ЧИ ДІЙСНО ЯКІСТЬ ЖИТТЯ В ЖІНОК, ЩО ВИЇХАЛИ ЗА КОРДОН НА ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОЇ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ, ВИЩА ПОРІВНЯНО З ЖІНКАМИ, ЩО ЗАЛИШИЛИСЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ?

Автор(и)

  • З. Т. Садова-Чуба Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
  • О. Р. Слаба Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
  • Д. Т. Грушковська Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
  • М. С. Василів Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.3.14217

Ключові слова:

якість життя, жінки, війна в Україні

Анотація

Мета: дослідження якості життя різних жінок: тих, які, попри ризики, залишилися в Україні, та тих, що вимушено переїхали.

Матеріали і методи. Було опитано 376 молодих (25–44 роки) жінок за допомогою опитувальника WHOQOL-BREF. Опитування було анонімним та добровільним. Анкета була розповсюджена у вигляді гугл-форми.

Результати. Військове вторгнення росії у суверенну європейську державу Україну в часи панування демократичних цінностей на теренах Європи стало справжнім викликом для всього цивілізованого світу. Закономірно, що війна впливає на емоційний стан, побут і повсякдення, громадську думку, міжлюдські стосунки, соціально-економічне становище, зайнятість, громадську активність, а ці всі фактори визначають якість життя. Незважаючи на те, що жінки в більшості не беруть участь у бойових діях, вони відчули наслідки вторгнення не менш гостро, ніж чоловіки, які були змушені захищати свої домівки із перших днів війни. Величезна кількість жінок була змушена покинути свої домівки та заново будувати своє життя. Для жінки, та ще й із неповнолітніми дітьми, це є справжнім випробуванням, адже, попри гуманітарну допомогу небайдужих країн, вони є позбавленими своїх родин та друзів, тобто частини життя, яка надихає та підтримує повною мірою.

Дослідження показало, що загалом якість життя жінок, що були змушені покинути Україну, та перебувають у фізичній безпеці в часі війни, не є вищою, ніж у жінок, що залишилися вдома і щоденно ризикують життям. Ми спробували проаналізувати, які саме сфери життя жінки максимально постраждали від війни. Жінки, що покинули Україну, попри відчуття безпеки, страждають від відсутності мікросоціальної підтримки та, загалом, не задоволені своїм фізичним та психологічним благополуччям, що і має вплив на загальну якість життя жінки.

Висновки. Жінки, що залишилися жити в Україні в час війни, значно частіше, ніж жінки, що покинули країну, переживають тривогу, проте залишаються працездатними, соціально активними та почуваються більш здоровими.

Біографії авторів

З. Т. Садова-Чуба, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

кандидатка медичних наук, асистентка кафедри анестезіології та інтенсивної терапії факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

О. Р. Слаба, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

кандидатка медичних наук, асистентка кафедри внутрішньої медицини № 2 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

 

Д. Т. Грушковська, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

кандидатка медичних наук, доцентка кафедри організації і економіки фармації Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

 

М. С. Василів, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

асистентка кафедри анестезіології та інтенсивної терапії факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

 

Посилання

Mărcău, F.C., Peptan, C., Gorun, H.T., Băleanu, V.D., & Gheorman, V. (2022). Analysis of the impact of the armed conflict in Ukraine on the population of Romania. Public Health, 10. doi 10.3389/fpubh.2022.964576. PMID: 35968467. DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.964576

Hamrick, L., Larsen, S.E., Sippel, L.M., Sherman, K., Resick, P., & Galovski, T. (2023). Benchmarking quality of life to posttraumatic stress disorder symptom changes in cognitive processing therapy. Journal of Anxiety Disorders, 93. DOI 10.1016/j.janxdis.2022.102647. DOI: https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2022.102647

Van Hemelrijck, M., Fox, L., Beyer, K., Fedaraviciute, E., George, G., Hadi, H., … Sullivan, R. (2022). Cancer care for Ukrainian refugees: Strategic impact assessments in the early days of the conflict. Journal of Cancer Policy, 34, 2213-5383. DOI 10.1016/j.jcpo.2022.100370. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcpo.2022.100370

https://www.iom.int/data-and-research.

https://www.unhcr.org/admin/hcspeeches/621d33da4/high-commissioners-statement-united-nationssecurity-council-ukraine.html.

https://www.who.int/toolkits/whoqol/whoqol-bref.

Jankowski, M., & Gujsk, M. (2022). Editorial: The Public Health Implications for the Refugee Population, Particularly in Poland, Due to the War in Ukraine. Lancet Healthy Longev., 3(10), e667-e673. DOI 10.1016/S2666-7568(22)00187-8. DOI: https://doi.org/10.12659/MSM.936808

Ioffe, Y., Abubakar, I., Issa, R., Spiegel, P., & Kumar, B.N. (2022). Meeting the health challenges of displaced populations from Ukraine. Lancet, 399(10331), 1206-1208. DOI 10.1016/s0140-6736(22)00477-9. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(22)00477-9

Obrizan, M. (2022). Poverty, Unemployment and Displacement in Ukraine: three months into the war. Working paper.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-22

Як цитувати

Садова-Чуба, З. Т., Слаба, О. Р., Грушковська, Д. Т., & Василів, М. С. (2023). ЧИ ДІЙСНО ЯКІСТЬ ЖИТТЯ В ЖІНОК, ЩО ВИЇХАЛИ ЗА КОРДОН НА ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОЇ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ, ВИЩА ПОРІВНЯНО З ЖІНКАМИ, ЩО ЗАЛИШИЛИСЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ? . Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (3), 13–16. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.3.14217

Номер

Розділ

Здоров'я і суспільство