ВПЛИВ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ НА ЗАГОСТРЕННЯ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЇ РЕФЛЮКСНОЇ ХВОРОБИ З СУПУТНІМ ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ МОЛОДОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i3.13884Ключові слова:
депресія, тривога, рефлюкс, обструкція, шкали, молодьАнотація
РЕЗЮМЕ. Вплив психосоматичних розладів на загострення гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень у пацієнтів молодого віку.
Порушення моторно-евакуаторної функції за гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) пов’язане з наявністю психосоматичних порушень у пацієнта. Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – третя нозологічна причина смерті. За комбінованого перебігу ГЕРХ та ХОЗЛ психосоматичні розлади є фактором загострення та посилення проявів захворювання. Наявність цих нозологій в осіб молодого віку привертає увагу практикуючого спеціаліста, адже важливо виявити, запобігти та знешкодити фактори загострення та прогресування захворювань.
Мета – визначити вплив та величину прояву психосоматичних порушень, таких як депресія, тривога, тривожність, у хворих на ГЕРХ з та без супутнього ХОЗЛ.
Матеріал і методи. У дослідження були відібрані 130 осіб віком (26,5±8,5) роки. Сформовано 3 групи: 1 – 60 пацієнтів з ГЕРХ із супутнім ХОЗЛ, 2 – 50 пацієнтів з ізольованною ГЕРХ, 3 – 20 практично здорових осіб. Для оцінки психосоматичного стану використовували опитувальники: Госпітальна шкала тривоги та депресії (HADS), шкали депресії Бека та шкал тривоги Cпілбергера, Шихана та Бека.
Результати. За госпітальною шкалою показники депресії переважали у першій групі хворих; тривоги – у другій.
За шкалою тривоги Спілбергера, у пацієнтів 1 групи переважала реактивна тривога, а у пацієнтів 2 – особистісна тривожність. За шкалами Бека виявлено, що у хворих 1 групи достовірно переважають показники депресії, а у хворих 2 групи – тривоги. За Шкалою Шихана, рівень тривоги так само переважав у 2 групі.
Кінцеві дані значно покращились після проведеного лікування, але співвідношення залишилися, причому у 2 групі хворих зміни не такі відчутні, як у 1.
Висновки. Виявлено залежність між наявністю депресивних та тривожних порушень у хворих з комбінованими ГЕРХ та ХОЗЛ та тривожності у хворих з ізольованим ГЕРХ. Після проведення лікування психосоматичні показники достовірно поліпшуються.
Посилання
Yakhnytska, M. (2019). Osoblyvosti klinichnoho perebihu hastroezofahealnoyi reflyuksnoyi khvoroby u Lvivskomu rehioni [Features of the clinical course of gastroesophageal reflux disease in the Lviv region]. Zdobutky klinichnoyi i eksperymentalnoyi medytsyny – Advances in clinical and experimental medicine, 1, 195-201 [in Ukrainian].
Gnateyko, O.Z., Dats-Opoka, M.I., Lychkovska, O.L., & Tsyolko, T.Y. (2016). Chastota urazhennya riznykh system ta orhaniv u ditey iz hastroezofaheal'noyu reflyuksnoyu khvoroboyu [The frequency of damage to various systems and organs in children with gastroesophageal reflux disease]. Children's health, 6, 74, 98-102 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0551.6.74.2016.82140
Boyko, T.V. (2017). Suchasni aspekty diahnostyky hastroezofahealnoyi reflyuksnoyi khvoroby [Modern aspects of diagnostics of gastroesophageal reflux disease]. Zdobutky klinichnoyi i eksperymentalnoyi medytsyny – Advances in clinical and experimental medicine, 2, 8-12 [in Ukrainian].
Oparin, A.G., Oparin, O.A., & Kudriavtsev, A.A. (2019). Kompleksna terapiya khvorykh, shcho strazhdayut na hastroezofahealnu reflyuksnu khvorobu v poyednanni z tsukrovym diabetom 2 typu z urakhuvannyam osoblyvostey psykhosomatychnykh porushen ta okyslyuvalnoho stresu [Complex therapy of patients suffering from gastroesophageal reflux disease in combination with type 2 diabetes, taking into account the features of psychosomatic disorders and oxidative stress]. Ukrayinskyy terapevtychnyy zhurnal – Ukrainian therapeutic journal, 4, 5-12 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2019-4-5
Martynova, Yu.Yu., & Kharchuk, E.V. (2019). Osoblyvosti psykholohichnoyi dezadaptatsiyi patsiyentiv iz hastroezofahealnoyu reflyuksnoyu khvoroboyu [Peculiarities of psychological maladjustment in patients with gastroesophageal reflux disease]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 2, 62-66 [in Ukrainian].
