ОСОБЛИВОСТІ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ МІОКАРДА У ПАЦІЄНТОК З НЕСТАБІЛЬНОЮ СТЕНОКАРДІЄЮ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЗВИЧКИ КУРІННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11084Ключові слова:
нестабільна стенокардія, куріння, жінки, ремоделювання міокарда, скоротливість міокардаАнотація
В статті представлені результати дослідження особливостей структурно-функціонального ремоделювання серця, стану загальної і локальної скоротливості міокарда у жінок з нестабільною стенокардією (НС) в залежності від звички куріння.
Мета – вивчити особливості структурно-функціонального ремоделювання серця, стан загальної і локальної скоротливості міокарда у жінок з нестабільною стенокардією (НС) в залежності від звички куріння.
Матеріал і методи. Обстежено 146 жінок віком 38–73 роки (середній вік (54,63±1,45) років), госпіталізованих з приводу НС. В залежності від звички куріння всі пацієнтки були поділені на дві групи: І група – жінки-курці (n=82, середній вік (50,7±1,8) років), ІІ група – жінки, хворі на НС, без звички куріння (n=64, середній вік (59,8±1,4) років). При проведенні трансторакальної ехокардіографії в перший день госпіталізації визначали кінцевий діастолічний розмір (КДР, см) лівого шлуночка (ЛШ), кінцевий систолічний розмір ЛШ (КСР, см), товщину задньої стінки (ТЗС, см) та міжшлуночкової перегородки (ТМШП, см) ЛШ, розмір лівого передсердя (ЛП, см), кінцевий діастолічний об’єм (КДО, мл), кінцевий систолічний об’єм (КСО, мл) ЛШ та фракцію викиду (ФВ), ступінь порушення локальної скоротливості (СПЛС) та індекс асинергії (ІндА).
Результати. Середній вік госпіталізованих з НС жінок-курців (І група) виявився приблизно на 9 років достовірно меншим, ніж жінок, які не курили (ІІ група). Порівняно з хворими ІІ групи, у пацієнток І групи реєструвалися достовірно вищі значення КДР ЛШ ((5,75±0,04) см (І) проти (4,43±0,05) см (ІІ)), КСР ЛШ ((4,29±0,26) см (І) проти (3,84±0,21) см (ІІ)), КСО ЛШ ((80,54±10,07) мл (І) проти ((56,96±7,82) мл (ІІ)), КДО ЛШ ((148,15±13,40) мл (І) та (134,28±12,74) мл (ІІ)), розмір ЛП ((3,82±0,06) см (І) проти (3,45±0,06) см (ІІ)), ТЗС ЛШ ((1,04±0,01) см (І) проти (0,97±0,03) см (ІІ)) і ТМШП ЛШ ((1,18±0,01) см проти (1,12±0,02) см (ІІ)), ММ ЛШ ((182,52±9,82) (І) проти (171,45±7,26) (ІІ)) та ІММЛШ ((112,43±3,56) г/м2 (І) проти (97,12±2,93) г/м2 (ІІ)). У пацієнток з фактором куріння (І група) формується переважно ексцентрична гіпертрофія ЛШ (47,6 %), у жінок ІІ групи – концентричне ремоделювання ЛШ (43,7 %). Середнє значення ФВ ЛШ у осіб І групи виявилось достовірно нижчим, а показники реґіонарної скоротливості міокарда (СПЛС та ІндА) – вищими, порівняно з жінками ІІ групи (відповідно (1,06±0,01) од і (1,25±0,01) (І) проти (0,67±0,02) і (1,14±0,02) (ІІ)).
Висновки. Фактор куріння асоціюється з розвитком виразніших структурно-функціональних змін у міокарді жінок та вищим ризиком розвитку ГКС у достовірно молодших вікових групах. У пацієнток з НС і фактором куріння, порівняно з некурцями, реєструються достовірно більші розміри ЛП і потовщення стінок ЛШ, збільшення КСО та КДО ЛШ, ІММ ЛШ та формування переважно ексцентричної гіпертрофії. У жінок-курців, хворих на НС, виявлено тяжчі порушення загальної та регіонарної скоротливої здатності міокарда, ніж у жінок без звички куріння, що підтверджується достовірно нижчою ФВ ЛШ та вищими значеннями ІндА і СПЛС.
Посилання
Veber, V.R., Rubanova, M.P., Zhmailova, S.V., & Hubska, P.M. (2009). Remodelirovaniye levogo i pravogo zheludochka serdtsa pri arterialnoy gipertenzii i vozmozhnosti medikamentoznoy korrektsii [Remodeling of the left and right ventricle of the heart with arterial hypertension and the possibility of drug correction]. Rossiyskiy meditsinskiy zhurnal – Russian Medical Journal, 2, 5-9 [in Russian].
