ОЦІНКА СТАНУ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ НА ФОНІ ЗМІНИ ЧИСТОТИ ПОВІТРЯ ТА МІКРОКЛІМАТУ

Автор(и)

  • О. М. Ярема Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Я. О. Білик Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Г. А. Крицька
  • Я. С. Стравський Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • С. С. Подобівський Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Л. Я. Федонюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.1.13858

Ключові слова:

діоксид вуглецю, навчальна аудиторія, повітрообмін, мікроклімат, провітрювання, кварцування

Анотація

Мета: визначити вміст діоксиду вуглецю, температури та вологості, як важливих показників чистоти повітря та мікроклімату у приміщенні, та їх вплив на фізіологічний стан студентів.

Матеріали і методи. Дослідження проводилося в навчальному корпусі Тернопільського національного медичного університету, в трьох аудиторіях кафедри, де проходили практичні заняття і перебували одночасно 24 студенти. Проведено 60 замірів оцінки чистоти повітря та параметрів мікроклімату в аудиторіях (концентрація СО2, температура та вологість повітря). Для визначення показників використовували прилад «Портативний (IAQ-метер) газоаналізатор». Дослідження проводили в чотирьох режимах для досліджуваних груп навчальних аудиторій, де проводили провітрювання або кварцування. Тривалість заняття – 90 хв; перерви – 40 хв.

Результати. За першого режиму дослідження середнє значення концентрації СО2 не перевищувало допустиму величину норми за Європейським стандартом. У другому режимі концентрація СО2 істотно перевищувала рекомендовану величину, його вміст вірогідно збільшився вдвічі і за класифікацією якості повітря в приміщенні його віднесли до IDA4 згідно зі стандартом. За умов третього режиму відзначалося погіршення стану повітряного середовища у навчальній аудиторії (показник у 2,1 раза перевищував рекомендовану норму). За четвертого режиму дослідження чистоти повітря за рівнем СО2 згідно з Європейським стандартом вона належала до IDA3 – прийнятного рівня якості повітря в навчальній аудиторії. Після провітрювання аудиторії концентрація СО2 в навчальній аудиторії на 183 одиниці була нижчою від показників норми, що є оптимальною умовою для перебування і навчання студентів.

Висновок. Вимірювання показників мікроклімату та чистоти повітря показали, що за умов провітрювання покращувався рівень СО2 і ставав допустимий норми. За вищевказаних умов студенти активно відповідали на питання, брали участь в обговоренні та дискутували. В навчальній аудиторії після кварцування рівень СО2 не наближав чистоту повітря до норми, що спричиняло млявість та неуважність у студентів. Показники температури та вологості повітря перебували в межах норми у всіх чотирьох режимах досліджуваних груп.

Біографії авторів

О. М. Ярема, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри медичної біології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Я. О. Білик, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

студент 2 курсу медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Г. А. Крицька

кандидатка медичних наук, доцентка кафедри загальної гігієни та екології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Я. С. Стравський, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидат біологічних наук, доцент кафедри медичної біології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

С. С. Подобівський, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидат біологічних наук, доцент кафедри медичної біології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Л. Я. Федонюк, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

докторка медичних наук, завідувачка кафедри медичної біології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Посилання

Vozniak, O.T., Yurkevich, Yu.S., Myronyuk, H.V., & Savchenko, O.O. (2019). Vyznachennya produktyvnosti ventylyatsiyi prymishchennya u zminnomu rezhymi na osnovi eksperymentalʹnykh doslidzhenʹ kontsentratsiyi CO2 [Determining the productivity of room ventilation in variable mode based on experimental studies of CO2 concentration]. Suchasni tekhnolohiyi, materialy i konstruktsiyi v budivnytstvi – Modern technologies, materials and structures in construction, 25(2), 170-177 [in Ukrainian].

Lyulevych, A.A. (2018). Otsinka kontsentratsiy dioksynu vuhletsyu v seredyni prymishchen [Estimation of carbon dioxin concentrations in the middle of premises]. Kyiv [in Ukrainian].

(2022). Sanitarnyy rehlament dlya doshkilnykh navchalnykh zakladiv [Sanitary regulations for preschool educational institutions]. Kyiv [in Ukrainian].

Allen, J.G., MacNaughton, P., Satish, U., Santanam, S., Vallarino, J., & Spengler, J.G. (2015). Associatios of Cognitive Function Scores with Carbon Dioxide, Ventilation, and Volatite Organic Compound Exposures in Office Workers: A Controlled Exposure Study of Green and Conventional Office Environments. Environmental Health Perspectives, 3, 26-37.

Lu, C.Y., Lin, J.M., Chen, Y.Y., & Chen, Y.C. (2015). Building-related symptoms among office employees associated with indoor carbon dioxide and total volatile organic compounds. International journal of environmental research and public health, 12(6), 5833-5845.

Muscatiello, N., McCarthy, A., Kielb, C., Hsu, W.H., Hwang, S.A., & Lin, S. (2015). Classroom conditions and CO2 concentrations and teacher health symptom reporting in 10 New York State Schools. Indoor Air, 25(2), 157-167.

Carreiro-Martins, P., Viegas, J., Papoila, A.L., Aelenei, D., Caires, I., Araújo-Martins, J., … Neuparth, N. (2016). CO(2) concentration in day care centres is related to wheezing in attending children. Eur. J. Pediatr., 173, 1041-1049.

Ferreira, A.M., & Cardoso, M. (2015). Indoor air quality and health in schools. J. Bras. Pneumol., 40(3), 259-268.

Coley, D.A., Greeves, R., & Saxby, B.K. (2017). The effect of low ventilation rates on the cognitive function of a primary school class. International Journal of Ventilation, 6, 107-112.

Satish, U., Mendell, M.J., Shekhar, K., Hotchi, T., Sullivan, D., Streufert, S., & Fisk, W.J. (2017). Is CO2 an Indoor Pollutant? Direct Effects of Low-to-Moderate CO2 Concentrations on Human Decision-Making Performance. Environmental Health Perspectives, 120, 1671-1677.

Seppänen, O.A., Fisk, W.J., & Mendell, M.J. (2015). Association of Ventilation Rates and CO2-Concentrations with Health and other Responses in Commercial and Institutional Buildings. Indoor Air, 9, 226-252.

Tsai, D.H., Lin, J.S., & Chan, C.C. (2016). Office workers' sick building syndrome and indoor carbon dioxide concentrations. J. Occup. Environ. Hyg., 9(5), 345-351.

(2007). Ventilation for non-residential buildings – Performance requirements for ventilation and roomconditioning systems: EN 13779:2007. Brussels.

Bakó-Biró, Z., Clements-Croome, D.J., Kochhar, N., Awbi, H.B., & Williams, M.J. (2017). Ventilation rates in schools and pupils’ performance. Building and Environment, 48, 1-9.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-09

Як цитувати

Ярема, О. М., Білик, Я. О., Крицька, Г. А., Стравський, Я. С., Подобівський, С. С., & Федонюк, Л. Я. (2023). ОЦІНКА СТАНУ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ НА ФОНІ ЗМІНИ ЧИСТОТИ ПОВІТРЯ ТА МІКРОКЛІМАТУ. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (1), 27–31. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.1.13858

Номер

Розділ

Здоров'я і суспільство