КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ В ПІДЛІТКІВ ПЕРЕКОНАНЬ ЩОДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.3.15635Ключові слова:
підлітки; студенти; здоровий спосіб життя; переконання і поведінка; громадське здоров’я; освітнє середовище; цифрові технології; система охорони здоров’я.Анотація
Мета: визначити ключові концептуальні підходи до формування здорового способу життя у підлітків з урахуванням сучасних наукових та практичних аспектів. Матеріали і методи. Для досягнення мети використовувалися такі методи дослідження: системного підходу та аналізу, бібліосемантичний, метод концептуального та описового моделювання. Результати. Підлітковий вік є критичним періодом формування поведінки, яка впливає на все подальше життя. Основні проблеми полягають у неготовності сприймати інформацію про здоров’я та недостатності адаптованих програм інформування. Ефективна модель зміни поведінки містить три компоненти: інформаційний (знання про здоров’я та здоровий спосіб життя), емоційно-мотиваційний (ставлення до здоров’я, мотивація до дії) та діяльнісний (поведінкові навички). Активні методи навчання: ігри, тренінги, дискусії сприяють формуванню критичного мислення та безпечної поведінки, а цифрові технології дають змогу впроваджувати індивідуальні програми підтримки здорового способу життя. Сформовано рамку концептуальних підходів формування переконань підлітків щодо здорового способу життя, яка бере за основу підходи промоції здоров’я та потреби підлітків. Інтеграція всіх чинників впливу: родини, школи, соціального оточення та цифрових ресурсів забезпечує більш стійке формування переконань щодо здорового способу життя серед підлітків. Висновки. Формування переконань щодо здорового способу життя у підлітків є актуальним і комплексним завданням, що потребує системного підходу з урахуванням особливостей розвитку цієї вікової групи. Ефективність формування здорового способу життя значною мірою залежить від інтегрованості різних сфер. Вплив можливих чинників необхідно розглядати як взаємопов’язану систему, де кожен компонент відіграє важливу роль у формуванні у підлітків цінностей, знань і навичок, спрямованих на збереження здоров’я.
Посилання
Даниленко А.В. До питання про формування у підлітків мотивації до здорового способу життя. Соціальна робота в громаді: сучасні виклики та перспективи розвитку, м. Дніпро, 24 березня 2023 р. Дніпро : ДНУ імені Олеся Гончара, 2023. 288 с.
Мехед О.Б., Рябченко С.В., Жара Г.І. Аналіз факторів, що впливають на формування здорового способу життя молоді. Сучасні проблеми здоров’я та здорового способу життя у педагогічній освіті. 2019. № 3(159). С. 262–266. doi: 10.5281/zenodo. 3477733.
Брич В.В., Дудаш Г.В. Формування у підлітків переконань щодо здоров’я та здорового способу життя як елемент промоції здоров’я. Сучасні медико демографічні проблеми України та шляхи їх вирішення : колективна монографія / за заг. ред. проф. І.С. Миронюка та проф. Г.О. Слабкого. Ужгород : Говерла, 2025. С. 41–47. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/70569
Viner R., Macfarlane A. Health promotion. BMJ.2005.Vol.330, no.7490. P. 527. doi: 10.1136/bmj.330.7490.527. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.330.7490.527
Дудаш Г.В. Формування у підлітків переконань щодо здоров’я та здорового способу життя як потреба громадського здоров’я. Роль системи громадського здоров’я в імплементації «Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року» : матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю, м. Ужгород, 03–04 жовтня 2024 р. Ужгород : УжНУ, 2024. С. 66–68.
Tochukwu Sibeudu F. Health Promotion. Primary Health Care. IntechOpen; 2022. Doi: 10.5772/intechopen.101933. DOI: https://doi.org/10.5772/intechopen.101933
Дудаш Г.В., Брич В.В., Дуб M.М. Окремі аспекти переконань та поведінки, що сприяють здоровому способу життя підлітків, які навчаються у школі. Клінічна та профілактична медицина. 2025. № 4. С. 110–115. URL: https://doi.org/10.31612/2616-4868.4.2025.14 DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.4.2025.14
Спіріна Т., Даниленко А. Сексуальна освіта як складник здорового способу життя підлітків. Ввічливість. Humanitas, 2023. С. 104–109. doi: https://doi.org/10.32782/humanitas/2023.1.15 DOI: https://doi.org/10.32782/humanitas/2023.1.15
Мельничук. І.М., Сапіжак М.І. Мотивація формування здорового способу життя серед різних категорій населення. Медсестринство. 2014. № 2. С. 34–37. DOI: https://doi.org/10.11603/2411-1597.2014.2.5102
Дудаш Г.В., Брич В.В. Можливості впливу педагогів на формування у підлітків переконань щодо здоров’я та здорового способу життя. Громадське здоров’я: від аналізу минулого до розуміння майбутнього : зб. мат. Всеукраїнської наук.-прак. конф. з міжн. участю, м. Дніпро, 10 жовтня 2024 р. Дніпро, 2024. С. 59–62. DOI: https://doi.org/10.32782/pub.health.2024.1.8
Литвинова О., Кушнірук О. Менеджмент промоції здорового способу життя. Суспільство та національні інтереси. 2024. № 3(3). С. 1–14. DOI: https://doi.org/10.52058/3041-1572-2024-3(3)-110-123
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).