БЕЗСОННЯ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ РОЗВИТКУ МОЗКОВОГО ІНСУЛЬТУ

Автор(и)

  • Н. О. Теренда Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Н. Я. Фарійон Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради, м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12375

Ключові слова:

мозковий інсульт, безсоння, фактори ризику, індекс тяжкості безсоння

Анотація

Мета: вивчити вплив порушень сну на розвиток мозкового інсульту.

Матеріали і методи. Проведено анкетування 98 пацієнтів із мозковим інсультом задля вивчення впливу порушень сну на розвиток мозкового інсульту в інсультному відділенні та у відділенні інтенсивної терапії та кризових станів Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради. Стан порушень сну вивчено за допомогою пітсбурзького опитувальника якості сну (PSQI) та визначення індексу тяжкості безсоння (Insomnia Severity Index – ISI).

Результати. Встановлено, що у третини пацієнтів похилого віку (34,4 %) нічний сон тривав менше 7 год, індекс тяжкості безсоння становив (16,13±1,25) бала (помірні порушення сну), переважала частка помірних порушень сну (в (43,75±1,04) %) і відзначалася наявність виражених порушень сну (в (18,75±1,66) %). Пацієнти, старші 60 років, склали найбільшу групу з виявленим мозковим інсультом (65,3 %), при цьому гіпертонічну хворобу виявляли у них в 68,8 % випадків, що свідчить про вплив порушення сну на розвиток артеріальної гіпертензії та мозкового інсульту.

Лікування порушень сну повинно стати складовою у профілактиці серцево-судинних захворювань, церебро­васкулярної патології та мозкового інсульту. На думку провідних експертів для лікування порушень сну найкраще використовувати когнітивно-поведінкову терапію.

Висновки. Враховуючи доведений вплив порушень сну (інсомнії) на розвиток цереброваскулярних захво­рювань, необхідно впровадити в систему громадського здоров’я низку інформаційно-просвітницьких заходів для їх профілактики та покращення рівня знань про психологічну освіту/гігієну сну. З метою виявлення та корекції неправильних переконань стосовно сну і хибних уявлень про безсоння та його наслідки забезпечити консультацію психолога або психотерапевта пацієнтам з гіпертонічною хворобою, особам, старшим 60 років, та всім пацієнтам, які скаржаться на порушення сну.

Біографії авторів

Н. О. Теренда, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

доктор медичних наук, професор кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Н. Я. Фарійон, Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради, м. Тернопіль, Україна

заступник генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради

Посилання

Pépin, Jean-Louis., Borel, Anne-Laure., Baguet, Jean-Phillipe., Tamisier, Renaud., Lévy, Patrick., & Mallion, Jean-Michel (2010). Arterialnaya gipertenziya i son. Informatsionnoye pismo yevropeyskogo obshchestva gipertenzii [Arterial hypertension and sleep. European Society of Hypertension Information Letter]. Arterialnaya gipertenziya – Arterial Hypertension, 46, 5(13), 56-59 [in Russian].

Vizir, V.A., Sadomov, A.S., & Demidenko, O.V. (2013). Tryvalist snu yak faktor ryzyku sertsevo-sudynnykh zakhvoryuvan [Sleep duration as a risk factor for cardiovascular diseases]. Arteryalnaya hypertenzyya – Arterial Hypertension, 1 (27) Retrieved from http://www.mif-ua.com/archive/issue-34128/ [in Ukrainian].

(2018). Yevropeyski nastanovy z diahnostyky ta likuvannya bezsonnya [European guidelines for the diagnosis and treatment of insomnia]. NeyroNEWS: psykhonevrolohiya ta neyropsykhiatriya – NeuroNEWS: psychoneurology and neuropsychiatry, 1, 46-53 [in Ukrainian].

