ЧИ ДІЙСНО ЯКІСТЬ ЖИТТЯ В ЖІНОК, ЩО ВИЇХАЛИ ЗА КОРДОН НА ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОЇ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ, ВИЩА ПОРІВНЯНО З ЖІНКАМИ, ЩО ЗАЛИШИЛИСЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ?
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.3.14217Ключові слова:
якість життя, жінки, війна в УкраїніАнотація
Мета: дослідження якості життя різних жінок: тих, які, попри ризики, залишилися в Україні, та тих, що вимушено переїхали.
Матеріали і методи. Було опитано 376 молодих (25–44 роки) жінок за допомогою опитувальника WHOQOL-BREF. Опитування було анонімним та добровільним. Анкета була розповсюджена у вигляді гугл-форми.
Результати. Військове вторгнення росії у суверенну європейську державу Україну в часи панування демократичних цінностей на теренах Європи стало справжнім викликом для всього цивілізованого світу. Закономірно, що війна впливає на емоційний стан, побут і повсякдення, громадську думку, міжлюдські стосунки, соціально-економічне становище, зайнятість, громадську активність, а ці всі фактори визначають якість життя. Незважаючи на те, що жінки в більшості не беруть участь у бойових діях, вони відчули наслідки вторгнення не менш гостро, ніж чоловіки, які були змушені захищати свої домівки із перших днів війни. Величезна кількість жінок була змушена покинути свої домівки та заново будувати своє життя. Для жінки, та ще й із неповнолітніми дітьми, це є справжнім випробуванням, адже, попри гуманітарну допомогу небайдужих країн, вони є позбавленими своїх родин та друзів, тобто частини життя, яка надихає та підтримує повною мірою.
Дослідження показало, що загалом якість життя жінок, що були змушені покинути Україну, та перебувають у фізичній безпеці в часі війни, не є вищою, ніж у жінок, що залишилися вдома і щоденно ризикують життям. Ми спробували проаналізувати, які саме сфери життя жінки максимально постраждали від війни. Жінки, що покинули Україну, попри відчуття безпеки, страждають від відсутності мікросоціальної підтримки та, загалом, не задоволені своїм фізичним та психологічним благополуччям, що і має вплив на загальну якість життя жінки.
Висновки. Жінки, що залишилися жити в Україні в час війни, значно частіше, ніж жінки, що покинули країну, переживають тривогу, проте залишаються працездатними, соціально активними та почуваються більш здоровими.
Посилання
Mărcău, F.C., Peptan, C., Gorun, H.T., Băleanu, V.D., & Gheorman, V. (2022). Analysis of the impact of the armed conflict in Ukraine on the population of Romania. Public Health, 10. doi 10.3389/fpubh.2022.964576. PMID: 35968467. DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.964576
Hamrick, L., Larsen, S.E., Sippel, L.M., Sherman, K., Resick, P., & Galovski, T. (2023). Benchmarking quality of life to posttraumatic stress disorder symptom changes in cognitive processing therapy. Journal of Anxiety Disorders, 93. DOI 10.1016/j.janxdis.2022.102647. DOI: https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2022.102647
Van Hemelrijck, M., Fox, L., Beyer, K., Fedaraviciute, E., George, G., Hadi, H., … Sullivan, R. (2022). Cancer care for Ukrainian refugees: Strategic impact assessments in the early days of the conflict. Journal of Cancer Policy, 34, 2213-5383. DOI 10.1016/j.jcpo.2022.100370. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcpo.2022.100370
https://www.iom.int/data-and-research.
https://www.who.int/toolkits/whoqol/whoqol-bref.
Jankowski, M., & Gujsk, M. (2022). Editorial: The Public Health Implications for the Refugee Population, Particularly in Poland, Due to the War in Ukraine. Lancet Healthy Longev., 3(10), e667-e673. DOI 10.1016/S2666-7568(22)00187-8. DOI: https://doi.org/10.12659/MSM.936808
Ioffe, Y., Abubakar, I., Issa, R., Spiegel, P., & Kumar, B.N. (2022). Meeting the health challenges of displaced populations from Ukraine. Lancet, 399(10331), 1206-1208. DOI 10.1016/s0140-6736(22)00477-9. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(22)00477-9
Obrizan, M. (2022). Poverty, Unemployment and Displacement in Ukraine: three months into the war. Working paper.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
