КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ОФТАЛЬМОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ: МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДЕФІЦИТУ СПЕЦІАЛІСТІВ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2026.1.16092Ключові слова:
кадрове забезпечення; офтальмологічна служба; дефіцит спеціалістів; регіональний рівень; медико-соціальний аналіз; міграція медичних кадрів; оптимізація кадрової політики.Анотація
Мета – провести медико-соціальний аналіз кадрового забезпечення офтальмологічної служби Закарпатської області, визначити основні чинники дефіциту спеціалістів та обґрунтувати шляхи оптимізації кадрової політики на регіональному рівні. Матеріали і методи. Дослідження проводилося протягом 2022–2024 років на базі закладів охорони здоров’я Закарпатської області. Проаналізовано кадрове забезпечення 1 обласного центру офтальмології, 12 офтальмологічних відділень районних лікарень і 23 офтальмологічних кабінетів. Вивчено характеристики 84 лікарів-офтальмологів. Проведено соціологічне опитування 67 лікарів-офтальмологів та 42 організаторів охорони здоров’я. Використовувалися методи: медико-статистичний, соціологічний, системного аналізу й експертних оцінок. Результати. Встановлено критичний рівень дефіциту лікарів-офтальмологів у Закарпатській області, що становить 30,0% від нормативної потреби. Забезпеченість регіону знизилась з 3,2 до 2,8 на 100 тис. населення протягом 2019–2024 років. Виявлено суттєву нерівномірність територіального розподілу кадрів з концентрацією в обласному центрі (4,8 на 100 тис.) та дефіцитом у районах (1,2–2,4 на 100 тис.). Середній вік лікарів-офтальмологів становить 52,3 року, частка фахівців понад 50 років – 57,1%. Основними чинниками дефіциту є низький рівень оплати праці (89,6% респондентів), незадовільні умови праці (58,2%), відсутність житла (43,3%). Міграційні наміри мають 34,3% лікарів, серед молодих спеціалістів – 58,3%. Пріоритетними напрямами оптимізації визначено підвищення оплати праці, забезпечення житлом, покращення матеріально-технічної бази та цільову підготовку кадрів. Висновки. Кадрове забезпечення офтальмологічної служби Закарпатської області характеризується критичним дефіцитом спеціалістів, нерівномірністю територіального розподілу та старінням кадрів. Вирішення проблеми потребує комплексного підходу з реалізацією заходів щодо підвищення матеріальної мотивації, покращення умов праці, запровадження цільової підготовки кадрів та розвитку телемедичних технологій.
Посилання
Burton M. J., Ramke J., Marques A. P., Bourne R. R., Congdon N., Jones I. et al. The Lancet Global Health Commission on global eye health: vision beyond 2020. Lancet Glob Health. 2021. Vol. 9, № 4. P. e489–e551. URL: https://www.thelancet.com/journals/langlo/article/PIIS2214-109X(20)30488-5/fulltext.
Бацура К. І. Удосконалення надання офтальмологічної допомоги хворим на вторинному рівні: управлінський аспект. Суми : Сумський державний університет, 2021. 41 с. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82870.
Жданов К. О. Удосконалення публічного управління наданням офтальмологічної допомоги в Україні : дис. … д-ра філос. 2024. URL: https://ir.nmu.org.ua/server/api/core/bitstreams/94a12d2b-17be-4f38-87ef-ff0846e2cbd8/content.
Риков С. О., Медведовська Н. В., Барінов Ю. В. Ретроспективний аналіз регіональних особливостей кадрового забезпечення офтальмологічної служби України. Архів офтальмології України. 2024. № 2. С. 6–10. DOI: 10.32810/opht.2021.2.05.
Сабецька Т. Аналіз кадрового забезпечення галузі охорони здоров’я України. Економіка та суспільство. 2022. № 40. DOI: 10.32782/2524-0072/2022-40-26. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-40-26
Ханіна О. І. Напрями вдосконалення системи державного управління кадровим розвитком системи охорони здоров’я. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 24. С. 78–83. DOI: 10.32702/23066814.2021.24.78. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2021.24.78
Вороненко Ю., Слабкий Г., Архій Е., Маркович В., Білак-Лук’янчук В. Питання збереження та зміцнення здоров’я населення регіону у стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2027 року. Україна. Здоров’я нації. 2025. № 3. С. 145–155. DOI: 10.32782/2077-6594/2025.3/17. DOI: https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.3/17
Franco J. J., Pineda R. Geographic access to eye care in the United States. Ophthalmology. 2025. Vol. 132, № 1. P. 119–121. URL: https://www.aaojournal.org/article/S0161-6420(24)00457-3/abstract. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ophtha.2024.07.032
Buys Y. M., Bellan L. Updated inventory and projections for Canada’s ophthalmology workforce. Can J Ophthalmol. 2023. Vol. 58, № 6. P. 523–531. DOI: 10.1016/j.jcjo.2022.06.008. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcjo.2022.06.008
Pintor M. P., Fumagalli E., Suhrcke M. The impact of health on labour market outcomes: a rapid systematic review. Health Policy. 2024. Vol. 143. P. 105057. DOI: 10.1016/j.healthpol.2024.105057. DOI: https://doi.org/10.1016/j.healthpol.2024.105057
Jinah N., Adnan I. K., Bakit P. et al. Retention strategies for medical doctors in low- and middle-income countries (LMICs): are they effective? A scoping review. BMC Health Serv Res. 2024. Vol. 24. P. 1662. DOI: 10.1186/s12913-024-12154-x. DOI: https://doi.org/10.1186/s12913-024-12154-x
Wieland L., Ayton J., Abernethy G. Retention of general practitioners in remote areas of Canada and Australia: a meta-aggregation of qualitative research. Aust J Rural Health. 2021. Vol. 29, № 5. P. 656–669. DOI: 10.1111/ajr.12762. DOI: https://doi.org/10.1111/ajr.12762
McIsaac M., Buchan J., Abu-Agla A. et al. Global Strategy on Human Resources for Health: Workforce 2030 – A Five-Year Check-In. Hum Resour Health. 2024. Vol. 22. P. 68. DOI: 10.1186/s12960-024-00940-x. DOI: https://doi.org/10.1186/s12960-024-00940-x
Casazza M., Bolz M., Huemer J. Telemedicine in ophthalmology. Wien Med Wochenschr. 2025. Vol. 175. P. 153–161. DOI: 10.1007/s10354-025-01081-z. DOI: https://doi.org/10.1007/s10354-025-01081-z
Campbell J. P., Singh P., Redd T. K., Brown J. M., Shah P. K., Subramanian P. et al. Applications of artificial intelligence for retinopathy of prematurity screening. Pediatrics. 2021. Vol. 147, № 5. P. e2020016618. DOI: 10.1542/peds.2020-016618. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2020-016618
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