Denesiuk, V.I., & Denesiuk, O.V. (2009). Nestabilna stenokardiia: standarty diahnostyky i likuvannia z urakhuvanniam rekomendatsii [Unstable angina: standards for diagnosis and treatment based on recommendations]. Praktychna anhiolohiia – Practical Angiology, 6 (2), 135-137 [in Ukrainian].
Denesiuk, V.I., Denesiuk, O.V., & Muzyka, N.O. Remodeliuvannia livoho shlunochka, u khvorykh na stabilnu stenokardiiu, uskladnenu sertsevoiu nedostatnistiu, zi znyzhenoiu i zberezhenoiu fraktsiieiu vykydu [Left ventricular remodeling in patients with stable angina, complicated by heart failure, with reduced and preserved ejection fraction]. Lvivskyi klinichnyi visnyk – Lviv Clinical Bulletin, 2 (14)-3 (15), 8-12 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.25040/lkv2016.023.008
Drozdova, V.I. (2017). Osoblyvosti strukturno-funktsionalnoho stanu sertsia u khvorykh na khronichnu sertsevu nedostatnist, komorbidnu z arterialnoiu hipertenziieiu [Peculiarities of structural and functional state of the heart in patients with chronic heart failure comorbid with arterial hypertension]. Zaporizkyi medychnyi zhurnal – Zaporizhzhia Medical Journal, 3 (102), 257-260 [in Ukrainian].
Kvasha, E.A. (2004). Smoking and cardiovascular disease. Retrieved from: http://journal.ukrcardio.org/cardio_archive/2004/6/kvasha.htm [in Ukrainian].
Kobalova, Zh.D., Kotovska, J.V., Safarova, A.F., & Moiseev, V.S. (2011). Ekhokardiograficheskaya otsenka fibroza miokarda u molodykh muzhchin s arterialnoy gipertoniyey i raznymi tipami remodelirovaniya levogo zheludochka [Echocardiographic evaluation of myocardial fibrosis in young men with arterial hypertension and various types of left ventricular remodeling]. Kardiologiya – Cardiology, 2, 34-39 [in Russian].
Pedko, V.M. (2011). Zalezhnist stupenia urazhennia koronarnykh arterii vid faktoriv ryzyku u zhinok z infarktom miokarda [Dependence of coronary artery status on risk factors in women with myocardial infarction]. Ukrainskyi zhurnal ekstremalnoi medytsyny im. H. O. Mozhaieva – Ukrainian Journal of Extreme Medicine. H. O. Mozhaeva, 2, 34-39 [in Ukrainian].
Poddubna, A.V., Hure, E.M., Evsina, M.G., & Smolenska, O.G. (2010). Kureniye kak osnovnoy reguliruyemyy faktor kardiovaskulyarnogo riska v protsesse patologicheskogo remodelirovaniya serdtsa i izmeneniya variabelnosti serdechnogo ritma u bolnykh arterialnoy gipertoniyey [Smoking as the main regulated factor of cardiovascular risk in the process of pathological remodeling of the heart and changes in heart rate variability in patients with hypertension]. Arterialnaya gipertenziya – Arterial Hypertension, 6, 592-598 [in Russian].
Syvolap, V.V., & Vizir-Tronova, O.V. (2017). Vnesok modyfikovanykh faktoriv ryzyku v formuvannia sertsevo-sudynnoho remodeliuvannia ta vehetatyvnoho balansu u khvorykh na hipertonichnu khvorobu [The contribution of modified risk factors to the formation of cardiovascular remodeling and vegetative balance in patients with hypertension]. Zaporizkyi medychnyi zhurnal – Zaporizhzhia Medical Journal, 6 (105), 694-701 [in Ukrainian].
Solomenchuk, T.M., & Vosuh, O.V. (2016). Kardiovaskuliarne zdorovia suchasnoi zhinky: holovne pro faktory ryzyku i preventyvni zakhody [Cardiovascular health of the modern woman: the main thing about risk factors and preventive measures]. Zdorovia Ukrainy – Health of Ukraine, 1 (44), 34-35 [in Ukrainian].
