ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ'Я В УМОВАХ ВІЙНИ: ОСНОВНІ МЕНТАЛЬНІ ТА ПСИХОСОЦІАЛЬНІ ВИКЛИКИ, ПРИНЦИПИ НАДАННЯ ДОПОМОГИ

Анотація

Мета: проаналізувати основні ментальні та психосоціальні виклики, пов'язані з війною, та розробити ключові принципи надання ефективної психосоціальної допомоги. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження стали публікації з міжнародних та українських наукових журналів, звіти ВООЗ, ЮНІСЕФ, МОЗ України та інші відкриті джерела, опубліковані у 2015–2025 рр., та практичний досвід авторів. Використано методи: аналіз літератури та нормативних документів; контент-аналіз епідеміологічних даних та офіційних звітів МОЗ, ВООЗ, міжнародних організацій; якісний аналіз клінічних спостережень, описаних у наукових і практичних джерелах, із систематизацією ключових симптомів та наслідків; порівняльний аналіз літературних та практичних даних щодо психічних станів. Результати. Війна виступає потужним психотравмуючим чинником, який значно впливає на психічне здоров’я населення. Найбільш уразливими є військовослужбовці, члени родин загиблих та внутрішньо переміщені особи. У військових спостерігаються симптоми посттравматичного стресового розладу та тривожно-депресивні прояви, що ускладнюють адаптацію після бойових дій. Родини загиблих переживають інтенсивні реакції горювання з депресивними епізодами та відчуттям незворотної втрати. Внутрішньо переміщені особи відчувають тривогу, втрату безпеки та труднощі інтеграції у нове середовище. Загальною рисою для всіх груп є колективна травма, що охоплює окремих людей і суспільство загалом, підкреслюючи необхідність комплексної психосоціальної підтримки, яка включає базову допомогу, психоедукацію та спеціалізовану терапію. Висновки. Проаналізовано основні ментальні та психосоціальні виклики, пов'язані з війною та розроблено ключові принципи надання допомоги. Установлено, що війна спричинила колективну травму, яка впливає на різні верстви населення і потребує системного підходу. Найбільш уразливі категорії: військовослужбовці, родини загиблих та ВПО потребують цілеспрямованої підтримки. Психічні розлади включно з ПТСР, гострою реакцією втрати та синдромом біженця потребують професійного втручання. Допомога має бути диференційованою та багаторівневою, поєднуючи психоедукацію, соціальну підтримку та спеціалізовану терапію. Важливими залишаються також подолання стигматизації та державні програми, а для повного розуміння довгострокових наслідків необхідні подальші дослідження.