МЕДИЧНІ ФЕЙКИ В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ: АНАЛІЗ ПРИЧИН, НАСЛІДКІВ ТА СТРАТЕГІЙ ПРОТИДІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.4.15896Ключові слова:
медична дезінформація; фейкові новини; охорона здоров’я; когнітивні упередження; медіаграмотність; громадське здоров’я; інформаційна гігієна.Анотація
В епоху стрімкого розвитку цифрових технологій інформаційний простір перетворився на арену боротьби не лише за увагу аудиторії, а й за національну безпеку. Особливої гостроти ця проблема набуває у сфері охорони здоров’я, де поширення недостовірної інформації створює безпосередні загрози життю та добробуту громадян. Пандемія COVID-19 викрила вразливість суспільства до так званої інфодемії, а повномасштабна війна РФ проти України продемонструвала, як медичні наративи трансформуються в стратегічну зброю масового психологічного ураження. Ситуація ускладнюється появою генеративного штучного інтелекту (далі – ШІ), який автоматизує створення переконливих фейків, роблячи їх важко розпізнаваними навіть для фахівців. Мета: здійснити комплексний аналіз феномену медичної дезінформації в сучасних ЗМІ з урахуванням впливу новітніх технологій (ШІ) та геополітичних факторів (гібридна війна), ідентифікації ключових бенефіціарів, дослідженні психологічних механізмів довіри до фейків, оцінці завданої шкоди та обґрунтуванні багаторівневої стратегії протидії. Матеріали та методи. Дослідження базується на методах бібліосемантичного аналізу, системного підходу та контент-аналізу наукових публікацій, аналітичних звітів ВООЗ та матеріалів фактчекінгових організацій за період 2015–2025 років. Результати. У статті визначено, що екосистема медичних фейків підтримується трьома основними групами бенефіціарів: комерційними (індустрія псевдомедицини), політичними (популізм) та військовими (ворожі ІПСО). Проаналізовано психологічні вразливості аудиторії, зокрема роль когнітивних упереджень (підтверджувальне упередження, ефект Даннінга – Крюгера) та емоційних тригерів у сприйнятті дезінформації. Окрему увагу приділено технологічній ескалації: розглянуто роль генеративного ШІ та технології Deepfake у масштабуванні дезінформації та розмиванні поняття істини. На основі аналізу російських інформаційних операцій доведено, що медична дезінформація є стратегічним інструментом гібридної війни, спрямованим на легітимізацію агресії (наративи про біолабораторії), деморалізацію населення (чорна трансплантологія) та створення хаосу. Розроблено комплексну модель протидії, що містить заходи на макрорівні (законодавче регулювання, відповідальність техногігантів), мезорівні (просвітницька роль медичної спільноти) та мікрорівні (індивідуальна медіаграмотність). Висновки. Ефективна протидія медичним фейкам вимагає переходу від реактивних дій до проактивної стратегії національної інформаційної безпеки. Критично важливим є впровадження технологій ШІ для автоматизованої детекції фейків, посилення стратегічних комунікацій у сфері охорони здоров’я та формування культури інформаційної гігієни як базової навички виживання в умовах сучасних гібридних загроз.
Посилання
World Health Organization. Infodemic Management: A Key Component of the COVID-19 Global Response. WHO. 2020. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789240010411 (дата звернення: 29.09.2025).
Wardle C., Derakhshan H. Information Disorder: Toward an interdisciplinary framework for research and policymaking. Council of Europe report, DGI(2017)09. Strasbourg, 2017. 107 p.
Волкова О. В. Вплив медіа на формування громадської думки щодо вакцинації в Україні. Соціологічні студії. 2021. № 3 (18). С. 55–67.
Чорномидз А. В., Луканюк М. І. Медична дезінформація як зброя: аналіз російських інформаційно-психологічних операцій у сфері охорони здоров’я. Національні інтереси України. 2025. № 11(16). С. 543–558. DOI: 10.52058/3041-1793-2025-11(16)-543-558. DOI: https://doi.org/10.52058/3041-1793-2025-11(16)-543-558
Greenberg J., Pyszczynski T., Solomon S. The causes and consequences of a need for self-esteem: A terror management theory. Public Self and Private Self. New York: Springer, 1986. P. 189–212. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4613-9564-5_10
American Psychological Association. Using psychological science to understand and fight health misinformation. APA. 2021. URL: https://www.apa.org/pubs/reports/health-misinformation (дата звернення: 29.09.2025).
Nickerson R. S. Confirmation Bias: A Ubiquitous Phenomenon in Many Guises. Review of General Psychology. 1998. Vol. 2, No. 2. P. 175–220. DOI: https://doi.org/10.1037/1089-2680.2.2.175
Tversky A., Kahneman D. Judgment under Uncertainty: Heuristics and Biases. Science. 1974. Vol. 185, No. 4157. P. 1124–1131. DOI: https://doi.org/10.1126/science.185.4157.1124
Kruger J., Dunning D. Unskilled and Unaware of It: How Difficulties in Recognizing One’s Own Incompetence Lead to Inflated Self-Assessments. Journal of Personality and Social Psychology. 1999. Vol. 77, No. 6. P. 1121–1134. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.77.6.1121
Fazio L. K., Brashier N. M., Payne B. K., Marsh E. J. Knowledge does not protect against illusory truth. Journal of Experimental Psychology: General. 2015. Vol. 144, No. 5. P. 993–1002. DOI: https://doi.org/10.1037/xge0000098
Jolley D., Douglas K. M. The effects of anti-vaccine conspiracy theories on vaccination intentions. PLoS one. 2014. Vol. 9, No. 2. P. e89177. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0089177
Johnson S. B., Park H. S., Gross C. P., Yu J. B. Use of Alternative Medicine for Cancer and Its Impact on Survival. Journal of the National Cancer Institute. 2018. Vol. 110, No. 1. P. 121–124. DOI: https://doi.org/10.1093/jnci/djx145
Food and Drug Administration (FDA). Danger: Don’t Drink Miracle Mineral Solution or Similar Products. FDA.gov. 2019. URL: https://www.fda.gov/consumers/consumer-updates/danger-dont-drink-miracle-mineral-solution-or-similarproducts (дата звернення: 29.09.2025).
World Health Organization Regional Office for Europe. Measles outbreaks continue to spread in the European Region. WHO/Europe. 2019. URL: https://www.euro.who.int/en/media-centre/sections/press-releases/2019/measles-outbreaks-continue-to-spread-in-the-european-region (дата звернення: 29.09.2025).
The World Hybrid War: Ukrainian Forefront / за ред. В. П. Горбуліна. Київ : Національний інститут стратегічних досліджень, 2017. 496 с.
Mesko B., Topol E. J. The imperative for regulatory oversight of large language models (or generative AI) in healthcare. npj Digital Medicine. 2023. Vol. 6. Article number: 120. DOI: https://doi.org/10.1038/s41746-023-00873-0
Lewandowsky S., Ecker U. K., Cook J. Beyond misinformation: Understanding and coping with the post-truth era. Journal of Applied Research in Memory and Cognition. 2017. Vol. 6, No. 4. P. 353–369. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jarmac.2017.07.008
Caulfield T. Your Day, Your Way: The Fact and Fiction Behind Your Daily Decisions. Penguin Canada, 2020. 336 p.
Caulfield M. Web Literacy for Student Fact-Checkers. Pressbooks, 2019. URL: https://webliteracy.pressbooks.com/ (дата звернення: 29.09.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
