ЗМІЦНЕННЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЯК СТРАТЕГІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: ПОГЛЯД ВСЕСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12853Ключові слова:
реабілітаційні послуги, система охорони здоров’я, зміцнення, ВООЗ, медична допомогаАнотація
Мета: проаналізувати погляди та підходи Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) до зміцнення реабілітації як стратегії системи охорони здоров’я.
Матеріали і методи. Під час дослідження використані метод системного аналізу, бібліосемантичний та інформаційно-аналітичний методи. Матеріалами стали оприлюднені інформаційні джерела та документи ВООЗ.
Результати. ВООЗ в останнє десятиліття значну увагу приділяє розвитку реабілітаційного напрямку в системах охорони здоров’я. Розроблено ряд документів із рекомендаціями щодо впровадження, зміцнення та фінансування ефективної системи надання реабілітаційних послуг. Експертами ВООЗ сформовано 4-стадійний процес зміцнення реабілітаційної системи, який включає оцінку ситуації, стратегічне планування, розробку процесу моніторингу й оцінки, реалізацію стратегічного плану. Для оцінки результатів реабілітації в системах STARS та FRAME застосовується ланцюжок із 4 компонентів, характерний для моніторингу й оцінки різних програм, а саме вкладені ресурси, безпосередні результати, проміжні результати, кінцеві результати. ВООЗ адаптувала ланцюжок до системи реабілітації, що дозволяє проведення якісної та кількісної оцінки її потенціалу й ефективності. Також було визначено концепцію організації реабілітаційної допомоги та реабілітаційні послуги за категоріями.
Висновки. ВООЗ представила рекомендації щодо впровадження, зміцнення та фінансування ефективної системи надання реабілітаційних послуг. Їх слід використовувати країнам при плануванні і реалізації заходів на національному та субнаціональному рівнях.
Посилання
World Health Organization. (2018). Access to rehabilitation in primary health care: an ongoing challenge. World Health Organization. Retrieved from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/325522.
World Health Organization. (2021). Assistive technology capacity assessment (АТА-С): instruction manual. World Health Organization. Retrieved from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/343615.
Bickenbach, J., Sabariego, C., & Stucki, G. (2021). Beneficiaries of Rehabilitation. Archives of physical medicine and rehabilitation, 102(3), 543-548. DOI https://doi.org/10.1016/j.apmr.2020.09.392.
World Health Organization. (2007). Everybody’s business: strengthening health systems to improve health outcomes: WHO’s framework for action. Retrieved from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/43918.
Gimigliano, F., & Negrini, S. (2017). The World Health Organization “rehabilitation 2030: a call for action”. Eur. J. Phys. Rehabil. Med., 53(2), 155-168. DOI https://doi.org/10.23736/S1973-9087.17.04746-3.
World Health Organization. (2015). Global reference list of 100 core health indicators (No. WHO/HIS/HSI/2015.3). World Health Organization. Retrieved from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/259951.
World Health Organization. (2014). Global status report on noncommunicable diseases 2014 (No. WHO/NMH/NVI/15.1). World Health Organization. Retrieved from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/148114.
Kleinitz, P., Sabariego, C., & Cieza, A. (2021). Development of the WHO STARS: A tool for the Systematic Assessment of Rehabilitation Situation. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. DOI https://doi.org/10.1016/j.apmr.2021.04.025.
Kleinitz, P., Sabariego, C., & Cieza, A. (2021). WHO Systematic Assessment of Rehabilitation Situation (STARS): Results of the Field Testing in Jordan, Myanmar, Sri Lanka, Solomon Islands, Laos, Haiti, and Guyana. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(21), 11549. DOI https://doi.org/10.3390/ijerph182111549.
Krahn, G.L. (2011). WHO World Report on Disability: a review. Disability and Health Journal, 4(3), 141-142. DOI https://doi.org/10.1016/j.dhjo.2011.05.001.
Nugraha, B., Tani, K., & Gutenbrunner, C. (2020). Rehabilitation service assessment and workforce capacity building in Albania—A civil society approach. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(19), 7300. DOI https://doi.org/10.3390/ijerph17197300.
World Health Organization. (2015). People-centred and integrated health services: an overview of the evidence: interim report. World Health Organization. Retrieved from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/155004.
World Health Organization. (2016). Priority Assistive Products List: Improving access to assistive technology for everyone, everywhere (No. WHO/EMP/PHI/2016.01). World Health Organization. Retrieved from: http://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/207694/.
World Health Organization. (2019). Rehabilitation indicator menu: a tool accompanying the Framework for Rehabilitation Monitoring and Evaluation (FRAME). World Health Organization. Retrieved from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/330955.
World Health Organization. (2019). Rehabilitation in health systems: guide for action. World Health Organization. Retrieved from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241515986.
Stucki, G., Bickenbach, J., Gutenbrunner, C., & Melvin, J. (2018). Rehabilitation: the health strategy of the 21st century. Journal of Rehabilitation Medicine, 50(4), 309-316. DOI https://doi.org/10.2340/16501977-2200.
World Health Organization. (2019). Report of the Global conference on primary health care: from Alma-Ata towards universal health coverage and the Sustainable Development Goals. World Health Organization. Retrieved from: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/330291/WHO-UHC-IHS-2019.62-eng.pdf.
Savigny, D.D., & Adam, T. (2009). Systems thinking for health systems strengthening. World Health Organization. Retrieved from: https://www.who.int/alliance-hpsr/resources/9789241563895/en/.
World Health Organization. (2021). Situation assessment of rehabilitation in Georgia, February 2020 (No. WHO/EURO: 2021-2393-42148-58068). World Health Organization. Regional Office for Europe. Retrieved from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/341324.
Taylor, R., Zwisler, A.D., & Uddin, J. (2021). Global health-care systems must prioritise rehabilitation. Lancet, 396(10267), 1946-1947. DOI https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)32533-2.
World Health Organization. (2019).Template for rehabilitation information collection (TRIC): a tool accompanying the Systematic Assessment of Rehabilitation Situation (STARS). World Health Organization. Retrieved from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/330956.
Gutenbrunner, C., Meyer, T., Melvin, J., & Stucki, G. (2011). Towards a conceptual description of Physical and Rehabilitation Medicine. Journal of Rehabilitation Medicine, 43(9), 760-764. DOI https://doi.org/10.2340/16501977-0866.
Meyer, T., Gutenbrunner, C., Bickenbach, J., Cieza, A., Melvin, J., & Stucki, G. (2011). Towards a conceptual description of rehabilitation as a health strategy. Journal of Rehabilitation Medicine, 43(9), 765-769. DOI https://doi.org/10.2340/16501977-0865.
World Health Organization. (2015). WHO global disability action plan 2014-2021: Better health for all people with disability. World Health Organization. Retrieved from: https://www.who.int/publications/i/item/who-global-disability-action-plan-2014-2021.
World Health Organization. (2015). WHO global strategy on people-centred and integrated health services: interim report (No. WHO/HIS/SDS/2015.6). World Health Organization. Retrieved from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/155002.
WHO Health Systems Strengthening glossary. Retrieved from: https://www.who.int/healthsystems/ hss_glossary/en/.
World Health Organization. (2016). World health statistics 2016: monitoring health for the SDGs sustainable development goals. World Health Organization. Retrieved from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/206498.
(2015). World Report on Ageing and Health. World Health Organization. Retrieved from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/186463.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
