НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА СЛУЖБИ КРОВІ УКРАЇНИ
Ключові слова:
нормативно-правова база, служба крові, статистичні форми звітності, система haemovigilance, законодавство Європейського Союзу.Анотація
Мета: визначити стан нормативно-правової бази, що регламентує роботу закладів служби крові України станом на 01.01.2013 р.
Матеріали і методи. Вивчалися чинні документи, якими регламентовано діяльність служби крові в Україні.
Результати. Встановлено, що діяльність закладів служби крові України регулюють 107 нормативно-правових актів, у тому числі 15 Законів України, 2 Укази Президента України, 16 Постанов Кабінету Міністрів України, 37 наказів МОЗ України, 14 міжвідомчих наказів, 9 наказів МОЗ СРСР та УРСР, 1 постанова Держкомітету із стандартів СРСР та 10 методичних рекомендацій МОЗ і НАМН України. Мають термін давності до 5 років 19 актів, від 5–10 років – 25 актів, від 10 до 15 років – 35 актів, від 15 до 20 років – 13 актів, від 20 до 25 років – 8 актів і вік 25–40 років мають 7 нормативно-правових акти.
Висновки. Нормативна база служби крові України потребує гармонізації з Рекомендаціями і резолюціями ВООЗ і Ради Європи, з Керівництвом по виготовленню, використанню і забезпеченню якості компонентів крові.
Посилання
Moskalenko V. F. Pryntsypy pobudovy optymalʹnoyi systemy okhorony zdorovʺya. Ukrayinsʹkyy kontekst / V. F. Moskalenko. – K. : Knyha plyus, 2008. – S. 10.
Pro zahalʹnoderzhavnu prohramu adaptatsiyi zakonodavstva Ukrayiny do zakonodavstva Yevropeysʹkoho Soyuzu : Zakon Ukrayiny № 1620-IV vid 18 bereznya 2004 r. // Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. – 2004. – № 29. – S. 367.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
