ВИНИКНЕННЯ СТРЕСУ В СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТА МЕТОДИ ЗАХИСТУ ВІД НЬОГО В УМОВАХ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЙ

Анотація

Мета: встановити вплив сучасних українських реалій на виникнення стресу в здобувачів вищої освіти медичного університету та оцінити методи захисту від нього. Матеріали і методи. Для оцінювання впливу стресу на психоемоційний стан було проведено добровільне та анонімне опитування 154 особи (з них 28% чоловічої статі, 72% – жіночої) віком від 18 до 23 років, які навчаються на ІІ–ІV курсах Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, за допомогою опитувальника «Шкала психологічного дистресу Кесслера» (Kessler Psychological Distress Scale, K-10). Окремо, за складеною нами анкетою, було проаналізовано спосіб життя опитуваних осіб. Методи досліджень: бібліосемантичний, соціологічний, аналітичний, розрахунковий та статистичний. Результати. За шкалою психологічного дистресу Кесслера 50% опитаних знаходиться в сильному психологічному дистресі, 22% – у помірному, 14% – у легкому. Встановлено, що практично кожен з опитаних, незалежно від рівня психологічного дистресу, постійно стежить за новинами з фронту за допомогою телеграм-каналу. Існує пряма залежність між психологічним станом респондентів і участю його близьких або рідних у війні. Виявлено, що серед респондентів із сильним психологічним дистресом лише 3,9% осіб мають високий рівень фізичної підготовки. Встановлено, що від 45,5 до 49,3% респондентів сплять менше рекомендованого часу, незалежно від рівня психологічного дистресу. Чим більшим був дистрес у респондентів, тим більше (23,3%) було осіб з тривалістю сну 5–6 год. Протягом останніх 2-х років збільшилася кількість респондентів, які курять щодня – з 6 до 22%, 38% почали вживати більше алкоголю, 25% щодня їдять шкідливу їжу. Найбільші зміни спостерігаються в групі із сильним психологічним дистресом. Висновки: Встановлено, що значна частина здобувачів вищої освіти мають психологічний дистрес різного ступеня, що свідчить про нагальну потребу більшості учасників дослідження звернути увагу на своє психоемоційне самопочуття для відновлення внутрішніх ресурсів та про необхідність у відпочинку. Багатогранні прояви стресу в респондентів та не завжди правильні методи захисту від нього свідчать про необхідність розроблення спеціальних підходів для підтримки студентів у період воєнного конфлікту з боку закладу вищої освіти, що включатимуть як освітні, так і психологічні аспекти з метою навчити здобувачів освіти стратегії керування стресом.