СТАН СПРИЙМАННЯ ПРОСТОРУ ТА ЧАСУ У ПІДЛІТКІВ ІЗ РІЗНОЮ ТЕПЛОЧУТЛИВІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.2.14034Ключові слова:
сприймання простору, сприймання часу, теплочутливістьАнотація
Мета: визначити та проаналізувати стан сприймання простору та часу у підлітків із різною теплочутливістю.
Матеріали і методи. Було проведено тестування 160 осіб підліткового віку, яких попередньо було поділено на дві групи – із високою та низькою теплочутливістю – на основі опитувальника «Рівні теплочутливості» (авторське свідоцтво № 115529 від 01.11.2022 р.) та теплової проби. Сприймання простору ми визначали із використанням методики «Годинники». Для оцінки сприймання часу використовували методику визначення точності часових відрізків.
Результати. Знижені показники сприймання простору та часу спостерігаються в осіб із високою теплочутливістю, порівняно із підлітками із низькою теплочутливістю. Так, продуктивність сприймання простору в осіб із низькою теплочутливістю становила (32,95±0,61) ум. од., а із високою – (24,72±0,67) ум. од. При цьому спостерігалася більша кількість помилок сприймання простору в осіб із високою теплочутливістю ((7,58±0,33) помилки), порівняно із підлітками із низькою теплочутливістю ((2,07±0,24) помилки). Також у підлітків із високою теплочутливістю зростала відносна частота помилкових відповідей ((0,31±0,01) ум. од.), порівняно із підлітками із низькою теплочутливістю ((0,06±0,01) ум. од.). Вивчаючи показники оцінки 10-секундних часових інтервалів окремо у підлітків із різною теплочутливістю, ми встановили, що для осіб із високою теплочутливістю характерним було сповільнення відліку часу: тривалість суб’єктивного часового еталона для них становила (0,76±0,02) ум. од., а в осіб із низькою теплочутливістю – (0,98±0,02) ум. од.
Висновки. В осіб із високою теплочутливістю, порівняно із підлітками із низькою теплочутливістю, спостерігається гірше сприймання простору та часу.
Установлено залежність між продуктивністю сприймання простору та кількістю помилок (низькі від’ємні кореляційні зв’язки) у підлітків як із низькою (R=-0,16), так і високою (R=-0,14) теплочутливістю (р˂0,001 між показниками за критерієм лінійної кореляції Пірсона).
Посилання
Babayan, Yu.O., & Shaposhnikova, Yu.G. (2021). Zahalna psykholohiya. Praktykum z doslidzhennya psykhichnykh piznavalnykh protsesiv lyudyny [General Psychology. Workshop on the study of mental cognitive processes of a person]. Mykolayiv: SPD Rumyantseva H. V. [in Ukrainian].
Krakowska, S.V., Palamarchuk, L.V., Shedemenko, I.P., Dukel, G.O., & Hnatyuk, N.V. (2011). Modeli zahalnoyi tsyrkulyatsiyi atmosfery ta okeaniv u prohnozuvanni zmin rehionalnoho klimatu Ukrayiny v ХХІ st. [Models of the general circulation of the atmosphere and oceans in forecasting changes in the regional climate of Ukraine in the 21st century]. Heofizychnyy zhurnal – Geophysical Journal, 6(33), 68-81 [in Ukrainian].
Vadzyuk, S.N., Ratynska, O.M., Oleksyuk, L.F., & Vadzyuk, Yu.S. (2018). Osoblyvosti rozumovoyi pratsezdatnosti pidlitkiv: psykho- i ekofiziolohichni aspekty [Peculiarities of mental capacity of teenagers: psycho- and ecophysiological aspects]. Ternopil: Ukrmedknyha [in Ukrainian].
Leskov, B.N., Pirnach, G.M., Sirota, M.V., & Shpig, V.M. (2007). Smerchi u Krymu 22 lypnya 2002 roku [Tornadoes in Crimea on July 22, 2002]. Scientific works of the Ukrainian Hydrometeorological Research Institute, 256, 75–91 [in Ukrainian].
(2023). Torishnye lito u Yevropi bulo nayteplishym v istoriyi – klimatolohy [Last summer in Europe was the warmest in history – climatologists]. Retrieved from: https://newsyou.info/2023/06/torishnye-lito-u-yevropi-bulo-najteplishim-v-istori%D1%97-klimatologi [in Ukrainian].
Schmit, C., Hausswirth, C., Meur, Le, Y., & Duffield, R. (2017). Cognitive Functioning and Heat Strain: Performance Responses and Protective Strategies. Sports Med., 47, 1289-1302. DOI 10.1007/s40279-016-0657-z. DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-016-0657-z
Yeoman, K., Weakley, A., DuBose, W., Honn, K., McMurry, T., Eiter, B., ... Poplin, G. (2022). Effects of heat strain on cognitive function among a sample of miners. Applied Ergonomics, 102. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apergo.2022.103743
Leyva, E.W.A., Beaman, A., & Davidson, P.M. (2017). Health impact of climate change in older people: an integrative review and implications for nursing. Journal of Nursing Scholarship, 49(6), 670-678. DOI: https://doi.org/10.1111/jnu.12346
Mc Cracken, K., & Phillips, D.R. (2016). Climate Change and the Health of Older People in Southeast Asia. In: Akhtar, R. (Eds.). Climate Change and Human Health Scenario in South and Southeast Asia. Advances in Asian Human-Environmental Research. Springer, Cham. DOI 10.1007/978-3-319-23684-1_3. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-23684-1_3
Cedeño, Laurent J.G., Williams, A., Oulhote, Y., Zanobetti, A., Allen, J.G., & Spengler, J.D. (2018). Reduced cognitive function during a heat wave among residents of non-air-conditioned buildings: An observational study of young adults in the summer of 2016. PLoS, 15(7). DOI 10.1371/journal.pmed.1002605. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1002605
Taylor, L., Watkins, S.L., Marshall, H., Dascombe, B.J., & Foster, J. (2016). The Impact of Different Environmental Conditions on Cognitive Function: A Focused Review. Front. Physiol., 6. DOI 10.3389/fphys.2015.00372. DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2015.00372
Thomas, V. (2017). Climate change and natural disasters: Transforming economies and policies for a sustainable future. Taylor & Francis. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315081045
Vadzyuk, S.N., Kharkovska, T.V., & Huk, V.O. (2022). Prognostic criteria for the selection of individuals with different heat sensitivity. Wiadomosci Lekarskie (Warsaw, Poland), 275(5, 2), 1370-1375. DOI 10.36740/WLek202205225. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202205225
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
