нерегулярним менструальним циклом (33,33 % та 29,17 % відповідно) є вірогідно більшою відносно контрольної групи. При цьому в групі з коморбідним перебігом ЛМ та ендометріозу переважають особи з солідарним міоматозним вузлом, а у групі з ізольованою ЛМ – особи з множинними вузлами (c2=11,15;р<0,05), а максимальний діаметр вузла у пацієнток з коморбідним перебігом ЛМ та ендометріозу на 24,42 % вірогідно перевищує аналогічний показник пацієнток з ізольованою ЛМ.
Висновки. Встановлено однакові клініко-діагностичні характеристики пацієнток з інтрамуральною ЛМ та її коморбідним перебігом з генітальним ендометріозом, за винятком переважання солідарних міоматозних вузлів з вірогідно вищим максимальним діаметром вузла за умови коморбідності.
Посилання
Wise, L.A., & Laughlin-Tommaso, S.K. (2016). Epidemiology of uterine fibroids: from menarche to menopause. Journal Clinical Obstetetrics and Gynecology, 59(1), 2-24. DOI: 10.1097/GRF.0000000000000164.
Stewart, E.A., Cookson, C.L., & Gandolfo, R.A. (2017). Epidemiology of uterinefibroids: a systematic review. BJOG : An International Journal of Obstetrics and Gynecology, 124, 1501-1512. DOI: 10.1111/1471-0528.14640.
Whiteman, M.K., Kuklina, E., Jamieson, D.J., Hillis, S.D., & Marchbanks, P.A. (2010). Inpatient hospitalization for gynecologic disorders in the United States. Americal Journal of Obstetrics and Gynecology, 202, 541. DOI: 10.1016/j.ajog.2009.12.013.
Martin-Merino, E., Wallander, M.A., Andersson, S., Soriano-Gabarro, M., & Rodriguez L.A. (2016). The reporting and diagnosis of uterine fibroids in the UK: an observational study. BMC Womens Health, 16, 45. DOI: 10.1186/s12905-016-0320-8.
Zondervan, K.T., Becker, C.M., Missmer, S.A., & Longo D.L. (2020). Endometriosis. The New England Journal of Medicine, 382, 1244-1256. DOI: 10.1056/NEJMra1810764.
Rapkin, A.J., Nathan, L., Berek, J.S., & Novak, E., (eds). (2012). Pelvic pain and dysmenorrhea. Berek & Novak's gynecology. 15th ed. Philadelphia (PA): Lippincott Williams & Wilkins, 291-301. DOI: 10.22037/ijpr.2020.1100961.
Agarwal, S.K., Chapron, C., Giudice, L.C., Laufer, M.R., Leyland, N., Missmer, S.A, Sukhbir, S.S., & Taylor, H.S. (2019). Clinical diagnosis of endometriosis: a call to action. Amecican Journal of Obstetrics and Gynecology, 220, 354. DOI: 10.1016/j.ajog.2018.12.039.
Leyendecker, G., Bilgicyildirim, A., Inacker, M., Stalf, T., Huppert, P., Mall Bottcher, G., & Wildt, L. (2019). Adenomyosis and endometriosis. Re-visiting their association and further insights into the mechanisms of auto-traumatisation. An MRI study. Archive Gynecology and Obstetrics, 291, 917-932. DOI: 10.1007/s00404-014-3437-8.
George, A.V., Allaire C., Laberge, P.-Y., & Leyland, N. (2015). The Management of Uterine Leiomyomas. Journal of Obstetrics and Gynaecology Canada, 37(2), 157-178. DOI: 10.1016/S1701-2163(15)30338-8.
Miura, S., Khan, K.N., Kitajima, M., Hiraki, K., Moriyama, S., Masuzaki, H., Semejita, T., Fujishita, A., & Ishimaru, T. (2006). Differential infiltration of macrophages and prostaglandin by different uterine leiomyomas. Human Reproduction, 21, 2545-2554. DOI: 10.1093/humrep/del205.
Terry, K.L., De Vivo, I., Hankinson, S.E., & Missmer, S.A. (2010). Reproductive characteristics and risk of uterine leiomyomata. Fertility and Sterility, 94(2703), 2703-2707. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2010.04.065.
Yasui, T., Hayashi, K., Okano, H., Kamio, M., Mizunuma, H., Kubota, T., Lee, J.-S., & Suzuki, S. (2018). Uterine leiomyomata: a retrospective study of correlations with hypertension and diabetes mellitus from the Japan Nurses’ Health Study. Journal of Obstetrics and Gynaecology, 38, 1128-1134. DOI: 10.1080/01443615.2018.1451987.
Nnoaham, K.E., Webster, P., Kumbang, J., Kennedy, S.H., & Zondervan, K.T. (2012). Is early age at menarche a risk factor for endometriosis? A Systematic review and meta-analysis of case–control studies. Fertility and Sterility, 98, 702-712. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2012.05.035.
Moini, A., Malekzadeh, F., Amirchaghmaghi, E., Kashfi, F., Akhoond, M.R., Saei, M., & Mairbolok, M.H. (2013). Risk factors associated with endometriosis among infertile Iranian women. Archives of Medical Science, 9, 506-514. DOI: 10.5114/aoms.2013.35420.
Sangi-Haghpeykar, H., & Poindexter, A.R. (1995). Epidemiology of endometriosis among parous women. Obstetrics and Gynecology, 85, 983-992. DOI: 10.1016/0029-7844(95)00074-2.
Wei, M., Cheng, Y., Bu, H., Zhao, Y., & Zhao, W. (2016). Length of Menstrual Cycle and Risk of Endometriosis: A Meta-Analysis of 11 Case-Control Studies. Medicine (Baltimore), 95(9), I9. DOI: 10.1097/MD.0000000000002922.
Yang, Q., Ciebiera, M., Bariani, M.V., Ali, M., Elkafas, H., & Boyer, T.G. (2022). Comprehensive review of uterine fibroids: developmental origin, pathogenesis, and treatment. Endocrine reviews, 43, 678-719. DOI: 10.1210/endrev/bnab039.
