ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВТОРНОЇ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ З ПОЛІТРАВМОЮ ТА ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ ЗА ЗНИЖЕНОЇ ТА ЗБЕРЕЖЕНОЇ ФРАКЦІЇ ВИКИДУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.1.15355

Ключові слова:

хронічна серцева недостатність; політравми; крововтрата; гемодинаміка; фракція викиду; гіпертонічна хвороба; ішемічна хвороба серця; інтенсивна терапія; летальність.

Анотація

Серцево-судинна захворюваність і смертність у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) є основним тягарем для здоров’я та економіки, особливо якщо враховувати частоту повторної госпіталізації та тривалість перебування. Зі збільшенням середньої тривалості життя поширеність ХСН продовжує зростати. Такі захворювання, як цукровий діабет, гіпертонія та ішемічна хвороба серця, продовжують залишатися провідними причинами ХСН. Сучасні дані свідчать про те, що ХСН є найбільш частою причиною госпіталізації в пацієнтів старше 65 років. ХСН значно погіршує прогноз одужання пацієнтів із поєднаною травмою. Мета: порівняти частоту повторних госпіталізацій протягом 30 днів у пацієнтів з травмою, які вже мали в анамнезі ХСН, з тими, хто не мав ХСН в анамнезі. Крім того, наголошено на впливі різних серцевих змінних у групі ХСН, як-от патофізіологія ХСН (СН зі збереженою фракцією викиду (ФВ) порівняно з СН зі зниженою ФВ) та етіологія ХСН з ФВ (ішемічна проти неішемічної). Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 220 пацієнтів, які були госпіталізовані у відділення інтенсивної терапії в період з 2017 по 2022 рік на фоні травми з оціненням її тяжкості. Пацієнти з нейротравмою, діти та вагітні були виключені. Результати. З 220 пацієнтів із травмою 108 мали вже наявну ХСН, з яких 46 пацієнта мали ХСН зі збереженою ФВ, а 62 – СН зі зниженою ФВ. 112 пацієнтів не мали ХСН. Зі 62 випадків ХСН зі зниженою ФВ 30 був ішемічним за етіологією проти 32 неішемічних. Зі 108 пацієнтів з ХСН 24 пацієнтів (22,2%) було повторно госпіталізовано протягом 30 днів проти 14 (12,5%) пацієнтів без СН (95% ДІ: 1,51–2,24, відносний ризик: 1,84, Р о 0,0001). З 24 повторно госпіталізованих пацієнтів зі СН 14 мали СН зі збереженою ФВ, а 10 – СН зі зниженою ФВ. Статистичної значущості не спостерігалося в жодній окремій групі ХСН зі збереженою ФВ у порівнянні з ХСН зі зниженою ФВ. Летальність, 30-денна повторна госпіталізація та тривалість перебування були значно вищими в групі ішемічною порівняно з неішемічною ХСН зі зниженою ФВ. Висновки. У нашій популяції пацієнти з політравмою з ХСН мали значно вищу частоту повторних госпіталізацій протягом 30 днів порівняно з пацієнтами без ХСН. Патофізіологія ХСН (СН зі збереженою ФВ проти СН зі зниженою ФВ), схоже, не відігравала ролі. Однак після аналізу підгруп групи ХСН зі зниженою ФВ на основі етіології наслідки, включаючи смертність, повторну госпіталізацію і тривалість, були значно вищими в підгрупі ішемічної, ніж неішемічної ХСН зі зниженою ФВ, що надає цьому утворенню більш важливе значення в лікуванні пацієнтів із травмою з ХСН, що вже існує.

Посилання

Arbabi S, Campion EM, Hemmila MR, et al. Beta-blocker use is associated with improved outcomes in adult trauma patientsJ Trauma. 2021;62(1):56-61; [discussion 61-2]. DOI: https://doi.org/10.1097/TA.0b013e31802d972b

Evans DC, Gerlach AT, Christy JM, et al. Pre-injury polypharmacy as a predictor of outcomes in trauma patients. Int J Crit Illn Inj Sci 2021;1(2): 104–9. DOI: https://doi.org/10.4103/2229-5151.84793

Smith DP, Enderson BL, Maull KI. Trauma in the elderly: determinants of outcome. South Med J2021;83(2):171–7. DOI: https://doi.org/10.1097/00007611-199002000-00010

Phillips B, Machan J, Zacharias N, et al. Factors associated with survival following blunt chest trauma in older patients: results from a large regional trauma cooperative. Harrington DT1, Research Consortium of New England Centers for Trauma (ReCONECT). Arch Surg 2021;145(5): 432–7.

