МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПЕРСОНАЛУ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.2.15509Ключові слова:
професійний розвиток; заклад охорони здоров’я; управління персоналом; мотивація.Анотація
Мета: розробити концептуальну парадигму управління професійним розвитком працівників у сучасних закладах охорони здоров’я. Матеріали та методи. У статті представлено сучасну парадигму системи управління професійним розвитком працівників закладів охорони здоров’я, яка має враховувати сучасні інструменти управління персоналом, досвід зарубіжних країн з розвиненою системою охорони здоров’я, а також реалії, потенціал і можливості вітчизняної медичної сфери. Матеріалами дослідження слугували наукові публікації українських і зарубіжних учених. Застосовано методи структурування, аналізу та узагальнення інформації. Результати. У сфері охорони здоров’я України нині відбуваються суттєві трансформації. Водночас досі не запропоновано ефективних інструментів і механізмів управління професійним розвитком працівників медичних закладів. Запропонована парадигма має базуватися на принципах стратегічного управління. Так, заклади охорони здоров’я повинні розробити кадрову політику та стратегію, переглянути систему та форми оплати праці, удосконалити мотиваційні механізми й системи заохочення, а також запровадити ефективну систему розвитку та просування персоналу. Висновки. Розроблення сучасної парадигми управління персоналом у закладах охорони здоров’я, яка враховує механізми стратегічного управління, психологічні аспекти діяльності, а також економічні й соціальні методи впливу, у кінцевому результаті має на меті підвищення ефективності роботи персоналу та якості надання медичних послуг на національному рівні.
Посилання
Автономізація закладів охорони здоров’я. Реформа фінансування охорони здоров’я. URL: http://healthreform.in.ua/autonomization (дата звернення: 06.04.2025).
Borshch V., Shchur R., Chuvakov O. Motivation and stimulation mechanism of medical staff in developing countries: main challenges and ways of its improving in Ukraine. Baltic Journal of economic studies. 2018. 4 (4). 56–61. DOI: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-4-56-61
Roland M., Dudley R. A. How financial and reputational incentives can be used to improve medical care. Health Serv Res. 2015. 50(S2). 2090–2115. DOI: https://doi.org/10.1111/1475-6773.12419
Smiianov V. A., Smiianova O. I., Gruzieva T. S., Vyhivska L., Rudenk L. A. Study of motivational factors in doctors in respect of healthcare quality improvement. Wiad Lek. 2017. 70(1). 27–31.
Виноградський М. Д., Беляєва С. В., Виноградська А. М., Шкапова О. М. Управління персоналом: навч. посіб. Київ : Центр навч. літ. 2006. 504 с.
WHO. The World Health Report – Health Systems Financing: The Path to Universal Coverage. Geneva: World Health Organization; 2010.
Willis-Shattuck M., Bidwell P., Thomas S., Wyness L., Blaauw D., Ditlopo P. Motivation and retention of health workers in developing countries: a systematic review. BMC Health Serv Res. 2008. 8(1). Р. 247. DOI: https://doi.org/10.1186/1472-6963-8-247
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).