ОПТИМІЗАЦІЯ ОПЕРАТИВНОГО РОЗРОДЖЕННЯ ПОРОДІЛЬ ІЗ ПЕРЕДЛЕЖАННЯМ ПЛАЦЕНТИ

Автор(и)

  • Д. М. Железов Одеський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12531

Ключові слова:

передлежання плаценти, оперативне акушерство, профілактика

Анотація

Метою дослідження була оцінка ефективності превентивного лігування маткових судин при виконанні кесаревого розтину у породіль з передлежанням плаценти.

Матеріал і методи. Дослідження проведено на базі Обласного перинатального центру та Пологового будинку № 5 (м. Одеса) за 2000–2020 рр. Проведено аналіз клінічних результатів 90 випадків оперативного розродження при наявності передлежання плаценти, де 50 втручань виконані за традиційним протоколом, а 40 – з виведенням матки в рану і виконанням основного етапу кесаревого розтину після зниження перфузії в передлеглій плаценті. Перев’язку маткових судин здійснювали після вилучення плода. Контролювали обсяг крововтрати, стан породіллі і плода, проводили аналіз перинатальних результатів.

Статистична обробка проведена методами дисперсійного і приватного аналізу із застосуванням програмного забезпечення Statistica 13.0 (TIBCO, США).

Результати. Середній вік вагітних становив (33,4±1,2) років. Клініка передлежання плаценти під час вагітності була вкрай мізерна. Як правило, діагноз встановлювали при проведенні УЗД моніторингу. У 16 (17,7 %) жінок відзначалася повторна кровотеча зі статевих шляхів без больового синдрому і підвищеного тонусу матки, з розвитком анемії середнього ступеня тяжкості. Одноразова кровотеча відзначалася у 53 (58,9 %) жінок.

Крововтрата склала в І групі (1380±112) мл, у ІІ групі – (466±34) мл (p<0,05). Частота анемії в післяопераційному періоді склала відповідно 38,0 % і 17,5 % (p<0,05). Усі новонароджені були виписані на 5–7 день післяпологового періоду в задовільному стані. Випадків дистрес-синдрому не було.

Висновки. 1. Метод контролю крововтрати при передлежанні плаценти шляхом перев’язки маткових артерій є ефективним – крововтрата склала в І групі (1380±112) мл, у ІІ групі – (466±34) мл (p<0,05). 2. Частота анемії в післяопераційному періоді склала відповідно 38,0 % в І групі і 17,5 % – у ІІ групі (p<0,05).

Посилання

Simsek, D., Urun, C., & Altekin, Y. (2021). Determinants of cesarean-related complications: high number of repeat cesarean, operation type or placental pathologies? J. Matern. Fetal. Neonatal. Med., 34 (22), 3768-3774. DOI: 10.1080/14767058.2020.1765332.

Moeini, R., Dalili, H., Kavyani, Z., Shariat, M., Charousaei, H., Akhondzadeh, A., ..., & Nayyeri, F.S. (2021). Maternal and neonatal outcomes of abnormal placentation: a case-control study. J. Matern. Fetal. Neonatal. Med., 34 (19), 3097-3103. DOI: 10.1080/14767058.2019.1678128.

Romeo, V., Verde, F., Sarno, L., Migliorini, S., Petretta, M., Mainenti, P.P., ..., & Maurea, S. (2021). Prediction of placenta accreta spectrum in patients with placenta previa using clinical risk factors, ultrasound and magnetic resonance imaging findings. Radiol. Med., 126 (9), 1216-1225. DOI: 10.1007/s11547-021-01348-6.

Kayem, G., Seco, A., Beucher, G., Dupont, C., Branger, B., Crenn Hebert, C., ..., Sentilhes, L. (2021). Clinical profiles of placenta accreta spectrum: the PACCRETA population-based study. BJOG., 128 (10), 1646-1655. DOI: 10.1111/1471-0528.16647.

Ghaleb, M.M., Safwat, S., Purohit, R., & Samy, M. (2021). Conservative stepwise surgical approach for management of placenta previa accreta: a prospective case series study. Int. J. Gynaecol. Obstet. DOI: 10.1002/ijgo.13887.

Arakaki, T., Matsuoka, R., Takita, H., Oba, T., Nakamura, M., & Sekizawa, A. (2021). The routine use of prophylactic Bakri balloon tamponade contributes to blood loss control in major placenta previa. Int. J. Gynaecol. Obstet., 154 (3), 508-514. DOI: 10.1002/ijgo.13589.

Xie, R.H., Zeng, S., Zhou, L., Wen, S., Liao, Y., Walker, M., ..., & Lei, H. (2021). Comparison of adverse maternal and neonatal outcomes in women affected by placenta previa with and without a history of cesarean delivery: a cohort study. J. Obstet. Gynaecol. Can., 43 (9), 1076-1082. DOI: 10.1016/j.jogc.2020.12.022.

Klinger, G., Bromiker, R., Zaslavsky-Paltiel, I., Sokolover, N., Lerner-Geva, L., Yogev, Y., & Reichman, B. (2021). Antepartum hemorrhage and outcome of very low birth weight, very preterm infants: a population-based study. Am. J. Perinatol., 38 (11), 1134-1141. DOI: 10.1055/s-0040-1710353.

Ornaghi, S., Maraschini, A., & Donati, S. (2021). Characteristics and outcomes of pregnant women with placenta accreta spectrum in Italy: a prospective population-based cohort study. PLoS One, 16 (6), e0252654. DOI: 10.1371/journal.pone.0252654.

Zhelezov, D.M. (2021). Anomalna platsentatsiia u vahitnykh iz rubtsem na mattsi [Abnormal placentation in pregnant women with a scar on the uterus]. Aktualni pytannшa pediatrii, akusherstva ta hinekolohii – Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 1, 55-59. DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12355 [in Ukrainian].

Shipp, T.D., Poder, L., Feldstein, V.A., Oliver, E.R., Promes, S.B., Strachowski, L.M., ..., & Glanc, P. (2020). ACR Appropriateness Criteria® second and third trimester vaginal bleeding. J. Am. Coll. Radiol., 17 (11S), S497-S504. DOI: 10.1016/j.jacr.2020.09.004.

Khalafyan, A.A. (2011). Statistica 6. Matematicheskaya statistika s elementami teorii veroyatnosti. Moscow: Binom [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-01

Як цитувати

Zhelezov, D. M. (2021). ОПТИМІЗАЦІЯ ОПЕРАТИВНОГО РОЗРОДЖЕННЯ ПОРОДІЛЬ ІЗ ПЕРЕДЛЕЖАННЯМ ПЛАЦЕНТИ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (3), 162–165. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12531

Номер

Розділ

Погляд на проблему