ТЕЛЕРЕАБІЛІТАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ РУХОВИМИ ПОРУШЕННЯМИ

Автор(и)

  • Т. Г. Бакалюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • М. В. Віцентович Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Г. О. Стельмах Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Д. О. Блажеєв Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2024.1.14630

Ключові слова:

телемедицина в педіатрії, технології телереабілітації, рухові порушення, віртуальна реальність

Анотація

Мета: систематичний огляд наукової літератури щодо застосування телереабілітаційних технологій у реабілітації дітей із руховими порушеннями.

Матеріали і методи. Проведено аналіз літературних джерел із бази PubMed, які стосуються застосування телереабілітаційних технологій у педіатричній практиці, зокрема при проведенні реабілітації дітей із руховими порушеннями.

Результати. Застосування телереабілітаційних технологій дає можливість полегшити лікування дітей та підлітків із патологією нервової системи, що забезпечує безпеку цих осіб, покращує охоплення та забезпечує дотримання реабілітаційних програм. Широке впровадження дистанційного втручання також забезпечує дітям і підліткам у віддалених районах кращий доступ до реабілітаційних послуг. Сучасні дослідження показують, що використання віртуальної реальності, відеоігор, мобільних додатків як доповнення до традиційної реабілітації неврологічних пацієнтів є перспективним.

Телереабілітація передбачає використання сучасних телекомунікаційних технологій для надання послуг незалежно від географічних, соціальних, культурних і часових бар’єрів.

Висновки. Технології телереабілітації є безпечним способом проведення телереабілітації у дітей з руховими порушеннями. Крім того, інноваційна техніка, яка розвивається, також заохочує інтерес пацієнтів до програм телереабілітації. Це також може бути привабливим і приємним способом реабілітації спеціально для дітей. У майбутньому це може стати альтернативою фізичній терапії для тих, хто навряд чи отримає щоденний доступ до особистих сеансів фізичної терапії через безліч причин чи обставин.

Біографії авторів

М. В. Віцентович, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

асистентка кафедри медичної реабілітації Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Г. О. Стельмах, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидатка медичних наук, асистентка кафедри медичної реабілітації Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Д. О. Блажеєв, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

здобувач вищої освіти 6 року навчання за спеціальністю 227 «Фізична терапія. Ерготерапія» медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Посилання

Johansen, T., Strøm, V., Simic, J., & Rike, P.O. (2019). Effectiveness of training with motion-controlled commercial video games on hand and arm function in young people with cerebral palsy: A systematic review and meta-analysis. Journal of rehabilitation medicine, 52(1). DOI 10.2340/16501977-2633. DOI: https://doi.org/10.2340/16501977-2633

Ebrahim, H., Pillay-Jayaraman, P., Leibovitz, Y., Naidoo, N., Bulmer, T., Bull, B., … Keller, M.M. (2021). Experiences and effects of telerehabilitation services for physiotherapy outpatients in a resource-constrained public health set-up in the backdrop of the COVID-19 pandemic: A proposal. The South African journal of physiotherapy, 77(1). DOI 10.4102/sajp.v77i1.1528. DOI: https://doi.org/10.4102/sajp.v77i1.1528

Reifenberg, G., Gabrosek, G., Tanner, K., Harpster, K., Proffitt, R., & Persch, A. (2017). Feasibility of Pediatric Game-Based Neurorehabilitation Using Telehealth Technologies: A Case Report. The American journal of occupational therapy: official publication of the American Occupational Therapy Association, 71(3). DOI 10.5014/ajot.2017.024976. DOI: https://doi.org/10.5014/ajot.2017.024976

Iosa, M., Verrelli, C.M., Gentile, A.E., Ruggieri, M., & Polizzi, A. (2022). Gaming Technology for Pediatric Neurorehabilitation: A Systematic Review. Frontiers in pediatrics, 10. DOI 10.3389/fped.2022.775356. DOI: https://doi.org/10.3389/fped.2022.775356

