ВПЛИВ ТРАВМ ВІЙНИ НА ПРИСТОСУВАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2024.3.14941Ключові слова:
вегетативний дисбаланс, депресивні розлади, мирне населення, військовослужбовці, стрес-фактори, адаптаційні можливостіАнотація
Мета: встановити зміни вегетативного балансу у військовослужбовців із психіатричними розладами невротичного спектра.
Матеріали і методи. Програма обстеження включала клініко-психологічне дослідження (клінічне інтерв’ю, психологічна бесіда, збір психологічного анамнезу). Оцінка ступеня психічних і психотичних розладів проводилася за госпітальною шкалою депресії (HDRS) та шкалою депресії, тривоги, стресу DASS-21, Торонтською шкалою алекситимїї TAS-20 для дослідження рівня емоційного інтелекту, алекситимії, як фактора ризику психосоматичних розладів; шкалою реактивної та особистісної тривожності Спілбергера – Ханіна. Основний спектр порушень включав депресивні та тривожно-депресивні розлади без психотичних симптомів різних ступенів тяжкості. Тип порушень вегетативної регуляції встановлювали на основі кардіоінтервалографії.
Результати. Психоемоційне навантаження може стати підґрунтям для виникнення певних порушень із боку серцево-судинної системи внаслідок дисбалансу в роботі вегетативної нервової системи. Важливими є вчасна та правильна діагностика й оцінка психічних розладів із метою запобігання соматичним порушенням.
У військових виникають зміни роботи центральних та автономних механізмів регуляції серцевого ритму, які направлені на обмеження шкідливого впливу стресових факторів. Показники вказують, що такі реакції можуть стати основою для запобігання функціональним розладам.
Для військовослужбовців із психічними порушеннями пристосування не пов’язане з екстреними реакціями використання резервів, скоріше навпаки, характерною є така зміна контролю вегетативної регуляції, яка спрямована на включення компенсаторних механізмів поряд з економним їх використанням.
Висновки. Зміна активності вегетативної нервової системи, що виникає внаслідок депресивних та тривожних психічних розладів, за певних умов може сягати рівня дисбалансу, створюючи передумови для загрозливих катастроф. У військовослужбовців адаптаційні механізми продемонстрували більш конструктивні та менш виснажливі шляхи пристосувань. У цієї категорії обстежуваних рівень вегетативного дисбалансу практично не сягає виснажливого.
Посилання
Sorokolit, N., Olkhovyy, O., Ivakin, T., Mitova, O., Homanyuk, S., Hunchenko, V., & Zamarayev, M. (2024). Оsoblyvosti adaptatsiyi sertsevo-sudynnoyi systemy orhanizmu uchasnykiv boyovykh diy pislya vplyvu boyovoho stresu i travm [Peculiarities of adaptation of the cardiovascular system of the body of combatants after exposure to combat stress and injuries]. Naukovyy chasopys UDU imeni Mykhayla Drahomanova – Scientific journal of Mykhailo Drahomanov Ukrainian State University, 4(177), 139-143. DOI 10.31392/UDU-nc.series15.2024.4(177).29 [in Ukrainian].
Oderov, A.M., Pervachuk, O.I., Lesko, O.M., Pylypchak, V.V., Romaniv, I.V., Andreichuk, V.Ia., … Paievskyi, V.V. (2023). Analiz pokaznykiv psykholohichnykh yakostei viiskovosluzhbovtsiv pid vplyvom chynnykiv viiskovo-profesiinoi diialnosti [Analysis of indicators of psychological qualities of servicemen under the influence of factors of military and professional activity]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova – Scientific journal of Mykhailo Drahomanov Ukrainian State University, 6(166), 13-117. DOI 10.31392/NPU-nc.series15.2023.6(166).24 [in Ukrainian].
Vancheri, F., Longo, G., Vancheri, E., & Henein, M.Y. (2022). Mental Stress and Cardiovascular Health. J. Clin. Med., 11. DOI 10.3390/jcm11123353.
Kivimäki, M., & Steptoe, A. (2018). Effects of stress on the development and progression of cardiovascular disease. Nat. Rev. Cardiol., 15, 215-229. DOI 10.1038.
De la Torre-Luque, A., Fiol-Veny, A., Balle, M., & Bornas, X. (2016). Heartbeat scaling in early adolescents: Its association with anxiety symptoms and sensitivity to punishment. Int. J. Clin. Health Psychol., 16(3), 287-294. DOI 10.1016/j.ijchp.2016.04.002.
Fiskum, C., Andersen, T.G., Aslaksen, P.M., Svendsen, B., Flaten, M.A., & Jacobsen, K. (2017). Cardiac complexity and emotional dysregulation in children. Int. J. Psychophysiol., 121, 38-45. DOI 10.1016/j.ijpsycho.2017.08.005.
Koenig, J., Kemp, A.H., Beauchaine, T.P., Thayer, J.F., & Kaess, M. (2016). Depression and resting state heart rate variability in children and adolescents – a systematic review and meta-analysis. Clin. Psychol. Rev., 46, 136-150. DOI 10.1016/j.cpr.2016.04.013.
Krohova, J., Czippelova, B., Turianikova, Z., Lazarova, Z., Tonhajzerova, I., & Javorka, M. (2017). Preejection period as a sympathetic activity index: a role of confounding factors. Physiol. Res., 66, 265-S275.
Paniccia, M., Paniccia, D., Thomas, S., Taha, T., & Reed, N. (2017). Clinical and non-clinical depression and anxiety in young people: A scoping review on heart rate variability. Auton. Neurosci., 208, 1-14. DOI 10.1016/j.autneu.2017.08.008.
Young, H., & Benton, D. (2015). We should be using nonlinear indices when relating heart-rate dynamics to cognition and mood. Sci. Rep., 5. DOI 10.1038/srep16619.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).