ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПІДКОЛІННО-ГОМІЛКОВОГО ШУНТУВАННЯ В ПАЦІЄНТІВ З ДІАБЕТИЧНОЮ СТОПОЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.1.15354Ключові слова:
діабетична стопа; підколінно-гомілкове шунтування; гострий артеріальний тромбоз.Анотація
Мета: оцінювання віддалених результатів після підколінно-гомілкового шунтування у хворих на діабетичну стопу. Матеріали і методи. У ретроспективне одноцентрове дослідження в період із січня 2011 р. по червень 2016 р. були відібрані пацієнти з цукровим діабетом WIfI 2–3, з хронічною ішемією, що загрожує кінцівкам, III–IV ФК за Резерфордом: чоловіків – 27 (46,6%), жінок – 31 (53,4%); середній вік 68 років ± 5,6 року (n=58). Результати. Середній передопераційний показник ультразвукової допплерографії становив від 0,4 до 1,2 і залежав від наявності кальцинозу Менкенберга. За даними передопераційної УЗДГ у всіх пацієнтів виявлено оклюзійно-стенотичне ураження артерій гомілки, тип допплерівської спектральної кривої на артеріях стопи – кровотік із низьким периферичним опором (RI < 0,83) у 31 (53,4%) пацієнта, кровотік із високим периферичним опором (RI = 1,0) – у 19 (32,8%), просвіт гомілкової артерії виявлено у 8 (13,8%). ТсРО2 на стопі становив (11,2 ± 6,2) мм рт. ст. Показники кісточково-плечового індексу, які були використані для оцінювання гемодинамічної відповіді після операції, виявилися гарною детермінантою технічного успіху та клінічного покращення, проте ми не виявили кореляції з передопераційними даними. Загоєння рани після втручання на стопі протягом 1–2 тижнів відбулося у 46 (79,3%), повторне втручання, що включало аутодермопластику, призвело до загоєння рани протягом 1,5–2 місяців у 7 (12,1%) пацієнтів. Висновки. Збереження кінцівки та виживання пацієнтів із хронічною ішемією, що загрожує кінцівкам після відкритого хірургічного втручання, яким не виконували велику ампутацію після реваскуляризації, були порівнянними незалежно від методу лікування.
Посилання
Criqui M. H., Matsushita K., Aboyans V., Hess C. N., Hicks C. W., Kwan T. W. et al. Lower extremity peripheral artery disease: contemporary epidemiology, management gaps, and future directions: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation. 2021. Vol. 144. P. e171–e191. DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001019
Aday A. W., Matsushita K. Epidemiology of peripheral artery disease and polyvascular disease. Circ Res. 2021. Vol. 128. P. 1818–1832. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.121.318535
Nordanstig J., Behrendt C. A., Baumgartner I., Belch J., Back M., Fitridge R. et al. Editor’s choice—European Society for Vascular Surgery (ESVS) 2024 clinical practice guidelines on the management of asymptomatic lower limb peripheral arterial disease and intermittent claudication. Eur J Vasc Endovasc Surg. 2024. Vol. 67. P. 9–96. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2023.08.067
National Institute for Health and Care Excellence. Peripheral arterial disease: diagnosis and management (CG147). London, 2012 (updated 2020).
Song P., Rudan D., Zhu Y., Fowkes F. J. I., Rahimi K., Fowkes F. G. R. et al. Global, regional, and national prevalence and risk factors for peripheral artery disease in 2015: an updated systematic review and analysis. Lancet Glob Health. 2019. Vol. 7. P. e1020–e1030. DOI: https://doi.org/10.1016/S2214-109X(19)30255-4
Nehler M. R., Duval S., Diao L., Annex B. H., Hiatt W. R., Rogers K. et al. Epidemiology of peripheral arterial disease and critical limb ischemia in an insured national population. J Vasc Surg. 2014. Vol. 60. P. 686–695.e2. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2014.03.290
Fowkes F. G., Rudan D., Rudan I., Aboyans V., Denenberg J. O., McDermott M. M. et al. Comparison of global estimates of prevalence and risk factors for peripheral artery disease in 2000 and 2010: a systematic review and analysis. Lancet. 2013. Vol. 382. P. 1329–1340. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)61249-0
Vascular Services Quality Improvement Programme. 2022 Annual Report. 2022. URL: https://www.vsqip.org.uk/reports-publications/2022-annual-report/ (дата звернення: 20.03.2023).