Gerber, C.N., Kunz, B., & van Hedel, H.J. (2016). Preparing a neuropediatric upper limb exergame rehabilitation system for home-use: a feasibility study. Journal of neuroengineering and rehabilitation, 13, 33. DOI 10.1186/s12984-016-0141-x. DOI: https://doi.org/10.1186/s12984-016-0141-x

Grossman, S.N., Han, S.C., Balcer, L.J., Kurzweil, A., Weinberg, H., Galetta, S.L., & Busis, N.A. (2020). Rapid implementation of virtual neurology in response to the COVID-19 pandemic. Neurology, 94(24), 1077-1087. DOI 10.1212/WNL.0000000000009677. DOI: https://doi.org/10.1212/WNL.0000000000009677

Owens, J.G., Rauzi, M.R., Kittelson, A., Graber, J., Bade, M.J., Johnson, J., & Nabhan, D. (2020). How New Technology Is Improving Physical Therapy. Current reviews in musculoskeletal medicine, 13(2), 200-211. DOI 10.1007/s12178-020-09610-6. DOI: https://doi.org/10.1007/s12178-020-09610-6

Golomb, M.R., McDonald, B.C., Warden, S.J., Yonkman, J., Saykin, A.J., Shirley, B., … Burdea, G.C. (2010). In-home virtual reality videogame telerehabilitation in adolescents with hemiplegic cerebral palsy. Archives of physical medicine and rehabilitation, 91(1), 1-8. DOI 10.1016/j.apmr.2009.08.153. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apmr.2009.08.153

King, G., Williams, L., & Hahn Goldberg, S. (2017). Family-oriented services in pediatric rehabilitation: a scoping review and framework to promote parent and family wellness. Child: care, health and development, 43(3), 334-347. DOI 10.1111/cch.12435. DOI: https://doi.org/10.1111/cch.12435

Lai, B., Lee, E., Kim, Y., Matthews, C., Swanson-Kimani, E., Davis, D., … Rimmer, J.H. (2021). Leisure-time physical activity interventions for children and adults with cerebral palsy: a scoping review. Developmental medicine and child neurology, 63(2), 162-171. DOI 10.1111/dmcn.14751. DOI: https://doi.org/10.1111/dmcn.14751

Little, L.M., Pope, E., Wallisch, A., & Dunn, W. (2018). Occupation-Based Coaching by Means of Telehealth for Families of Young Children With Autism Spectrum Disorder. The American journal of occupational therapy: official publication of the American Occupational Therapy Association, 72(2). DOI 10.5014/ajot.2018.024786. DOI: https://doi.org/10.5014/ajot.2018.024786

Gatica-Rojas, V., Cartes-Velásquez, R., Soto-Poblete, A., & Lizama, L.E.C. (2023). Postural control telerehabilitation with a low-cost virtual reality protocol for children with cerebral palsy: Protocol for a clinical trial. PloS one, 18(8). DOI 10.1371/journal.pone.0268163. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0268163

Preston, C., & Ehrsson, H.H. (2014). Illusory changes in body size modulate body satisfaction in a way that is related to non-clinical eating disorder psychopathology. PloS One, 9(1). DOI 10.1371/journal.pone.0085773. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0085773

Rabinowitz, A.R., & Juengst, S.B. (2022). Introduction to Topical Issue on mHealth for Brain Injury Rehabilitation. The Journal of head trauma rehabilitation, 37(3), 131-133. DOI 10.1097/HTR.0000000000000794. DOI: https://doi.org/10.1097/HTR.0000000000000794

Bican, R., Christensen, C., Fallieras, K., Sagester, G., OʼRourke, S., Byars, M., & Tanner, K. (2021). Rapid Implementation of Telerehabilitation for Pediatric Patients During COVID-19. International journal of telerehabilitation, 13(1). DOI 10.5195/ijt.2021.6371. DOI: https://doi.org/10.5195/ijt.2021.6371

Ravi, D.K., Kumar, N., & Singhi, P. (2017). Effectiveness of virtual reality rehabilitation for children and adolescents with cerebral palsy: an updated evidence-based systematic review. Physiotherapy, 103(3), 245-258. DOI 10.1016/j.physio.2016.08.004. DOI: https://doi.org/10.1016/j.physio.2016.08.004