Oparin, A.A., & Balaklytska, I.O. (2020). Rol insomniyi v formuvanni komorbidnoho perebihu hastroezofahealnoyi reflyuksnoyi khvoroby iz suputnioyu neyrotsyrkulyatornoyu dystoniyeyu v osib molodoho viku [The role of insomnia in the formation of the comorbid course of gastroesophageal reflux disease with accompanying neurocirculatory dystonia in young people]. Ukrayinskyy terapevtychnyy zhurnal – Ukrainian therapeutic journal, 1, 30-37 [in Ukrainian].
Carbone, R.G., Bottino, G., Negrini, S., & Puppo, F. (2023). Early COPD diagnosis and treatment: A case report. Respiratory Medicine Case Reports, 42. DOI: 10.1016/j.rmcr.2023.101821. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rmcr.2023.101821
Kaprosh, A.V., & Radchenko, A.I. (2023). Korelyatsiynyy zvyazok mizh faktoramy ryzyku ta rozvytkom khronichnoho obstruktyvnoho zakhvoryuvannya lehen [Correlation between risk factors and the development of chronic obstructive pulmonary disease]. Theoretical and applied aspects of the development of science, 225 [in Ukrainian].
Gashinova, K.Yu. (2020). Terapiya khronichnoho obstruktyvnoho zakhvoryuvannya lehen: pohlyad u maybutnye. Materialy naukovo-praktychnoyi konferentsiyi [Therapy of chronic obstructive pulmonary disease: a look into the future. Materials of the scientific and practical conference]. Ukrayinskyy pulmonolohichnyy zhurnal – Ukrainian Pulmonology Journal, 4 [in Ukrainian].
Liakh, O., Tovt-korshynska, M., & Koval, V. (2021). Clinical aspects of COPD in patients with GERD. Scientific Collection "InterConf", No. 71: with the Proceedings of the 3rd International Scientific and Practical Conference "Current Issues and Prospects for the Development of Scientific Research" (August 19-20). Orléans, France. DOI: 10.51582/interconf.19-20.08.2021.025. DOI: https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.08.2021.025
Shital, Patil, & Gajanan, Gondhali (2023). Treatment of GERD Regardless of Symptoms and Severity in COPD: To be or not to be! South Asian Research. Journal of Medical Sciences, 5, 3, 53-62. DOI: 10.36346/sarjms.2023.v05i03.001. DOI: https://doi.org/10.36346/sarjms.2023.v05i03.001
Zou, M., Zhang, W., Xu, Y., & Zhu, Y. (2022). Relationship Between COPD and GERD: A Bibliometrics Analysis. International Journal of Chronic Obstructive Pulmonary Disease, 3045-3059. DOI: 10.2147/COPD.S391878. DOI: https://doi.org/10.2147/COPD.S391878
Oparin, O.A., & Beziazychna, N.V. (2016). "Implementation mechanisms of psychosomatic disorders in gastroesophageal reflux disease with concomitant chronic obstructive pulmonary disease". Medica Jadertina" magazine, 46, 3-4, 125-132.
Yarantseva, N.A., Oparin, O.A., & Lavrova, A.S. (2020). Rol i mistse psykhosomatychnykh rozladiv u patohenezi komorbidnoho perebihu hastroezofahealnoyi reflyuksnoyi khvoroby y avtoimunnoho tyreoyidytu v osib molodoho viku [The role and place of psychosomatic disorders in the pathogenesis of the comorbid course of gastroesophageal reflux disease and autoimmune thyroiditis in young people]. Ukrayinskyy terapevtychnyy zhurnal – Ukrainian therapeutic journal, 1, 36-43 [in Ukrainian].
Oku Yoshitaka (2023). Swallowing disorder–a possible therapeutic target for preventing COPD exacerbations. Respiratory Physiology & Neurobiology, 313. DOI: 10.1016/j.resp.2023.104061. DOI: https://doi.org/10.1016/j.resp.2023.104061
Lin, Y.H., Tsai, C.L., Tsao, L.I., & Jeng, C. (2019). Acute exacerbations of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) experiences among COPD patients with comorbid gastrooesophageal reflux disease. Journal of clinical nursing, 28(9-10), 1925-1935. DOI: 10.1111/jocn.14814. DOI: https://doi.org/10.1111/jocn.14814
Zou, M., Zhang, W., Shen, L., Xu, Y., & Zhu, Y. (2023). Major depressive disorder plays a vital role in the pathway from gastroesophageal reflux disease to chronic obstructive pulmonary disease: A Mendelian randomization study. Frontiers in Genetics, 14, 954. DOI: 10.3389/fgene.2023.1198476. DOI: https://doi.org/10.3389/fgene.2023.1198476
