ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ КОМУНІКАЦІЙНИХ КАМПАНІЙ, СПРЯМОВАНИХ НА ВРАЗЛИВІ ГРУПИ НАСЕЛЕННЯ

С. В. Лінніков; І. С. Миронюк

doi:10.11603/1681-2786.2022.3.13433

Автор(и)

С. В. Лінніков ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна
І. С. Миронюк ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2022.3.13433

Ключові слова:

громадське здоров’я, інформаційно-комунікаційні кампанії, уразливі групи населення

Анотація

Мета: огляд та аналіз ефективності сучасних підходів та інструментів інформаційно-комунікаційних кампаній у громадському здоров’ї, спрямованих на вразливі категорії населення.

Матеріали і методи. Використано бібліосемантичний метод, методи контент і структурно-логічного аналізу та узагальнення. Матеріалами дослідження є теоретичні положення, результати досліджень і методичних напрацювань зарубіжних та вітчизняних учених.

Результати. Проаналізовано еволюцію підходів до оцінки ефективності інформаційно-комунікаційних кампаній, сформульовано принципи ефективного інформування про ризики для вразливих категорій населення. Визначено, що використання досвіду бізнес-сфери в PR-кампаніях, комбінація різних підходів до їх реалізації для різних цільових груп впливу дозволяють ефективно реалізувати інформаційно-комунікаційні кампанії у сфері здоров’я населення. При цьому важливо чітко розуміти основні особливості ключових цільових груп таких інформаційно-комунікаційних кампаній, правильно визначати канали комунікації та змістовне наповнення й оформлення базового повідомлення. Точне розповсюдження інформації серед окремих груп вимагає спеціальних комунікаційних стратегій.

Висновок. Важливою при плануванні інформаційно-комунікаційних кампаній у сфері громадського здоров’я є необхідність враховувати всі особливості ключової цільової групи такої кампанії, серед яких чільне місце займають групи підвищеного ризику (уразливі групи населення) з особливими поведінковими моделями, що і зумовлюють їх уразливість.

Біографії авторів

С. В. Лінніков, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна

аспірант кафедри наук про здоров’я Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет»

І. С. Миронюк, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна

доктор медичних наук, професор, професор кафедри наук про здоров’я Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет»

Посилання

Kurban, O.V. (2007). Sotsialna reklama: derzhzamovlennia, rynok marketynhovykh komunikatsii chy sfera hromadskoi vidpovidalnosti suspilstva [Social advertising: government procurement, the market of marketing communications or the sphere of social responsibility of society]. Dzerkalo tyzhnia – Mirror of the week [in Ukrainian].

Myronenko, V.V. (2020). Vymiriuvannia efektyvnosti PR-diialnosti: variatyvnist kryteriiv ta pidkhodiv [Measuring the effectiveness of PR activities: variability of criteria and approaches]. Communications and Communicative Technologies, 20 [in Ukrainian].

Baruk, A.I., & Grzegorz, W. (2021). The effect of using social media in the modern marketing communication on the shaping an external employers image. Energies, 14(14), 4177.

Calderon Gómez, D., Ragnedda, M., & Ruiu, M. L. (2022). Digital practices across the UK population: The influence of socio-economic and techno-social variables in the use of the Internet. European Journal of Communication, 37(3), 284-311.

Dhami, M. (2018). Towards an evidence-based approach to communicating uncertainty in intelligence analysis. Intell. Natl. Secur., 33(2), 257-272.

Sellnow, T., Ulmer, R., Seeger, M., & Littlefield, R. (2009). Effective Risk Communication: A Message-Centered Approach. Springer: New York, NY, USA.

Garrick, J., & Gekler, W. (1991). The Analysis, Communication, and Perception of Risk. Springer Science Business Media: New York, NY, USA.

Hannington, T. (2016). How to measure and manage your corporate reputation. Routledge.

https://ukraine.iom.int/uk/dani-ta-resursy.

Kazokiene, L., & Stravinskiene, J. (2011). Criteria for the evaluation of Public Relations effectiveness. Engineering Economics, 22(1), 91-105.

Labonté, R. (2022). Death of program, birth of metaphor: the development of health promotion in Canada. In: Pederson A., ONeill M., Rootman I., eds. Health Promotion in Canada. Provincial, National & International Perspectives. Toronto.

Lalonde, M. (1974). A new perspective on the health of Canadians.

Lindenwann, W.K. (1997). Setting minimum standards for measuring public relations effectiveness. Amsterdam.

Lundgren, R., & McMakin, A.H. (2013). Risk Communication: A Handbook for Communicating Environmental, Safety, and Health Risks. John Wiley & Sons, Inc.: Hoboken, NJ, USA.

Lipman, J., Fergusson, L., Bonshek, A., & Schneider, R.H. (2022). Managing the Built Environment for Health Promotion and Disease Prevention With Maharishi Vastu Architecture: A Review. Global Advances in Health and Medicine, 11, 1-21.

Robinson, R., & Edward, J. (1969). Public relations and survey research; achieving organizational goals in a communication context. Appleton-Century-Crofts.

Syme, S. (1994). The social environment and health. Daedalus, 123(4), 79-86.

Tsatsou, P. (2022). Vulnerable peoples digital inclusion: Intersectionality patterns and associated lessons. Information, Communication & Society, 25(10), 1475-1494.

Veland, H., & Aven, T. (2013). Risk communication in the light of different risk perspectives. Reliabil. Eng. Syst. Saf., 110, 34-40.

Volk, S.Ch., & Buhmann, A. (2019). New avenues in communication evaluation and measurement (E&M): towards a research agenda for the 2020 s. Journal of Communication Management, 6, 32-38.

Zhao, B., Mahyeon, K., & Eun, W. (2021). Information disclosure contents of the COVID-19 data dashboard websites for South Korea, China, and Japan. A comparative study. Healthcare, 9, 11.