Smith, B.G., Tumpa, S., Mantle, O., Whiffin, C.J., Mee, H., Solla, D.J.F., … Hutchinson, P.J. (2022). Remote Follow-Up Technologies in Traumatic Brain Injury: A Scoping Review. Journal of neurotrauma, 39(19-20), 1289-1317. DOI 10.1089/neu.2022.0138. DOI: https://doi.org/10.1089/neu.2022.0138

Kashif, M., Albalwi, A., Mehdi Kazmi, S.A., Alharbi, A.A., Bashir, K., Aqeel Aslam, M., & Ghaffar, T. (2024). Role of telerehabilitation in the rehabilitation of children with cerebral palsy during COVID-19: A review. Medicine, 103(9). DOI 10.1097/MD.0000000000037214. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000037214

Rosenbaum, P.L., Silva, M., & Camden, C. (2021). Letʼs not go back to 'normal'! lessons from COVID-19 for professionals working in childhood disability. Disability and rehabilitation, 43(7), 1022-1028. DOI 10.1080/09638288.2020.1862925. DOI: https://doi.org/10.1080/09638288.2020.1862925

Raso, M.G., Arcuri, F., Liperoti, S., Mercurio, L., Mauro, A., Cusato, F., … Cerasa, A. (2021). Telemonitoring of Patients With Chronic Traumatic Brain Injury: A Pilot Study. Frontiers in neurology, 12. DOI 10.3389/fneur.2021.598777. DOI: https://doi.org/10.3389/fneur.2021.598777

Do, J.H., Yoo, E.Y., Jung, M.Y., & Park, H.Y. (2016). The effects of virtual reality-based bilateral arm training on hemiplegic childrenʼs upper limb motor skills. NeuroRehabilitation, 38(2), 115-127. DOI 10.3233/NRE-161302. DOI: https://doi.org/10.3233/NRE-161302

Mitchell, L., Ziviani, J., Oftedal, S., & Boyd, R. (2012). The effect of virtual reality interventions on physical activity in children and adolescents with early brain injuries including cerebral palsy. Developmental medicine and child neurology, 54(7), 667-671. DOI 10.1111/j.1469-8749.2011.04199.x. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2011.04199.x

Wang, Z., He, K., Sui, X., Yi, J., Yang, Z., Wang, K., … Zhao, L. (2023). The Effect of Web-Based Telerehabilitation Programs on Children and Adolescents With Brain Injury: Systematic Review and Meta-Analysis. Journal of medical Internet research, 25. DOI 10.2196/46957. DOI: https://doi.org/10.2196/46957

Iosa, M., Aydin, M., Candelise, C., Coda, N., Morone, G., Antonucci, G., … Tieri, G. (2021). The Michelangelo Effect: Art Improves the Performance in a Virtual Reality Task Developed for Upper Limb Neurorehabilitation. Frontiers in psychology, 11. DOI 10.3389/fpsyg.2020.611956. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.611956

Tomines, A. (2019). Pediatric Telehealth: Approaches by Specialty and Implications for General Pediatric Care. Advances in pediatrics, 66, 55-85. DOI 10.1016/j.yapd.2019.04.005. DOI: https://doi.org/10.1016/j.yapd.2019.04.005

Wu, J., Loprinzi, P.D., & Ren, Z. (2019). The Rehabilitative Effects of Virtual Reality Games on Balance Performance among Children with Cerebral Palsy: A Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. International journal of environmental research and public health, 16(21). DOI 10.3390/ijerph16214161. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph16214161

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-30

Як цитувати

Бакалюк, Т. Г., Віцентович, М. В., Стельмах, Г. О., & Блажеєв, Д. О. (2024). ТЕЛЕРЕАБІЛІТАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ РУХОВИМИ ПОРУШЕННЯМИ. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (1), 89–94. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2024.1.14630

Номер

№ 1 (2024)

Розділ

Огляд наукової літератури

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).