ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБИ ЛАЙМА НА БУКОВИНІ

Л. І. Тимофійчук; Л. Й. Власик; Т. Л. Колодніцька; Л. І. Власик; Н. В. Гопко

doi:10.11603/1681-2786.2022.2.13305

Автор(и)

Л. І. Тимофійчук ДУ «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», м. Чернівці, Україна
Л. Й. Власик Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Т. Л. Колодніцька Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Л. І. Власик Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Н. В. Гопко ДУ «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2022.2.13305

Ключові слова:

хвороба Лайма, іксодові кліщі, борелії

Анотація

Мета: проаналізувати спонтанний рівень інфікування іксодових кліщів бореліями, оцінити його ступінь та ризик захворіти на хворобу Лайма (ХЛ) постраждалих від укусів кліщами людей.

Матеріали і методи. Матеріалами дослідження слугували дані епідеміологічного нагляду за захворюваністю на ХЛ (А69.2), дані зооентомологічного моніторингу кліщів та оцінки ступеня індивідуальної інфікованості методом експрес-індикації борелій. Використано соціологічний та статистичний методи: аналіз динамічних рядів, кореляційний аналіз.

Результати. На Буковині за період 2007–2021 рр. мав місце ріст захворюваності на ХЛ, за останній рік уперше обласний рівень перевищив загальноукраїнський показник (6,45 проти 5,85 на 100 тис. населення). Виявлено тенденцію до зростання відсотка спонтанно заражених кліщів Ixodes ricinus бореліми в природних стаціях області (2015–2021) з 2,3 до 22,7 % та знятих з людей – з 7,3 до 39,3 %. Знайдено сильну пряму кореляцію (r=0,88; p˂0,01) між даними показниками. Від 20,8 до 27,5 % доставлених на дослідження кліщів були зняті з людей у перші 3 дні нападу.

Висновки. Наведені дані свідчать про розширення ареалу природних і антропургічних вогнищ ХЛ на території області. Посилення уваги потребують дератизаційні, акарацидні заходи, питання санітарного стану населених пунктів та санітарно-просвітньої роботи. Експрес-індикація борелій у кліщах, що присмокталися до людини, у випадку отримання позитивного результату сприяє ранній профілактиці захворювання.

Біографії авторів

Л. І. Тимофійчук, ДУ «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», м. Чернівці, Україна

завідувачка лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України»

Л. Й. Власик, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

докторка філософії, доцентка кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я Буковинського державного медичного університету

Т. Л. Колодніцька, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

асистентка кафедри внутрішньої медицини фізичної реабілітації та спортивної медицини Буковинського державного медичного університету

Л. І. Власик, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

асистентка кафедри внутрішньої медицини фізичної реабілітації та спортивної медицини Буковинського державного медичного університету

Н. В. Гопко, ДУ «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», м. Чернівці, Україна

кандидатка медичних наук, генеральна директорка ДУ «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України»

Посилання

(2005). Metodychni rekomendatsiyi z epidemiolohiyi, diahnostyky ta profilaktyky iksodovoho klishchovoho boreliozu (khvoroby Layma) v Ukrayini [Methodological recommendations on the epidemiology, diagnosis and prevention of ixodid tick-borne borreliosis (Lyme disease) in Ukraine]. Nakaz MOZ Ukrayiny Pro posylennya zakhodiv z diahnostyky ta profilaktyky iksodovykh klishchovykh borelioziv v Ukrayini vid 16.05.2005 № 218 – Order of the Ministry of Health of Ukraine On strengthening measures for the diagnosis and prevention of ixodid tick-borne borreliosis in Ukraine dated 05.16.2005 No. 218. Retrieved from: https://zakononline.com.ua/documents/show/83937___83937 [in Ukrainian].

Wilking, H., Fingerle, V., Klier, C., Thamm, M., & Stark, K. (2015). Antibodies against Borrelia burgdorferi sensu lato among Adults, Germany, 2008-2011. Emerging Infectious Diseases, 21(1), 107-110. DOI https://doi.org/10.3201/eid2101.140009.

Kříž, B., Fialová, A., Šebestová, H., Daniel, M., & Malý, M. (2018). Comparison of the epidemiological patterns of Lyme borreliosis and tick-borne encephalitis in the Czech Republic in 2007-2016. Srovnání epidemiologických charakteristik výskytu lymské boreliózy a klíšťové encefalitidy v České republice v letech 2007-2016. Epidemiologie, Mikrobiologie, Imunologie: Casopis Spolecnosti pro Epidemiologii a Mikrobiologii Ceske Lekarske Spolecnosti J.E. Purkyne, 67(3), 134-140.

Boyer, P.H., Barthel, C., Mohseni-Zadeh, M., Talagrand-Reboul, E., Frickert, M., Jaulhac, B., & Boulanger, N. (2022). Impact of Different Anthropogenic Environments on Ticks and Tick-Associated Pathogens in Alsace, a French Region Highly Endemic for Tick-Borne Diseases. Microorganisms, 10(2), 245. DOI 10.3390/microorganisms10020245.

Enkelmann, J., Böhmer, M., Fingerle, V., Siffczyk, C., Werber, D., Littmann, M., … Wilking, H. (2018). Incidence of notified Lyme borreliosis in Germany, 2013-2017. Scientific Reports, 8(1), 14976. DOI 10.1038/s41598-018-33136-0.

Zając, Z., Bartosik, K., Kulisz, J., & Woźniak, A. (2022). Incidence of Tick-Borne Encephalitis during the COVID-19 Pandemic in Selected European Countries. Journal of Clinical Medicine, 11(3), 803. DOI 10.3390/jcm11030803.

Lyme Disease Diagnoses Increased 357 Percent in Rural Areas over Past 15 Years, according to Private Insurance Claims. Retrieved from: https://www.fairhealth.org/press-release/lyme-disease-diagnoses-increased-357-percent-in-rural-areas-over-past-15-years-according-to-private-insurance-claims.

Coors, A., Hassenstein, M.J., Krause, G., Kerrinnes, T., Harries, M., Breteler, M., & Castell, S. (2022). Regional seropositivity for Borrelia burgdorferi and associated risk factors: findings from the Rhineland Study, Germany. Parasites & Vectors, 15(1), 241. DOI 10.1186/s13071-022-05354-z.

Blazejak, K., Raulf, M.K., Janecek, E., Jordan, D., Fingerle, V., & Strube, C. (2018). Shifts in Borrelia burgdorferi (s.l.) geno-species infections in Ixodes ricinus over a 10-year surveillance period in the city of Hanover (Germany) and Borrelia miyamotoi-specific Reverse Line Blot detection. Parasites & vectors, 11(1), 304. DOI 10.1186/s13071-018-2882-9.

Sulik, M., Toczyłowski, K., & Grygorczuk, S. (2021). Epidemiology of tick-borne encephalitis in Poland (2010-2019) and the impact of the COVID-19 pandemic on the notified incidence of the disease. Przeglad Epidemiologiczny, 75(1), 76-85. DOI 10.32394/pe.75.08.

Pfäffle, M., Littwin, N., Muders, S.V., & Petney, T.N. (2013). The ecology of tick-borne diseases. International Journal for Parasitology, 43(12-13), 1059-1077. DOI 10.1016/j.ijpara.2013.06.009.