ВПЛИВ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН НА СМЕРТНІСТЬ ВІД СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ПАТОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2024.4.15207Ключові слова:
смертність; валовий внутрішній продукт; серцево-судинні захворювання; гіпертонічна хвороба; ішемічна хвороба серця; мозковий інсульт.Анотація
Мета роботи: дослідити вплив і взаємозв’язок рівня економічного розвитку країн на смертність від серцево- судинної патології. Матеріали та методи. Проведено статистичний аналіз із використанням кореляційно-регресійного аналізу й аналізу динамічних рядів. Використано базу даних Our World in Data щодо смертності від ССЗ, гіпертонічної хвороби (ГХ), ішемічної хвороби серця (ІХС), мозкового інсульту (МІ) та даних The World Bank щодо рівня валового внутрішнього продукту (ВВП) у європейських країнах, розрахованого за методом Атласу Світового банку. Результати. Виявлено тенденцію до зниження смертності від ССЗ, ІХС та МІ у країнах із високим та вище за середній рівнями доходу за період 2011–2021 років. У країнах із рівнем доходу вище за середній спостерігається вищий рівень смертності від МІ порівняно з країнами з високим рівнем доходу та неоднорідність у його рівнях. У країнах із високим рівнем доходу динаміка смертності від ГХ була неоднорідною. У більшості з них відбулося зростання рівня смертності. Подібна тенденція була притаманна і для країн із доходом вище за середній. Для країн із високим рівнем доходу встановлено достовірний сильний обернений зв’язок між рівнем ВВП і смертністю від ССЗ (rxy = –0,923, p = 0,000 і rxy = –0,885, p = 0,000), від ІХС (rxy = –0,808, p = 0,001 та rxy = –0,736, p = 0,004), від МІ (rxy = –0,907, p = 0,000 та rxy = –0,962, p = 0,000) у 2021 та 2011 роках відповідно. Для країн із рівнем доходу вище за середній не встановлено достовірного впливу рівня ВВП на смертність від ССЗ, ІХС та МІ. Встановлено достовірний середньої сили обернений зв’язок між рівнем ВВП і смертністю від ГХ для країн із високим рівнем доходу (rxy = –0,577, p = 0,039) у 2021 році та недостовірний (rxy = –0,522, p = 0,067) у 2011 році та не встановлено достовірного впливу рівня ВВП на смертність від ГХ. Висновки. За період 2011–2021 років зменшилася смертність від ССЗ як загалом, так і від їх окремих складових ІХС та МІ, зросла смертність від ГХ. Достовірний вплив на цей показник рівень економічного розвитку країн мав лише у країнах із високим рівнем доходу, що опосередковано свідчить про ефективність капіталовкладень у проведення здоров’язберігаючих політик і стратегій.
Посилання
de Mestral C., Stringhini S. Socioeconomic Status and Cardiovascular Disease: an Update. Curr Cardiol Rep. 2017. Vol. 19. P. 115.
Dattani S., Samborska V., Ritchie H., Roser M. Cardiovascular Diseases. URL: https://ourworldindata.org/cardiovasculardiseases.
Список країн за ВВП (номінал) на душу населення. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_країн_за_ВВП_(номінал)_на_душу_населення.
Wang T., Li Y., Zheng X. Association of socioeconomic status with cardiovascular disease and cardiovascular risk factors: a systematic review and meta-analysis. J Public Health (Berl.). 2024. Vol. 32. P. 385–399.
Kanavos P., Vandoros S. Road traffic mortality and economic uncertainty: Evidence from the United States. Social Science & Medicine. 2023. Vol. 326. P. 115891.
Gheorghe A., Griffiths U., Murphy A., Legido-Quigley H., Lamptey P., Perel P. The economic burden of cardiovascular disease and hypertension in low- and middle-income countries: a systematic review. BMC Public Health. 2018. Vol. 18. P. 975.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).