АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ У ФАХІВЦІВ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.2.15499Ключові слова:
громадське здоров’я; професійне вигорання; тривожність; депресія; війна.Анотація
Мета: вивчити наявність та рівень професійного вигорання серед фахівців громадського здоров’я у Волинській області. Матеріали та методи дослідження. Для вивчення наявності та рівня професійного вигорання використано опитувальник Г. С. Нікіфорова, рівня тривожності та депресії – госпітальна шкала тривоги і депресії HADS. Опитування проведено анонімно в Google-формі серед фахівців ДУ «Волинський ОЦКПХ МОЗ України». Використано такі методи дослідження, як соціологічний, статистичний та системний аналіз. Результати. Проведене дослідження встановило, що загалом рівень емоційного виснаження був високим і становив 27,26 ± 1,24 бала (низький рівень спостерігався у 10,6% респондентів, середній – у 34,0%, високий – у 55,4%). Рівень деперсоналізації був середнім та становив 9,70 ± 1,39 бала (низький рівень спостерігався у 36,2% респондентів, середній – у 34,0%, високий – у 29,8%). Рівень редукції особистих досягнень також був високим 29,32 ± 1,23 бала (низький рівень спостерігався у 6,4% респондентів, середній – у 21,3%, високий – у 72,3%). Установлено достовірний зворотний середньої сили кореляційний зв’язок між рівнем деперсоналізації та статтю (rxy = -0,30, p = 0,042, коефіцієнт детермінації 9,0%). Рівень емоційного виснаження в осіб, у яких рідні в лавах ЗСУ, був високим. У групі осіб, чиї рідні не беруть участі у війні, він був середнім. Рівень деперсоналізації та редукції особистих досягнень також переважав в осіб, у яких рідні в лавах ЗСУ. У 63,3% респондентів виявлено тривожність, у 46,7% – депресію. Поєднання тривожності та депресії спостерігалося в 36,7% опитаних. Установлено достовірний прямий середньої сили вплив депресії на рівень емоційного вигорання (rxy = 0,51, p = 0,011, коефіцієнт детермінації 26,0%). Висновки. У фахівців громадського здоров’я Волинської області виявлено наявність професійного вигорання: високий рівень емоційного виснаження та редукції особистих досягнень, середній – деперсоналізації. Установлено фактори, які достовірно сприяють розвитку професійного вигорання. Так, на розвиток деперсоналізації впливає стать, а на виникнення емоційного виснаження – участь рідних у лавах ЗСУ та наявність депресії.
Посилання
Карамушка Л. М. Психічне здоров’я особистості під час війни: як його зберегти та підтримати : Метод. рекомендації. Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2022. 52 с.
Mental health of teachers in Ukrainian educational organizations / Dziuba T.M., Karamushka L.M., Halushko L.J. WiadomościLekarskie. 2021. Vol. 74. № 11. URL:https://wiadlek.pl/11-2021/ (дата звернення: 12.03.2025). DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202111117
Кокун О.М., Мороз В.М., Лозінська Н.С., Пішко І.О. Психологічна профілактика психотравматизації військовослужбовців Збройних Сил України : метод. посіб. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2021. 301 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/723954/1 ПОСІБ_Профіл_психотравматизації_з%20ISBN.pdf (дата звернення: 02.02.2025).
Карамушка Л. Психічне здоров’я: сутність, основні детермінанти, стратегії та програми забезпечення. Psychological Journal. 2021. № 7(5). С. 26–37.
Prykhodko I.I., Bielai S.V., Hrynzovskyi A.M., et al. Medical and psychological aspects of safety and adaptation of military personnel to extreme conditions. WiadomościLekarskie. 2020. Vol.73(4). P. 679–83. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202004110
Марута Н. О., Чабан О. С., Каленська Г. Ю. Особливості емоційного вигорання в працівників сфери охорони неврологічного й психічного здоров’я. Міжнародний неврологічний журнал. 2019. № 7. С. 22–30. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0713.7.109.2019.183009
Теренда Н. О., Павлів Т. Б., Теренда О. А. Професійне вигорання – одна з невирішених проблем системи охорони здоров’я. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2021. № 2, С. 29–33. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12377
Кузнєцов М. А., Єрмоленко І. М. Особливості професійного вигорання працівників. Trends in the development of modern scientific. 2021. Vol. 31, Р. 431.
Федоришин Г. М., Кицмен Н.З . Соцільнопсихологічні чинники професійного вигорання персоналу Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Соціально-правові студії. 2020. Випуск 2 (8). С. 178–185.
Стельмах О. В. Чинники професійного вигорання особистості. Молодь і ринок. 2022. № 5 (203), С. 76–80. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2022.264639
Хаустова О. О. Тривожно-депресивні розлади в умовах дистресу війни в Україні. URL: https://health-ua.com/psychiatry/trivozni-rozladi/71710-trivozhnodepresivn-rozladi-vumovah-distresu-vjni-vukran (дата звернення: 22.02.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