Rafacho, B.P., Azevedo, P.S., Polegato, B.F., Fernandes, A.A., Bertoline, M.A., Fernandes, D.C., ..., & Minicucci, M.F. (2011). Tobacco smoke induces ventricular remodeling associated with an increase in NADPH oxidase activity. Сell Physiol. Biochem., 27 (3-4), 305-312. DOI: https://doi.org/10.1159/000327957
Castardeli, E., Paiva, S.A., Matsubara, B.B., Matsubara, L.S., Minicucci, M.F., Azevedo, P.S., ..., & Zornoff, L. A. (2005). Chronic cigarette smoke exposure results in cardiac remodeling and impaired ventricular function in rats. Arq. Bras. Cardiol., 84 (4), 320-324. DOI: https://doi.org/10.1590/S0066-782X2005000400009
Meyers, D.G., Neuberger, J.S., & He J. (2009). Cardiovascular effect of bans on smoking in public places: a systematic review and meta-analysis. J. Am. Coll. Cardiol., 54 (14), 1249-1255. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2009.07.022
Gidding, S.S., Xie, X., Liu, K., Manolio, T., Flack, J.M., & Gardin, J.M. (1995). Cardiac function in smokers and nonsmokers: The CARDIA study. J. Am. Coll. Cardiol., 26 (1), 211-216. DOI: https://doi.org/10.1016/0735-1097(95)00118-J
European Society of Cardiology. (2015). Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation.
(2016). Unifikovanyi klinichnyi protokol ekstrenoi, pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi), tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy ta medychnoi dopomohy ta medychnoi reabilitatsii. Hostryi koronarnyi syndrom bez elevatsii sehmenta ST: Nakaz MOZ Ukrainy vid 03.03.2016 r. № 164. [United clinical protocjls of emergency, primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical care and rehabilitation “Non-ST elevation acute coronary syndrome” Order, 164 Ukr]. Kyiv. [in Ukrainian].
Denesiuk, O.V., & Denesiuk, V.I. (2015). Dynamika stupeniv remodeliuvannia, systolo-diastolichnoi dysfunktsii livoho shlunochka pry nestabilniy stenokardii pid vplyvom optymalnoho tryvaloho likuvannia [Dynamics deegrees remodeling and systolic and diastolic left ventricular dysfunction in unstable angina under the influence of optimal long-term treatment]. Visnyk problem biolohii i medytsyny – Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 2, 121-126 [in Ukrainian].
Saidova, M.A. (2012). Sovremennyye podkhody k otsenke gipertrofii levogo zheludochka Differintsealno-diagnosticheskiye aspekty [Modern approaches to the assessment of left ventricular hypertrophy. Differential-diagnostic aspects]. Terapevticheskiy arkhiv – Therapeutic Archive, 4, 5-11 [in Russian].
Svintsitskyi, A.S., & Zahorodnyi, M.I. (2012). Hipertrofiia miokarda: patohenez, proiavy, vplyv na perebih arterialnoi hipertenzii [The myocardial hypertrophy: pathogenesis, manifestations, influence on the arterial hypertension]. Praktykuiuchyi likar – Practicing Physician, 2, 5-10 [in Ukrainian].
Kriuchkova, I.V., Adamchik, A.S., Panchenko, D.I., Solodova, Yu.A., & Shulga, D.V. (2017). Vliyaniye kureniya na strukturno-funktsionalnoye sostoyaniye miokarda i progressirovaniye kardiovaskulyarnoy patologii [The effect of smoking on the structural and functional state of the myocardium and the progression of cardiovascular pathology]. Retrieved from: https://www.science-education.ru/pdf/2017/6/27152.pdf [in Ukrainian].
Evangelista, A., Flachskampf, F., Lancellotti, P., Badano, L., Aguilar, R., Monaghan, M., ..., & Nihoyannopoulos, P. (2008). Europian Association of Echocardiography recommendations for standartization of performance, digital storage and reporting of echocardiographic studies. Eur. J. Echocardiogr., 9, 438-448. DOI: https://doi.org/10.1093/ejechocard/jen174
Lang, R.M., Bierig, M., Devereux, R.B., Flachskampf, F.A., Foster, E., Pellikka, P.A., ..., & Stewart, W.J. (2005). Recommendations for chamber quantification: a report from the American Society of Echocardiography's Guidelines and Standards Committee and the Chamber Quantification Writing Group, developed in conjunction with the European Association of Echocardiography, a branch of the European Society of Cardiology. J. Am. Soc. Echocardiogr., 18, 1440-1463. DOI: https://doi.org/10.1016/j.echo.2005.10.005
Kompendium: echocardiography in cardiology. Retrieved from: https://compendium.com.ua/clinical-guidelines/cardiology/section-5/glava-7-ehokardiografiya-v-kardiologii [in Ukrainian].
