ВПЛИВ СОЦІОЛОГІЇ ТА СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я МЕГАПОЛІСУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.1.15343Ключові слова:
громадське здоров’я; соціологія; урбанізація; міське населення.Анотація
Мета: окреслити участь суспільних наук, зокрема соціології, в розробленні політики у сфері громадського здоров’я. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження став аналіз: праць вітчизняних науковців та фахівців громадського здоров’я Великої Британії та Канади про участь суспільних наук, зокрема соціології, в розробленні політики у сфері громадського здоров’я; соціальних мереж; участі громадськості в ухваленні рішень тощо. Використано бібліосематичний метод. Результати. Соціологія має багато потенціалу для впливу на міське громадське здоров’я. Налагодження тісної співпраці між соціологами та фахівцями з громадського здоров’я може призвести до нових та ефективних способів розв’язання проблем, які впливають на здоров’я населення. Соціологічні дослідження, орієнтовані на перехресні конфігурації соціальних відносин, можуть значно покращити наше розуміння зв’язків між соціальними факторами та здоров’ям населення. Висновки. Міста, незважаючи на свій потенціал приносити ризики для здоров’я, можуть бути також потужними двигунами змін та покращення. Чітке розуміння соціальних динамік у міських умовах може призвести до розроблення інноваційних і комплексних рішень, які підвищують якість життя. Безсумнівно, правильне використання соціології може суттєво покращити практики громадського здоров’я. Важливість реляційних підходів, соціальних практик та організацій у спільній структурі – це вдалий шлях до розв’язання складних соціальних проблем.
Посилання
Гел Й. Міста для людей / Йен Гейл. – Київ, Основи, 2015. – 304 с.
Мороз Є. Можливості втілення моделі «міста для людей» ЯнаГейла у процесі проектування соціального простору міст України / Євгенія Мороз//Проблеми розвитку соціологічної теорії: Спільноти: суспільна уява і практики конструювання. Матеріали ХVI Міжнар. наук.-практ. конф. «Проблеми розвитку соціологічної теорії: Спільноти: суспільна уява і практики конструювання», 18- 19 квітня 2019 р., (м. Київ). – К.: Логос, 2019. С. 35–38.
Goodwin, L., Gazard, B., Aschan, L., Mac Crimmon, S., Hotopf, M., & Hatch, S. L. Taking an intersectional approach to define latent classes of socioeconomic status, ethnicity and migration status for psychiatric epidemiological research / L. Goodwin, // Epidemiology and Psychiatric Sciences. – 2018. – Vol. 27 – Р. 589–600. DOI: https://doi.org/10.1017/S2045796017000142
Greenhalgh, T., & Papoutsi, C. Studying complexity in health services research: desperately seeking an overdue paradigm shift / T. Greenhalgh, // Medicine. – 2018. – Vol. 16 – Р. 95. DOI: https://doi.org/10.1186/s12916-018-1089-4
Holmes, B., Best, A., Davies, H., Hunter, D., Kelly, M. P., Marshall, M., & Rycroft- Malone, J. Mobilizing knowledge in complex health systems: A call to action / B. Holmes // Evidence and Policy. – 2017. – Vol. 13(3) – Р. 539–560. DOI: https://doi.org/10.1332/174426416X14712553750311
Kelly, M. P. The axes of social differentiation and the evidence base on health equity / M. P. Kelly // Journal of the Royal Society of Medicine. – 2010. – Vol. 103 – Р. 266–272. DOI: https://doi.org/10.1258/jrsm.2010.100005
Mykhalovskiy, E., Frohlich, K. L., Poland, B., Di Ruggiero, E., Rock, M. J., & Comer, L. Critical social science with public health: Agonism, critique and engagement. / E. Mykhalovskiy // Critical Public Health. – 2019. – Vol. 29 (5) – Р. 522–533. DOI: https://doi.org/10.1080/09581596.2018.1474174
Naylor, C., & Buck, D. The role of cities in improving population health: international insights / C. Naylor. – 2018. London: King’s Fund.
Rutter, H., Savona, N., Glonti, K., Bibby, J., Cummins, S., Finegood, D. T., Petticrew, M. The need for a complex systems model of evidence for public health. / H. Rutter // The Lancet. – 2017. – Vol. 390(10112) – Р. 2602–2604. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(17)31267-9
Schofield, P., Thygesen, M., Das-Munshi, J., Becares, L., Cantor-Graae, E., Pedersen, C., & Agerbo, E. Ethnic density, urbanicity and psychosis risk for migrant groups – A population cohort study / P. Schofield // Schizophrenia Research. – 2017. – Vol. 190 – Р. 82–87. DOI: https://doi.org/10.1016/j.schres.2017.03.032
Steinbach, R., Green, J., Datta, J., & Edwards, P. Cycling and the city: a case study of how gendered, ethnic and class identities can shape healthy transport choices / R. Steinbach // Social Science & Medicine. – 2011. – Vol. 72(7) – Р. 1123–1130. DOI: https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2011.01.033
Steinbach, R., Green, J., Kenward, M. G., & Edwards, P. Is ethnic density associated with risk of child pedestrian injury? A comparison of inter-census changes in ethnic populations and injury rates / R. Steinbach // Ethnicity & Health. – 2016. – Vol. 21(1) – Р. 1–19. DOI: https://doi.org/10.1080/13557858.2014.985637
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
