ВПЛИВ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ГАДЖЕТІВ НА ТРИВОЖНІСТЬ: ПРИЧИНИ ТА МЕТОДИ ВИРІШЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2024.4.15213Ключові слова:
гаджети; тривожність; залежність; вплив.Анотація
Мета: дослідити вплив гаджетів на рівень тривожності та зробити висновки стосовно методів боротьби з нею. Матеріали та методи. Для оцінки рівня тривожності респондентів була розроблена авторська анкета, що базується на аналізі літературних джерел і адаптації питань зі шкал тривожності та залежності від гаджетів. З використанням цієї анкети нами проведено оцінювання, яке складалося з двох частин: визначення залежності від гаджетів та оцінка рівня тривожності. На основі отриманих даних першої частини опитувальника обстежених було розділено на три групи відповідно до таких критеріїв: відсутня залежність, надмірне захоплення гаджетами та залежність від гаджетів. За оцінками другої частини опитувальника учасників опитування також поділено на три групи: низький, середній та високий рівень тривожності. За результатами аналізу анкет 389 респондентів досліджено взаємозв’язок між залежністю від гаджетів і рівнем тривожності. Результати дослідження. У 72 респондентів (18,5%) виявлено відсутність залежності від гаджетів, у 204 – над- мірне захоплення (52,5%), у 113 – залежність (29%). Низький рівень тривожності спостерігався у 47 респондентів (12,1%), середній – у 207 (53,2%), високий – у 135 (34,7%). Встановлено, що опитані із залежністю від гаджетів мають високий рівень тривожності, рідше – середній та ніколи – низький. Ті, у кого виявлено відсутність залежності, мають низький або середній рівень тривожності. Респонденти з надмірним захопленням гаджетами частіше мають середній або високий рівень тривожності. Це свідчить про наявність взаємозв’язку між залежністю від гаджетів і тривожністю. Факторами, що найбільше тривожать респондентів, є: звикання до гаджета, інформаційне перевантаження, відсутність фізичної активності, погані новини, відсутність зв’язку через несправний або розряджений гаджет. Найпопулярнішими та найефективнішими методами подолання тривожності є: комунікація з іншими людьми, перегляд фільмів, прослуховування музики, прогулянки, читання книг, заняття спортом. Висновки. Встановлено кореляцію між залежністю від гаджетів і рівнем тривожності: люди із залежністю більш схильні до підвищення рівня тривожності. Найбільше людей тривожить звикання до гаджетів, інформаційне перевантаження, відсутність фізичної активності, погані новини, відсутність зв’язку через несправні гаджети. Позитивно впливають на подолання тривожності комунікація з іншими, перегляд фільмів, заняття спортом та інші активності.
Посилання
Social anxiety and problematic social media use: A systematic review and meta-analysis. W. Wu, L. Huang, F. Yang. Addictive Behaviors. 2024. Vol. 153. Article 107995. DOI: 10.1016/j.addbeh.2024.107995.
Society at a Glance 2019: OECD Social Indicators. OECD Publishing. 2019. 240 p. DOI: 10.1787/205f8f17-en.
Smartphone use and smartphone addiction among young people in Switzerland. S. Haug, R. Paz Castro, M. Kwon [et al.]. Journal of Behavioral Addictions. 2015. Vol. 4 (4). P. 299–307. DOI: 10.1556/2006.4.2015.037.
Prevalence of smartphone addiction among Asian medical students: A meta-analysis of multinational observational studies. Y. Zhong, H. Ma, Y.-F. Liang [et al.]. International Journal of Social Psychiatry. 2022. Vol. 68 (6). P. 1171–1183. DOI: 10.1177/00207640221089535.
Smartphone addiction and depression, anxiety: The role of bedtime procrastination and self-control. Yaoguo Geng, Jingjing Gu, Jing Wang, Ruiping Zhang. Journal of Affective Disorders. 2021. Vol. 293. P. 415–421. DOI: 10.1016/j.jad.2021.06.062.
Does Low Self-Esteem Predict Anxiety Among Chinese College Students? Xinqiao Liu, Xiaojie Cao, Wenjuan Gao. Psychology Research and Behavior Management. 2022. Vol. 15. P. 1481–1487. DOI: 10.2147/PRBM.S361807.13:50.
The effect of depression, impulsivity, and resilience on smartphone addiction in university students. K.S. Mi, H.H. Jung, C. Hyun. J. Korean. Neuropsychiatric Assoc. 2014. Vol. 53. P. 214–220.
The association between problematic smartphone use, depression and anxiety symptom severity, and objectively measured smartphone use over one week. D. Rozgonjuk, J.C. Levine, B.J. Hall. Comput. Hum. Behav. 2018. Vol. 87. P. 10–17.
Boredom proneness and fear of missing out mediate relations between depression and anxiety with problematic smartphone use. C.A. Wolniewicz, D. Rozgonjuk, J.D. Elhai. Hum. Behav. Emerg. 2020. Vol. 2. P. 61–70.
Effects of Internet and Smartphone Addictions on Depression and Anxiety Based on Propensity Score Matching Analysis. Yeon-Jin Kim, Hye Min Jang, Youngjo Lee, Donghwan Lee, Dai-Jin Kim. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2018. Vol. 15, No. 5. Article 859. DOI: 10.3390/ijerph15050859.
Cyberbullying among a clinical adolescent sample in Turkey: effects of problematic smartphone use, psychiatric symptoms, and emotion regulation difficulties. H. Gül, S. Fırat, M. Sertçelik. Psychiatr. Clin. Psychopharmacol. 2019. Vol. 29. P. 547–557.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).