Kengne A. P., Echouffo-Tcheugui J. B. Differential burden of peripheral artery disease. Lancet Glob Health. 2019. Vol. 7. P. e980–e981. DOI: https://doi.org/10.1016/S2214-109X(19)30293-1
Treat-Jacobson D., McDermott M. M., Bronas U. G., Campia U., Collins T. C., Criqui M. H. et al. Optimal exercise programs for patients with peripheral artery disease: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation. 2019. Vol. 139. P. e10–e33. DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000623
Lane R., Harwood A., Watson L., Leng G. C. Exercise for intermittent claudication. Cochrane Database Syst Rev. 2017. Issue 12. P. CD000990. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD000990.pub4
Behrendt C. A., Bertges D., Eldrup N., Beck A. W., Mani K., Venermo M. et al. International Consortium of Vascular Registries consensus recommendations for peripheral revascularisation registry data collection. Eur J Vasc Endovasc Surg. 2018. Vol. 56. P. 217–237. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2018.04.006
Bradbury A. W., Kolh P., Conte M. S., GVG Writing Group for the Joint Guidelines of the Society for Vascular Surgery (SVS), European Society for Vascular Surgery (ESVS), and World Federation of Vascular Societies (WFVS). Global Vascular Guidelines on the Management of Chronic Limb-Threatening Ischemia. Eur J Vasc Endovasc Surg. 2019. Vol. 58, Issue 1– P. 1–xx.
Didenko S. N., Ratushniuk A. V., Liksunov O. V., Orlych O. M., Hupalo Y. M., Makivchuk D. A. Fine-needle angiography in chronic limb-threatening ischemia diabetic patients. Wiad Lek. 2022. Vol. 75(11, pt 1). P. 2581–2584. doi: 10.36740/WLek202211104 DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202211104
Meyer A., Boxberger E., Behrendt C. A., Yagshyyev S., Welk I., Lang W., Rother U. Long-Term Outcomes of Extra-Anatomic Femoro-Tibial Bypass Reconstructions in Chronic Limb-Threatening Ischemia. J Clin Med. 2022. Vol. 11(5). P. 1237. doi: 10.3390/jcm11051237 DOI: https://doi.org/10.3390/jcm11051237
Rümenapf G., Morbach S., Rother U., Uhl C., Görtz H., Böckler D. et al. Diabetisches Fußsyndrom – Teil 2 : Revaskularisation, Behandlungsalternativen, Versorgungsstrukturen, Rezidivprophylaxe. Chirurg. 2021Vol. 92(2). P. 173–186. doi: 10.1007/s00104-020-01313-5 DOI: https://doi.org/10.1007/s00104-020-01313-5
Abdelaty M. H., Aborahma A. M., Elheniedy M. A., Kamhawy A. H. Outcome of catheter directed thrombolysis for popliteal or infrapopliteal acute arterial occlusion. Cardiovasc Interv Ther. 2021. Vol. 36(4). P. 498–505. doi: 10.1007/s12928-020-00702-1 DOI: https://doi.org/10.1007/s12928-020-00702-1
Holyachenko O. A., Kravchenko A. M., Golyachenko A. O., Gurianov V. G., Karol I. V. Femoropopliteal angioplasty vs open surgery for chronic limb-threatening ischemia. Wiad Lek. 2022. Vol. 75(11, pt 1). P. 2585–2588. doi: 10.36740/WLek202211105 DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202211105
Martelli E., Federici M. Venous distal bypass should be considered as the gold standard to finally attempt limb salvage in patients with severe critical limb ischemia and diabetic foot, or under dialysis. Acta Diabetol. 2020. Vol. 57(8). P. 1019–1020. doi: 10.1007/s00592-020-01524-6 DOI: https://doi.org/10.1007/s00592-020-01524-6
Houlind K. Surgical revascularization and reconstruction procedures in diabetic foot ulceration. Diabetes Metab Res Rev. 2020. Vol. 36(Suppl 1). P. e3256. doi: 10.1002/dmrr.3256 DOI: https://doi.org/10.1002/dmrr.3256
Baig M. U., Bodle J. Thrombolytic Therapy // StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing, 2023. PMID: 32491343.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