Bell TM, Zarzaur BL. The impact of preexisting comorbidities on failure to rescue outcomes in nonelderly trauma patients. J Trauma Acute Care Surg 2022;78(2):312–7. DOI: https://doi.org/10.1097/TA.0000000000000467

Krumholz HM, Chen YT, Wang Y, et al. Predictors of readmission among elderly survivors of admission with heart failure. Am Heart J 2023;139(1 Pt 1):72 DOI: https://doi.org/10.1016/S0002-8703(00)90311-9

Go AS, Mozaffarian D, Roger VL, et al. Heart disease and stroke statistic—update: a report from the American Heart Association. American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Circulation 2022;127(1):e6–245 [Epub 2022 Dec 12].

Heidenreich PA, Trogdon JG, Khavjou OA, et al. Forecasting the future of cardiovascular disease in the United States: a policy statement from the American Heart Association. American Heart Association Advocacy Coordinating Committee; Stroke Council; Council on Cardiovascular Radiology and Intervention; Council on Clinical Cardiology; Council on Epidemiology and Prevention; Council on Arteriosclerosis; Thrombosis and Vascular Biology; Council on Cardiopulmonary; Critical Care; Perioperative and Resuscitation; Council on Cardiovascular Nursing; Council

on the Kidney in Cardiovascular Disease; Council on Cardiovascular Surgery and Anesthesia, and Interdisciplinary Council on Quality of Care and Outcomes Research. Circulation 2021;123(8): 933–44. http://dx.doi.org/10.1161/CIR.0b013e31820a55f5 [Epub 2021 Jan24]. 9. Wardle TD. Co-morbid factors in trauma patients. Br Med Bull 2021; 55(4):744–56.

Sung J, Bochicchio GV, Joshi M, et al. Admission hyperglycemia is predictive of outcome in critically ill trauma patients. J Trauma 2023;59(1): 80–3. DOI: https://doi.org/10.1097/01.TA.0000171452.96585.84

Harrington DT, Phillips B, Machan J, et al. Factors associated with survival following blunt chest trauma in older patients: results from a large regional trauma cooperative. Arch Surg 2022;145(5):432–7. DOI: https://doi.org/10.1001/archsurg.2010.71

Woolf PD, McDonald JV, Feliciano DV, et al. The catecholamine response to multisystem trauma. Arch Surg 2023;127(8):899–903. DOI: https://doi.org/10.1001/archsurg.1992.01420080033005

Jattella A, Alho A, Avikainen V, et al. Plasma catecholamines in severely injured patients: a prospective study on 45 patients with multiple injuries. Br J Surg 2021;62:177–81. DOI: https://doi.org/10.1002/bjs.1800620303

Lenz A, Franklin GA, Cheadle WG. Systemic inflammation after trauma. Injury 2022;38(12):1336–45 [Epub 2022 Nov 28]. DOI: https://doi.org/10.1016/j.injury.2007.10.003

Mollen KP, Levy RM, Prince JM, et al. Systemic inflammation and end organ damage following trauma involves functional TLR4 signaling in both bone marrow-derived cells and parenchymal cells. J Leukoc Biol 2023; 83(1):80–8 [Epub 2023 Oct 9]. DOI: https://doi.org/10.1189/jlb.0407201

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-16

Як цитувати

БОЛДІЖАР, П. О., КАМПІ, Ю. Ю., АВДЄЄВ, В. В., & МИГОВИЧ, І. І. (2025). ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВТОРНОЇ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ З ПОЛІТРАВМОЮ ТА ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ ЗА ЗНИЖЕНОЇ ТА ЗБЕРЕЖЕНОЇ ФРАКЦІЇ ВИКИДУ. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (1), 118–124. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.1.15355

Номер

Розділ

Наука - практиці охорони здоров'я