КОНЦЕПТИ КОМУНІКАТИВНОГО РЕСУРСУ У ХВОРИХ НА РЕКУРЕНТНИЙ ДЕПРЕСИВНИЙ РОЗЛАД ТА ЇХ РЕФЕРЕНТНИХ РОДИЧІВ

Автор(и)

  • N. H. Pshuk Вінницький національний медичний університет ім. М.І Пирогова
  • A. O. Kaminska Вінницький національний медичний університет ім. М.І Пирогова

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2017.2.8105

Ключові слова:

рекурентний депресивний розлад, емпатія, аффіліація, соціальний інтелект.

Анотація

Мета – визначення особливостей комунікативних ресурсів у хворих на рекурентний депресивний розлад (РДР) та їх референтних родичів в контексті їх соціального функціонування.

Матеріали і методи. В якості психодіагностичного інструментарію дослідження використані методика Дж. Гілфорда та М. Саллівена (російськомовна адаптація Михайлової Є. С.) та методика вимірювання емоційної емпатії А. Mehrabian. За умови інформованої згоди було обстежено 45 сімей, в яких проживає хворий на РДР, та, відповідно, 45 пацієнтів. Контрольну групу склали 35 сімей, в яких немає психічно хворих.

Результати. Показники емпатичної та аффіліативної тенденцій були достовірно нижчими, а за шкалою «чутливість до знехтування» – достовірно вищими в групі хворих на РДР, порівняно з респондентами контрольної групи (р<0,001). Композитне оцінювання рівня соціального інтелекту свідчить про те, що у референтних родичів пацієнтів з РДР адаптаційні ресурси особистості в міжособистісній взаємодії знижені (РДР (3,66±0,2), КГ (4,43±0,6) P<0,05).

Висновки. 1. Труднощі у розумінні та прогнозуванні поведінки людей пов’язані з особливостями комунікативного ресурсу особистості, до концептів якого можна віднести емпатично-аффіліативний статус та рівень соціального інтелекту.

2. У пацієнтів з РДР виявлено знижену здатність до співпереживання ситуації, зменшення потреби в активному спілкуванні, звуження кола інтересів, погіршення міжособистісної комунікації. На фоні недостатньо розвинених емпатично-аффіліативних тенденцій відзначається підвищений рівень сенситивності до знехтування у спілкуванні, що може бути предиктором формування дезадаптивних поведінкових паттернів.

3. Наявність низького комунікативного ресурсу як у хворих з РДР, так і у їх референтних родичів значно ускладнює стосунки у сім’ях хворих, знижує можливості соціальної адаптації членів комунікативного процесу та порушує гомеостаз сімейної системи, що необхідно враховувати при створенні відповідних психоосвітніх та психокорекційних програм.

Посилання

Berk, L., Berk, M., Dodd, S., Kelly, C., Cvetkovski, S., & Jorm, A. F. (2013). Evaluation of the acceptability and usefulness of an information website for caregivers of people with bipolar disorder. BMC medicine, 11(1), 162.

Chatzidamianos, G., Lobban, F., & Jones, S. (2015). A qualitative analysis of relatives’, health professionals’ and service users’ views on the involvement in care of relatives in Bipolar Disorder. BMC Psychiatry, 15, 228.

Davis, L. L., Chestnutt, D., Molloy, M., Deshefy-Longhi, T., Shim, B., & Gilliss, C. L. (2014). Adapters, Strugglers, and Case Managers: A Typology of Spouse Caregivers. Qualitative Health Research, 24 (11), 1492–1500.

Epa, R., Dudek D. (2015) Theory of mind, empathy and moral emotions in patients with affective disorders. Archives of Psychiatry and Psychotherapy, 2, 49–56

Manczak, E. M., DeLongis, A., & Chen, E. (2016). Does Empathy Have a Cost? Diverging Psychological and Physiological Effects Within Families. Health Psychology : Official Journal of the Division of Health Psychology, American Psychological Association, 35(3), 211–218.

Miklowitz, D. J. (2012). Family Treatment for Bipolar Disorder and Substance Abuse in Late Adolescence. Journal of Clinical Psychology, 68(5), 502–513.

Nadkarni, R. B., & Fristad, M. A. (2012). Stress and Support for Parents of Youth with Bipolar Disorder. The Israel Journal of Psychiatry and Related Sciences, 49(2), 104–110.

Narasipuram S, Kasimahanti S. (2012) Quality of life and perception of burden among caregivers of persons with mental illness. AP J Psychol Med, 13 (2), 99-103

Pompili, M., Harnic, D., Gonda, X., Forte, A., Dominici, G., Innamorati, M., Girardi, P. (2014). Impact of living with bipolar patients: Making sense of caregivers’ burden. World Journal of Psychiatry, 4 (1), 1–12.

Schreiter, S., Pijnenborg, G. H. M., & Aan het Rot, M. (2013). Empathy in adults with clinical or subclinical depressive symptoms. Journal of Affective Disorders, 150, 1–16.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-09-26

Як цитувати

Pshuk, N. H., & Kaminska, A. O. (2017). КОНЦЕПТИ КОМУНІКАТИВНОГО РЕСУРСУ У ХВОРИХ НА РЕКУРЕНТНИЙ ДЕПРЕСИВНИЙ РОЗЛАД ТА ЇХ РЕФЕРЕНТНИХ РОДИЧІВ. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (2). https://doi.org/10.11603/1681-2786.2017.2.8105

Номер

Розділ

Здоров'я населення: тенденції та прогнози