МАКРОСОЦІАЛЬНІ СТРЕСОРИ ВОЄННОГО ПЕРІОДУ ЯК ПРЕДИКТОРИ ПОГІРШЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ТА ПЕРЕБІГУ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ПАЦІЄНТІВ НА ЕТАПІ ПЕРВИННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Анотація

Мета – дослідити особливості психічного здоров’я хворих на гіпертонічну хворобу в умовах макросоціального стресу воєнного стану на етапі первинної медичної допомоги, оцінити взаємозв’язок психоемоційних порушень із клінічним станом хворих. Матеріали і методи. Обстежено 44 пацієнти віком 49–64 роки з підтвердженою гіпертонічною хворобою ІІ стадії. Психоемоційний стан оцінювали за шкалою тривоги Гамільтона (HAM-A), шкалою депресії та тривожності HADS, шкалою сприйманого стресу (Perceived Stress Scale, PSS-10) та тестом життєстійкості (Hardiness Test, Мадді). Додатково проводили аналіз динаміки соматичних симптомів та артеріального тиску. Статистичну обробку даних здійснювали з використанням описової статистики, t-критерію Стьюдента та кореляційного аналізу для визначення взаємозв’язку між психоемоційними та соматичними показниками. Результати. У більшості пацієнтів спостерігався підвищений рівень тривожності (75%), депресивних проявів (61,4%) та суб’єктивного стресу (88,6%). Найвищі показники психоемоційного напруження виявлені серед жінок і пацієнтів середнього віку. Кореляційний аналіз показав середньої сили позитивний взаємозв’язок між тривожністю, депресією та рівнем стресу (r = 0,47–0,54; p < 0,05), що підтверджує інтегрований психосоматичний вплив стресу на перебіг гіпертонічної хвороби. Пацієнти з вищим рівнем психоемоційного стресу мали частіші епізоди підвищеного артеріального тиску та гірший контроль гіпертензії. Висновки. Воєнний макросоціальний стрес суттєво впливає на психічне здоров’я пацієнтів із гіпертонічною хворобою, погіршуючи контроль артеріального тиску та загальний стан здоров’я. Результати підкреслюють необхідність інтеграції психоемоційного скринінгу та коротких інтервенцій для зменшення стресу на етапі первинної медичної допомоги, що може підвищити ефективність лікування й покращити якість життя хворих.