Khaustova, O.O. (2016). Rozlady snu u osib litnoho viku [Sleep disorders in the elderly]. NeyroNEWS: psykhonevrolohiya ta neyropsykhiatriya – NeuroNEWS: Psychoneurology and Neuropsychiatry, 1-2. Retrieved from https://neuronews.com.ua/ua/archive/2016/2-1/article-1660/rozladi-snu-u-osib-litnogo-viku#gsc.tab=0 [in Ukrainian].

Gottlieb, D.J., Redline, S., Nieto, F.J., Baldwin, C.M., Newman, A.B., & Resnick, H.E. (2006). Association of usual sleep duration with hypertension: the Sleep Heart Health Study. Sleep, 29, 1009-1014.

Steiner, T., Al-Shahi Salman R., Beer, R., Christensen, H., Cordonnier, Ch., & Csiba, L. (2014). European Stroke Organisation (ESO) guidelines for the management of spontaneous intracerebral hemorrhage. Int. J. Stroke, 9, 840-855.

Folkow, B. (2001). Mental stress and its importance for cardiovascular disorders; physiological aspects, «from mice to man». Scand. Cardiovasc. J., 35, 163-172.

Cappuccio, F.P., Stranges, S., Kandala, N.B., Miller M.A., Taggart, F.M., & Kumari, M. (2007). Gender-specific associations of short sleep duration with prevalent and incident hypertension: the Whitehall II Study. Hypertension, 50, 693-700.

X. Zhong, H.J. Hilton, G.J. Gates Jelic, S., Stern, Y., & Bartels, M.N. (2005). Increased sympathetic and decreased parasympathetic cardiovascular modulation in normal humans with acute sleep deprivation. J. Appl. Physiol., 98, 2024-2032.

Leung, R.S., & Bradley, T.D. (2001). Sleep apnea and cardiovascular disease. Am. J. Respir. Crit. Care Med., 164, 2147-2165.

Liu, Y., & Tanaka, H. (2002). The Fukuoka Heart Study Group. Overtime work, insufficient sleep, and risk of nonfatal acute myocardial infarction in Japanese men. Occup. Environ. Med., 59, 447-451.

Nagai, M. & Kario, K. (2012). Sleep disorder and hypertension. Nihon Rinsho, 70(7), 1188-1194.

(2003). National Sleep Foundation. Sleep in America Poll 2003. Washington, DC: National Sleep Foundation.

Punjabi, N.M., & Polotsky, V.Y. (2005). Disorders of glucose metabolism in sleep apnea. J. Appl. Physiol., 99, 1998-2007.

Choi, K.M., Lee, J.S., Park, H.S., Baik, S.H., Choi, D.S., & Kim, S.M. (2008). Relationship between sleep duration and the metabolic syndrome: Korean National Health and Nutrition Survey 2001. Int. J. Obes. (Lond)., 32, 1091-1097.

Gangwisch, J.E., Heymsfield, S.B., Boden-Albala, B., Buijs, R.M., Kreier, F., & Pickering, T.G. (2006). Short sleep duration as a risk factor for hypertension: analyses of the first National Health and Nutrition Examination Survey. Hypertension, 47, 833-839.

Javaheri, S., Storfer-Isser, A., Rosen, C.L., & Redline, S. (2008). Sleep quality and elevated blood pressure in adolescents. Circulation, 118, 1034-1040.

Wingard, D.L. & Berkman, L.F. (1983). Mortality risk associated sleeping patterns among adults. Sleep, 6, 102-107.

Wolk, R., Shamsuzzaman, A.S., & Somers, V.K. (2003). Obesity, sleep apnea, and hypertension. Hypertension, 42, 1067-1074.

Yaggi, H.K., Araujo, A.B., & McKinlay, J.B. (2006). Sleep duration as a risk factor for the development of type 2 diabetes. Diabetes Care, 29, 657-661.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-22

Як цитувати

Теренда, Н. О., & Фарійон, Н. Я. (2021). БЕЗСОННЯ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ РОЗВИТКУ МОЗКОВОГО ІНСУЛЬТУ. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (2), 18–23. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12375

Номер

Розділ

Здоров'я і суспільство